Рішення № 95650328, 18.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/423/21

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Замкова виправна колонія №58", в якому просить:

- визнати бездіяльність адміністрації Державної установи "Замкова виправна колонія №58" протиправною, злочинною, у ненаданні ОСОБА_1 довготривалого побачення з рідними, а також у ненаданні копії дозволу на отримання довготривалого побачення;

- зобов`язати адміністрацію Державної установи "Замкова виправна колонія №58" надавати ОСОБА_1 письмове підтвердження або копію його заяви, щодо того, що, що заява, подана на отримання довготривалого побачення підписана адміністрацією Державної установи "Замкова виправна колонія №58" та зареєстрована в передбаченому порядку;

- стягнути з адміністрації Державної установи "Замкова виправна колонія №58" на користь ОСОБА_1 за порушення його прав і законів України моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за час відбування покарання у Державній установі "Замкова виправна колонія №58", адміністрація установи грубо порушує права позивача, не надаючи дозволів на передбачену законом можливість довгострокового побачення з рідними. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що спрямована на порушення честі та гідності засудженого.

На адресу суду відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що подана позивачем із заява про надання йому тривалого побачення з матір`ю ОСОБА_2 тривалістю три доби з 28.12.2020 по 01.01.2021 була розглянута та задоволена. Однак, 21.12.2020 за порушення порядку відбування покарань, відповідно до постанови начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді поміщення у карцер строком на 10 діб.

Відповідно до приписів Кримінально-виконавчого Кодексу України, під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.

Разом з тим, в зазначений період перебування позивача в карцері родичі, які зазначені останнім в заяві від 16.12.2020, взагалі не прибували до Державної установа "Замкова виправна колонія (№58)", про що свідчать відомості Журналу №8371 реєстрації тимчасових перепусток за вказаний період. Тому відповідач вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача з підстав їх необґрунтованості. Просив позов задовольнити повністю.

Разом з тим, позивач заявив клопотання про витребування у відповідача доказів, необхідних для розгляду справи.

Дослідивши подане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки заявлені до витребування позивачем докази, не є необхідними та не впливають на об`єктивність розгляду заявлених позовних вимог.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 14.01.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 відбуває покарання в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)", ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі.

16.12.2020 засуджений ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання йому тривалого побачення з матір`ю ОСОБА_2 тривалістю три доби з 28.12.2020 по 01.01.2021.

21.12.2020 засуджений ОСОБА_1 допустив порушення порядку відбування покарань, за що його відповідно до постанови начальника Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 22.12.2020 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді поміщення у карцер строком на 10 діб з 24.12.2020 по 03.01.2021.

Згідно відомостей Журналу №8371 реєстрації тимчасових перепусток, родичі засудженого не прибували до Державної установа "Замкова виправна колонія (№58)".

Вважаючи, що допущеною протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненадання довготривалого побачення з рідними, а також ненадання копії дозволу на отримання довготривалого побачення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно статті 2 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Режим у виправних і виховних колоніях, відповідно до частини 1 статті 102 КВК України, це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Відповідно до частини 1 статті 110 КВК України засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім`єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів.

Також, відповідно до частини 5 статті 151 КВК України засуджені до довічного позбавлення волі мають право, окрім іншого, одержувати один раз на місяць короткострокове побачення та один раз на два місяці тривале побачення з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім`єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5, які є обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Відповідно до частини 1 розділу XIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, окрім іншого зазначено, що засудженим за нормами, встановленими статтями 51, 59, 110, 151 КВК України, надаються короткострокові побачення (з родичами та іншими особами у присутності представника адміністрації установи виконання покарань) та тривалі побачення (надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки).

Перші побачення, крім побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, а також захисником у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України, засудженому надаються після переведення його з дільниці карантину, діагностики і розподілу до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю.

Наступне побачення надається після закінчення періоду, що дорівнює частині строку від ділення тривалості року на кількість відповідних побачень, на які засуджений має право протягом року. Відхилення від визначеного строку не може перевищувати 5 діб. Невикористані в поточному періоді побачення на наступний період не переносяться.

Об`єднання побачень або розділення одного побачення на декілька періодів не дозволяється.

Дозвіл на побачення надається начальником установи виконання покарань, його першим заступником або особами, які виконують їх обов`язки, за заявою засудженого чи особи, яка прибула на побачення. Перед отриманням такого дозволу заяву про надання побачення обов`язково реєструє молодший інспектор чергової зміни з проведення побачень.

У разі відмови в наданні побачення на заяві засудженого або особи, яка бажає з ним зустрітися, робиться відмітка про причини відмови. На вимогу засудженого або особи, яка подала заяву про надання побачення, надається копія заяви з відміткою про причини відмови.

У разі запровадження в установі виконання покарань режиму особливих умов побачення можуть бути тимчасово відмінені.

Час, протягом якого засудженим не надавалися побачення у зв`язку з карантином, стихійним лихом або переведенням установ виконання покарань на режим особливих умов, зараховується в строк, після закінчення якого засуджені можуть їх отримати.

