Рішення № 95649977, 19.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 р. № 520/19055/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд встановити відсутність компетенції (повноважень) посадової особи Слобожанської Митниці Держмитслужби Лукашева Д.І. під час прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 № UA 807000/2020/001296/2; скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 №UA807000/2020/001296/2 та від 07.08.2020 № UA 807000/2020/001489/2.

Ухвалою суду від 30.12.2020 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі в частині встановлення відсутності компетенції (повноважень).

В частині скасування рішень по справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач вказує, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства та повідомлено про неможливість надати інших документів з підстав запровадження карантинних заходів, однак відповідачем не прийнято вказане до уваги при прийнятті спірних рішень. Позивач вважає, що висновки відповідача щодо невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, є необґрунтованими.

В ухвалі про відкриття спрощеного провадження запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав того, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару. За результатом аналізу та співставлення документів по митній декларації №UA807170/2020/035929 було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів нижче ніж рівень митної вартості на подібні товари; подані до митного оформлення документи містили розбіжності в частині вартості товарів та їх оплати, в частині відомостей про виробника товарів, відсутність належного підтвердження витрат на транспортування; по митній декларації №UA807170/2020/035929 встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів нижче ніж рівень митної вартості на подібні товари; подані до митного оформлення документи містили розбіжності в частині не зазначення номеру рахунку фактури, не зазначення в митній декларації ані номеру інвойсу, ані номеру ЗЕД, неспівпадіння номеру коносаменту, неспівпадіння в митній декларації відправника товару, не надання договору щодо здійснення транспортних послуг, митна декларація країни відправлення надана без перекладу. За результатом проведених процедур консультації між митним органом та декларантом, останнім не було надано документів, що запитувались, про що ним надіслано відповідний лист. У зв`язку з чим, митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, що на думку відповідача, є правомірним. Отже, на думку відповідача, оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.

В свою чергу, позивачем надані додаткові документи та відповідь на відзив, в якій він підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві та посилався на безпідставність і необґрунтованість доводів, викладених відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 17.07.2020 року особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів, до відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Вантажний» Слобожанської митниці Держмитслужби було подано для митного оформлення в митному режимі «імпорт» електронну митну декларацію ІМ40ДЕ UA807170/2020/035929 на промислові товари походженням з Китаю, за зовнішньоекономічною угодою – Контракт №0305/2019 від 03.05.2019, з заявленою митною вартістю товарів за основним методом у розмірі 1085967,95 грн.

Також, 07.08.2020 року особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів, до митного поста «Товарний» Слобожанської митниці Держмитслужби було подано для митного оформлення в митному режимі «імпорт» електронну митну декларацію ІМ40ДЕ UA807170/2020/039702 на товар «декоративна плівка» в асортименті, походженням з Китаю, за зовнішньоекономічною угодою – Контракт №0305/2019 від 03.05.2019, з заявленою митною вартістю товарів за основним методом у розмірі 923190,83 грн.

За результатом здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару Слобожанською митницею Держмитслужби були прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 №UA807000/2020/001296/2 та від 07.08.2020 № UA 807000/2020/001489/2 за резервним методом відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Позивач не погодившись з вказаними рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів, звернувся до суду за їх оскарженням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом, які, в свою чергу, перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2020 №UA807000/2020/001296/2 відповідачем здійснено коригування митної вартості товару за резервним методом у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за фактами митних оформлень по Україні.

При цьому, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 МК України, зазначено наступне: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2020 № UA 807000/2020/001489/2 відповідачем також здійснено коригування митної вартості товару за резервним методом у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за фактами митних оформлень по Україні.

При цьому, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54. 55, 57, 58, 59 МК України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст.53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: в наданому платіжному дорученні не зазначено номер рахунка фактури, який подано до митного оформлення та на підставі якого здійснювалась передплата, в митній декларації країни відправлення не зазначено ані номеру інвойсу ані номеру договору, не надано переклад митної декларації країни відправлення, вартість товару нижча вартості прямих витрат на їх виробництво, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Як встановлено судом, що не заперечується відповідачем, декларантом разом з митною декларацією ІМ40ДЕ UA807170/2020/035929 були подані наступні документи, зазначені в графі 44: «d0271» - пакувальний лист від 29.05.2020; «0380» - інвойс OMJD20200529А від 29.05.2020; «d0705» - коносамент MWSZPIV20051997FDA від 05.06.2020; «d0714» - домашній коносамент MAEU910767244 від 05.06.2020; « 0862» - декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) № OMJD20200529А від 29.05.2020; «m1513» - заява на відкликання поданої митному органу митної декларації №4783 від 17.07.2020; «m1701» - акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA807170/2020/035678 від 17.07.2020; « 2721» - залізнична накладна 41458399 від 13.07.2020; «d3001» - банківські платіжні документи, що стосуються товару №№ 151, 184 від 13.03.2020, 28.05.2020; «d3004» - рахунок-фактура про оплату транспортно-експедиційних послуг №2196 від 06.07.2020; «d3007» - довідка про транспортні витрати №2196 від 06.07.2020; «m4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 24.12.2019, №8 від 13.03.2020, №11.04.18/5ОД від 11.04.2018; «d4104» - зовнішньоекономічний договір №0305/2019 від 03.05.2019; « 5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №5694276 від 17.07.2020; « 9000» - некласифікований документ – опис товару від 17.07.2020, 03.07.2019; «d9610» - митна декларація країни відправлення №530420200040503843 від 30.05.2020.

