Рішення № 95649887, 18.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 березня 2021 року № 520/17056/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Заступника директора Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Бондарчука Геннадія Вадимовича (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 9 під`їзд, м. Харків,61022), Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд 5 поверх м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Заступника директора Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Бондарчука Геннадія Вадимовича, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ заступника директора Департаменту охорони здоров`я Бондарчука Г.В, від 17.11.2020 року № 263-к “Про результати розгляду дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 ” про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби категорії “Б” - заступника директора Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації - начальника управління медичної діяльності, реформ та стратегічного розвитку у вигляді догани.

- розподіл судових витрат здійснити згідно вимог ст. 139 КАС України.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року залучено в якості другого відповідача Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації до участі у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з наказом від 17.11.2020 року № 263-к “Про результати розгляду дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 ” яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за відсутність на робочому місці 28.09.2020р. без поважних причин, оскільки позивачем надавались пояснення та докази наявності поважних причин відсутності на робочому місці 28.09.2020р. проте вони не враховані відповідачем при проведенні дисциплінарного провадження та прийняття спірного наказу, в зв`язку з чим вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Від представника Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації надійшов відзив, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки оскаржуваний наказ видано у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, 28.09.2020р. Департаментом охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації складений акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_3 , який займає посаду державної служби категорії «Б» - заступника директора ДОЗ ХОДА - начальника управління медичної діяльності, реформ та стратегічного розвитку.

Згідно акта від 29.09.2020р. ОСОБА_1 відмовився надати пояснень в.о. директора ДОЗ ХОДА ОСОБА_4 щодо відсутності на робочому місці 28.09.2020р.

29.09.2020р. ОСОБА_1 надано рапорт на ім`я Голови Харківської обласної державної адміністрації О. Кучера, вх. № В-7208, в якому позивач повідомив, що 28.09.2020р. перебував в м. Києві на нараді в МОЗ України за персональним запрошенням заступника міністра охорони здоров`я України Світлани Шаталової, до рапорту долучив перелік запрошених на зустріч у Міністерстві охорони здоров`я України 28.09.2020р. о 10.00 та копію посвідчення про відрядження.

Наказом ДОЗ ХОДА від 20.10.2020 № 250-к порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_5 . Наказом від 21.10.2020 № 251-к утворено дисциплінарну комісію ДОЗ ХОДА стосовно ОСОБА_5 та затверджено її персональний склад. Визначено строк здійснення дисциплінарного провадження 45 календарних днів.

27.10.2020р. відбулось засідання дисциплінарної комісії Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, на якому був присутній позивач та надав пояснювальну записку щодо його відсутності на робочому місці 28.09.2020р. до якого долучив перелік запрошених на зустріч та копію посвідчення про відрядження.

10.11.2020 року дисциплінарною комісією ДОЗ ХОДА надано пропозиції щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, за дисциплінарний проступок - прогул державного службовця ( у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, в якій зазначено, що станом на 06.11.2020р. ОСОБА_6 не надано жодного документа щодо його відсутності на робочому місці 28.08.2020.

Наказом ДОЗ ХОДА від 17.11.2020 № 263-к на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України “Про державну службу” ( далі – Закон).

Зазначений Закон є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби, що включає в себе й питання дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Статтею 8 Закону встановлено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;4) з повагою ставитися до державних символів України;5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом ( ч.1 ст.64 Закону).

Частинами 1 та 2 ст.65 Закону визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону дисциплінарним проступком є: прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Приписами частин 1, 2,3 ст.66 Закону унормовано, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність;4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Приписами ч.1 ст. 67 Закону визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до положень ст.69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Положеннями ст.74 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Суд зазначає, що приписами ст. 75 Закону № 889-VIII визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Також суд зазначає, що положеннями ст. 76 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до положень ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Так, судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани стало відсутність його на робочому місці 28.09.2020р., що відповідач розцінив, як прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Спірний наказ винесений за результатами проведення дисциплінарного провадження та на підставі пропозиції дисциплінарної комісії Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 10.11.2020 року, в якій вказано, що станом на 06.11.2020 ОСОБА_6 не надано жодного документа щодо його відсутності на робочому місці 28.09.2020 року.

З урахуванням вивчених документів наданих дисциплінарній комісії ОСОБА_7 , комісія дійшла висновку про наявність у ОСОБА_8 дисциплінарного проступку, згідно пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» «прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин».

Проте, судом встановлено, що 29.09.2020 року позивач надавав рапорт на ім`я Голови Харківської обласної державної адміністрації, вх. № В-7208, в якому вказував, що 28.09.2020 року перебував у м. Києві та брав участі у нараді МОЗ України, за персональним запрошенням заступника міністра охорони здоров`я України Світлани Шаталової, з реалізації проекту Президента України «Велике будівництво» в частині створення сучасних приймальних відділень та відділень невідкладної допомоги в опорних лікарнях.

До рапорту позивач додав перелік запрошених на зустріч у Міністерстві охорони здоров`я України 28.09.2020р. о 10.00, на вказаному переліку наявна печатка МОЗ України, в якому серед запрошених є ОСОБА_1 та посвідчення про відрядження, відповідно до якого ОСОБА_1 прибув до МОЗ України 28.09.2020р. та вибув із МОЗ України 28.09.2020р.

Крім того, суд зазначає, що на засідання комісії 27.10.2020 року позивачем також надавалися комісії аналогічні письмові пояснення з долученими до них копію запрошення та посвідчення про відрядження.

Однак, вказані обставини не були враховані відповідачем при розгляді дисциплінарної справи, складанні пропозиції та винесенні спірного наказу.

Також, під час визначення виду стягнення відповідачем не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби, що є порушенням вимог ч.1 ст. 67 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що на думку суду є ознакою його необґрунтованості.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірний наказ, прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже є необґрунтованим, що дає підстави для його скасування.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) до Заступника директора Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації Бондарчука Геннадія Вадимовича (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 9 під`їзд, м. Харків, 61022), Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд 5 поверх м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації № 263-к від 17.11.2020 року “Про результати розгляду дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 ”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд 5 поверх м. Харків, 61022, 02013194) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.