Облік наданих засудженому побачень (у тому числі наданих як заохочення) ведеться молодшими інспекторами чергової зміни в картках обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2016 №30/5- ДСК, з метою отримання тривалого побачення засуджений зобов`язаний до 20 числа поточного місяця подати заяву начальнику відділення соціально-психологічної служби на розгляд керівництва установи з метою забезпечення можливості завчасного складання графіку надання тривалих побачень засудженим в наступному місяці.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19" наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2020 №950/5 "Про запобігання поширенню на території установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, закладів охорони здоров`я ДКВС України коронавірусу СOVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 в установах виконання покарань, слідчих ізоляторів, закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України карантин, заборонивши надання засудженим та особам, взятим під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, короткострокових і тривалих побачень з родичами або іншими особами (за винятком побачень із захисниками та адвокатами або іншими фахівцями в галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи).

Також, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19" наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2020 №1308/5 "Про запобігання поширенню на території установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, закладів охорони здоров`я ДКВС України коронавірусу СOVID-19" установлено на час дії карантину в установах виконання покарань, слідчих ізоляторів, закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України заборону щодо надання засудженим та особам, взятим під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, короткострокових і тривалих побачень з родичами або іншими особами (за винятком побачень із захисниками та адвокатами або іншими фахівцями в галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи).

В подальшому у зазначений наказ Міністерством юстиції України було внесено зміни наказом від 24.07.2020 №2541/5, відповідно до яких дозволено короткострокові побачення з родичами або іншими особами за умови використання ними засобів індивідуального захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 №1191 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №661" в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах засудженим надано дозвіл на тривалі побачення з близькими родичами в умовах карантину з обов`язковим дотриманням усіх заходів протиепідемічного характеру.

Як встановив суд, 16.12.2020 засуджений ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання йому тривалого побачення з матір`ю ОСОБА_2 тривалістю три доби з 28.12.2020 по 01.01.2021.

Дана заява була розглянута та задоволена, про що свідчить відповідна резолюція.

Разом з тим, суд встановив, що 21.12.2020 засуджений ОСОБА_1 допустив порушення порядку відбування покарань, за що останнього в подальшому відповідно до постанови начальника Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 22.12.2020 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді поміщення у карцер строком на 10 діб. Дисциплінарне стягнення позивач відбував з 24.12.2020 по 03.01.2021.

Відповідно до частини 11 статті 134 КВК України, під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.

Також слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що в період з 28.12.2020 по 01.01.2021 до ОСОБА_1 родичі, яких він зазначив в заяві від 16.12.2020, не прибували до державної установа "Замкова виправна колонія (№58)", про що свідчать відомості Журналу №8371 реєстрації тимчасових перепусток за вказаний період.

Відповідно до частини 1 статті 110 та частини 5 статті 151 КВК України, частини 1 розділу XIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, наказу Міністерства юстиції України від 22.04.2016 №30/5-ДСК короткострокові та тривалі побачення засудженому надаються за відповідними письмовими заявами.

У разі відмови в наданні побачення на заяві засудженого або особи, яка бажає з ним зустрітися, робиться відмітка про причини відмови, що передбачено частиною 1 розділу XIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. На вимогу засудженого або особи, яка подала заяву про надання побачення, надається копія заяви з відміткою про причини відмови.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що порядок та умови відбування засудженим ОСОБА_1 кримінального покарання у вигляді довічного позбавлення волі в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)" відповідають вимогам чинного законодавства. Жодних протиправних дій (бездіяльності) щодо позивача в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)" не допускалося, тому суд не вбачає в діях адміністрації Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" грубого порушення прав позивача не наданням дозволів на передбачену законом можливість довгострокового побачення з рідними.

Разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено надання на вимогу засудженого або особи, яка подала заяву про надання побачення, копії заяви лише в разі відмови в надані побачення з відміткою про причини відмови.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги щодо грубого порушення адміністрацією Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" прав позивача не наданням дозволів на передбачену законом можливість довгострокового побачення з рідними не знайшли свого підтвердження, а відтак, є безпідставними, тому суд вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання бездіяльності адміністрації Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" протиправною у ненадані позивачу копії дозволу на отримання довгострокового побачення та зобов`язання адміністрацію Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" надавати позивачу письмове підтвердження або копію його заяви, щодо того, що його заява на отримання довгострокового побачення підписана адміністрацією ЗВК №58 та зареєстрована в передбачуваному законом порядку також задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що суд встановив, що порядок та умови відбування засудженим ОСОБА_1 кримінального покарання у вигляді довічного позбавлення волі в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)" відповідають вимогам чинного законодавства, жодних протиправних дій (бездіяльності) щодо засудженого ОСОБА_1 в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)" не допускається, що в свою чергу виключає завдання йому моральної шкоди.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 березня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (№ 58)" (вул. Гагаріна, 2, м.Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771) Головуючий суддя В.В. Матущак