Також, декларантом разом з митною декларацією ІМ40ДЕ UA807170/2020/039702 були подані наступні документи, зазначені в графі 44: «d0271» - пакувальний лист від 18.05.2020; «d0325» - проформа – інвойс від 18.05.2020; « 0380» - інвойс JDOM20200518 від 18.05.2020; «d0705» - коносамент SZNLEG2006078 від 27.06.2020; « 0862» - декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) № JDOM20200518 від 18.05.2020; « 2721» - залізнична накладна 42197798 від 04.08.2020; «d3001» - банківський платіжний документ, що стосуються товару №215 від 13.07.2020; «d3004» - рахунок-фактура про оплату транспортно-експедиційних послуг №2471 від 29.07.2020; «d3007» - документ про вартість перевезень №2471 від 29.07.2020; «m4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 24.12.2019, №9 від 01.06.2020; «d4104» - зовнішньоекономічний договір №0305/2019 від 03.05.2019; « 5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №5694276 від 17.07.2020; « 9000» - некласифіковані документи – описи товарів від 17.07.2020, 03.07.2019; «d9610» - митна декларація країни відправлення №530420200040586303 від 17.06.2020.

17.07.2020 року та 07.08.2020 року відповідно декларанта було повідомлено відповідно до вимог ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Проте, при проведенні консультації, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Таким чином, митним органом не було доведено обставин, які б давали підстави для сумнівів щодо достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 (покупець) в рамках укладеного зовнішньоекономічного Контракту від 03.05.2019 року №0305/2019 з Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited (продавець) було придбано промислові товари, «декоративна плівка» в асортименті, походженням з Китаю.

Додатками від 13.03.2020 №8 та від 01.06.2020 №9 був погоджений товар, кількість та сума товару.

Інвойсами від 29.05.2020 та від 18.05.2020 на умовах поставки FОВ Guangzhou (Китай), покупець частинами придбавав/вибирав товар (п.3.9 контракту).

Платіжними дорученнями від 13.03.2020 №151, від 28.05.2020 №184 та від 13.07.2020 №215 позивачем були сплачені грошові кошти за товар.

Вищезазначені документи також надавалися митному органу, проте, враховані не були.

Крім того, на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраний метод її визначення декларантом, у ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків» було замовлено експертний висновок від 27.08.2020 №113/123, згідно до якого ціни зазначені в інвойсах від 18.05.2020 та від 29.05.2020 відповідають цінам ринку.

Додатково на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраний метод її визначення декларантом, у Товарній біржі «УРТБ» було замовлено звіт про оцінку майна з висновком від 09.10.2020 №Б-09/10/20/05, згідно до якого ціни зазначені в інвойсах від 18.05.2020 та від 29.05.2020 відповідають цінам задекларованим декларантом.

Більш того, на підтвердження відповідності (верифікації) експортних митних декларацій та інших документів на товари, країною походження яких є Китайська Народна Республіка або які імпортуються з Китайської Народної Республіки, у Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати позивачем було замовлено послугу відповідності документів складених Китайською Народною Республікою під час виконання укладеного контракту від 03.05.2019 №0305/2019 з Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited.

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати листом від 06.11.2020 №175 підтвердив дійсність Сертифікату від 23.10.2020 №204401А1/015282 та Сертифікату від 23.10.2020 №204401А1/015283 і засвідчив документи, зокрема, заяву компанії Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited, експортну вантажну митну декларацію від 30.05.2020 №530420200040503843 та експортну вантажну митну декларацію від 17.06.2020 №530420200040586303, комерційний рахунок (інвойс) від 29.05.2020 та комерційний рахунок (інвойс) від 18.05.2020.

Таким чином, позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення декларантом та спростував сумніви наявних ознак підробки документів, однак у позивача незалежно від його волі не було можливості належним чином та вчасно надати до відповідача вказані вище додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраний метод її визначення декларантом та спростувати сумніви наявних ознак підробки документів.

Зокрема, це підтверджується листом від 29.10.2020 Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited, який повідомив ФОП ОСОБА_1 , що через всесвітню поточну глобальну пандемію коронавірусної інфекції СОVID-19 документи необхідні для пред`явлення до митниці та, які пов`язані із поставкою товару в рамках укладеного Контракту від 03.05.2019 №0305/2019 за інвойсами від 18.05.2020 та від 29.05.2020 не можуть бути надані вчасно.

Про неможливість надання документів позивачем було повідомлено митний орган відповідним листом, про що відповідач не заперечує.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам встановленим ст. 53 Митного кодексу України, протилежного відповідачем не доведено. Так само, відповідачем не доведено, що подані декларантом позивача документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митним органом не обґрунтовано та не доведено неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Крім цього, відповідач у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 №UA807000/2020/001296/2 здійснює коригування митної вартості за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст.64 МК України у якому підставою для застосування цього методу вказує, що джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UА204120/2020/37796 від 22.05.2020.

В свою чергу, Польською Митницею Держмитслужби на запит позивача в рамках публічної інформації була надана митна декларація від 22.05.2020 №UА 204120/2020/37796.

У вказаній декларації зазначені наступні відомості: р.15 країна відправлення/експорту: Польща, товар№1 р.34 код країни походження ЕU, товар №2 р.34 код країни походження СN, тобто товар завозився з інших країн до Польщі, а з Польщі до України. У даному випадку поставка є не прямою, а країна Польщі є третя країна.

Стаття 64 МК України, передбачає, що митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн.

Враховуючи викладене, відповідачем при визначені вартості товарів неправомірно застосовано резервний метод у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 №UА807000/2020/001296/2, посилаючись на митну декларацію від 22.05.2020 №UА204120/2020/37796.

Стосовно посилань митного органу про неповну оплату за поставлений товар, суд зазначає, що невиконання договірних відносин є підставою для стягнення заборгованості та застосування господарської відповідальності до сторони яка їх порушила, проте, на може впливати на заявлену митну вартість товару.

Щодо неспівпадіння в митній декларації відправника товару, суд враховує, що складання декларації країни відправлення №530420200040503843 та №530420200040503843 є виключно прерогативою продавця Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited і втручатися в її складання покупець не має права.

Щодо посилань відповідача на ненадання декларантом документів на підтвердження витрат на транспортування товару, то вказане спростовано матеріалами справи та відомостями зазначеними в митних деклараціях від 20.07.2020 №UА807170/2020/036217 та 05.11.2020 №UA807170/2020/039864 у графі №44 щодо надання, зокрема транспортного рахунку від 06.07.2020 та від 29.07.2020, а також транспортної довідки від 06.07.2020 та від 29.07.2020 по двом поставкам.

Що ж стосується договору на перевезення, то декларант у цій же графі 44 декларацій зазначив, що він є в наявності у відповідача, який був наданий раніше, зокрема договір транспортного експедирування від 11.04.2018, в тому числі декларантом надавались і додаткові угоди від 13.03.2020 та від 01.06.2020 по двом поставкам до вказаного договору.

При цьому, згідно положень ст.181 ГК України, передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

А тому транспортний рахунок від 06.07.2020 та від 29.07.2020, а також транспортна довідка від 06.07.2020 та від 29.07.2020 і є тими документами, які підтверджують укладення господарського договору у вказаний спосіб, а також прийняття до виконання замовлень.

Щодо не зазначення в платіжному дорученні (номеру рахунка), митній декларації країни відправлення (номеру інвойсу, номеру контракту, в тому числі зазначення номеру коносаменту, який не співпадає з номером наданим до митного оформлення), то суд зазначає, що певні недоліки вказаних документів не впливають на заявлену митну вартість товару, та не можуть бути підставою для її неврахування, а тому вказані твердження відповідача суд не приймає в якості належного доказу правомірності винесених спірних рішень.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що переклад митної декларації країни відправлення не був наданий позивачем вчасно через те, що у позивача не було цієї декларації в наявності (копія листа Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited від 29.10.2020 про неможливість вчасно падати документи). В свою чергу, після отримання позивачем митної декларації країни відправлення від продавця, вона була надана відповідачу з перекладом на українську мову.

Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Суд також, враховує позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30.10.2018 р. по справі № 826/25605/15, а саме те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

В оскаржуваних рішеннях відповідача жодним чином не зазначено, яких саме документів недостатньо для визначення митної вартості товару, яка заявлена декларантом позивача, а також не зазначено про наявність будь-яких розбіжностей в наданих декларантом позивача в обґрунтування митної вартості вказаного товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 23.07.2019 р. по справі № 1140/3242/18 та від 24.07.2019 р. по справі № 809/432/17.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що позивачем як до митного органу, так і до суду під час вирішення спірних правовідносин надано документи (докази), що підтверджують складові митної вартості, а отже підтверджують правомірність та повноту такої митної вартості, законність обрання декларантом саме першого методу визначення митної вартості, а також доведено про неможливість своєчасного подання необхідних документів до митного органу, суд дійшов висновку, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 №UA807000/2020/001296/2 та від 07.08.2020 № UA 807000/2020/001489/2, прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому ці рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення інших витрат позивачем до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішень - задовольнити.

Скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.07.2020 №UA807000/2020/001296/2 та від 07.08.2020 № UA 807000/2020/001489/2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 березня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.