Ухвала суду № 95650395, 17.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/8457/20

УХВАЛА

17 березня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні клопотання Військової частини А2007 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2007 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини А 2007, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 2007 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2018 по день фактичного розрахунку - 17.11.2020 включно;

- стягнути з Військової частини А 2007 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 , із розрахункового рахунку з якого здійснюється виплата грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2018 по день фактичного розрахунку - 17.11.2020 включно в розмірі 149193,00 грн.

Військова частина А2007 подала до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що 29.12.2018 позивача було виключено зі списків особового складу частини, тобто він повинен був бути обізнаний з порушенням його прав вже 30.12.2018. Отже строк для звернення до суду сплив 31.03.2019, а звернувся позивач лише 16 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку більш ніж в десять місяців.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП і статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

У Рішенні від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати тримісячний строк звернення до суду.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звільнений зі служби 29.12.2018, індексація грошового забезпечення та грошова компенсація за щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2018 рік виплачена позивачу 17.11.2020, до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини А2007 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2018 по день фактичного розрахунку 17.11.2020, позивач звернувся 15.12.2020, що підтверджується даними з офіційного сайту Укрпошти.

Отже, з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Військової частини А2007 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (невиплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2018 рік) та стягнення з військової частини А2007 на його користь середнього заробітку за час затримки виплати при звільнені, позивач звернувся з дотриманням строків звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив, тому клопотання військової частини задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини А 2007 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький