Рішення № 95649994, 18.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 р. № 520/14004/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - прийняти до розгляду, -

В С Т А Н О В И В:

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16 березня 2020 року №0007235104 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 392058,51 грн (триста дев`яносто дві тисячі п`ятдесят вісім грн 51 коп.)

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. від 15.10.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 №03-05/101, у зв`язку з настанням інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що має наслідком порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №520/14004/2020. За результатами проведення повторного автоматичного розподілу вказана справа передана на розгляд судді Панова М.М.

Ухвалою суду від 15.12.2020 адміністративну справу №520/140046/2020 за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - прийнято до розгляду. Справа ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представником Головного управління ДПС у Харківській області до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відділом адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Ізюмського управління Головного управління ДПС у Харківській області 24 лютого 2020 року було проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованих позивачем за грудень 2019 року.

За результатами перевірки було складено акт від 24 лютого 2020 року №59/20-40-51-04- 10/32284148, в якому зазначено, що встановлено в ході перевірки порушення абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме: затримка реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 21889,71грн, нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% у сумі 2187,97 грн; затримка реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1949347,71 грн, нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% у сумі 389869,54 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007235104 від 16.03.2020 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 392058,51 грн.

Позивач не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даною позовною заявою.

Суд зазначає, що відповідно статті 67 Конституції України для кожного встановлений обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

При цьому, враховуючи положення наведених статей у сукупності із нормами, зокрема, статей 44, 49, 134, 163, 187, 198, 201 Податкового кодексу України можна зробити висновок, що під податковим обов`язком платника розуміється не виключно обов`язок зі сплати конкретного податку. Сплата податку є реалізацією основного обов`язку платника податків і може бути розглянута як податковий обов`язок у вузькому розумінні. Однак податковий обов`язок у широкому розумінні включає в себе обов`язок з ведення податкового обліку; обов`язок зі сплати податків і зборів; обов`язок з подання податкової звітності. Податковий обов`язок у широкому розумінні можна диференціювати і за видовими обов`язками платника податків, що виникають по кожному податку чи збору. Сукупність подібних окремих обов`язків і складатиме комплекс податкових обов`язків платника податків або податковий обов`язок у широкому розумінні.

Податковий кодекс України визначає, що датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1, 201.10 статті 201 ПК України). В подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відповідно до якого порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

-40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З урахуванням наведеного, системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Так, відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

У цій справі позов обґрунтований тим, що суми податкових зобов`язань з ПДВ по операціям з надання позивачем комунальних послуг споживачам поповнювали його електронний рахунок для розрахунку реєстраційного ліміту з урахуванням механізму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, визначеного Постановою КМУ від 18.06.2014 №217, а не в загальному порядку. Отже, позивач зазначає, що застосування встановленого державою вищезазначеного механізму розподілу грошових коштів, які надходять на рахунки із спецрежимом використання, впливає на порядок поповнення з поточного рахунку позивача - платника податку рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ для розрахунку реєстраційного ліміту для своєчасного реєстрування ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, визначеною статтею 203-1.3 Податкового кодексу України. Тобто, на думку позивача, неналежне виконання податкового обов`язку з його боку зумовлене обставинами, за які відповідає держава.

За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням обставин справи, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. Ізюмське КПТМ, здійснюючи свою діяльність у сфері теплоенергетики з 25 червня 2003 року, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання, та мало планувати свою господарську діяльність з їх врахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме по собі здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником податків своїх обов`язків у податкових відносинах.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить і не припускає неоднозначного тлумачення прав і обов`язків платників податків щодо реєстрації податкових накладних в межах граничних строків, встановлених цим Кодексом, а так само і встановленої відповідальності за його невиконання (крім порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Такі самі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 01.07.2020 по справі №520/3640/19 за позовом Ізюмського КПТМ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (просп. Незалежності, буд. 33, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ЄДРПОУ 32284148) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов