Рішення № 9564947, 21.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2009Справа №2-17/4977-2009 За позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос»

про стягнення 90317,70 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Руденко В.П., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом та заявою про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 90317,70 грн. боргу, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договору № 21/07 експлуатації берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд від 16.08.2007 року по сплаті за експлуатацію берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд.

Відповідач у відзиві проти наявності боргу не заперечує, однак вказує, що ним на виконання прийнятих на себе зобов’язань по Договору № 21/07 з ВАТ КБ «Надра» був укладений Договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 3063/1/1. Відповідач, по незалежним від нього причинам, а саме по причині несподіваного виникнення обставин непереборної сили, якими є прийняті Національним Банком України постанови № 59 від 10.02.2009 року «Про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ КБ «Надра», та № 452 від 05.08.2009 року «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ КБ «Надра». Таким чином, вини відповідача у виникненні указаної заборгованості не існує.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1 Договору № 21/07 експлуатації берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд від 16.08.2007 року Предметом Договору є майно, що знаходиться на балансі Управління (Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління») майно: берегоукріплююча споруда в районі Гурзуфських КОС, ділянка від межі СОЦ «Едність» на південь, протягом 300 м., згідно з Додатком 2.

Згідно п. 1.2 Договору Управління (Державне підприємство «Кримське республіканське протизсувне управління») у відповідності з постановою Ради міністрів АР Крим № 68 від 11.03.97 року «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів та територій, що схильні до дії негативних природних процесів» та діючим законодавством надає Користувачу (Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос») в експлуатацію Майно, що указане в п.1.1 цього Договору, для здійснення статутної діяльності, а Користувач перераховує Управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд в розмірі, виходячи із норм амортизаційних відрахувань у відсотках від балансової вартості основних засобів на початок звітного періоду із розрахунку за податковий квартал у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 3.1 договору Користувач у відповідності з постановою Ради міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 року перераховує Управлінню плату за експлуатацію переданого в користування Майна в розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд, що знаходяться на балансі управління, виходячи із норм амортизаційних відрахувань, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», у відсотках вд балансової вартості 1 групи основних фонді на початок звітного періоду в розрахунку 1,25% на календарний квартал (5% на рік).

Згідно п. 3.2 договору за перший рік дії Договору (2007 р.) передаваємі кошти складають 4962,32 грн., без врахування ПДВ у відповідності з Додатком № 4 до цього Договору. Грошові кошти за третій квартал 2007 року в сумі 1679,87 грн. без врахування ПДВ повинні бути перераховані на розрахунковий рахунок Управління протягом 10-ти днів з моменту підписання цього Договору.

Згідно п. 3.3 договору в наступні роки експлуатації Майна Користувач прозводить перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, наданих Управлінням, та які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.4 договору перерахування коштів на розрахунковий рахунок Управління Користувач прозводить самостійно на підставі розрахунку-додатку до Договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15-го числа місяця, що передує звітному кварталу. При необхідності Користувач може отримати рахунок в Управлінні самостійно. Перерахування коштів Користувачем проводиться в грошовій формі.

Згідно Додатку № 1 до договору № 21/07 від 16.08.2007 року (Розрахунку суми на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплюючих споруд, передаваємих КРП «Протизсувне управління» в 2009 році ТОВ «Санаторій «Утоьс» сума, що підлягає сплаті в 2009 році (з врахуванням ПДВ 20%) – 120 423,60 грн. узгоджена сторонами, з щоквартальною сплатою по 30105,9 грн.

Згідно п. 4.2.2 Договору Користувач зобов’язується прозводити перерахування коштів в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсними не визнані та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір, додаток до нього чи окремі їх пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Більш того, сплата відповідачем вказаних сум передбачена постановою Ради міністрів АР Крим № 68 від 11.03.97 року «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів та територій, що схильні до дії негативних природних процесів».

Посилання відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ КБ «Надра» не може бути прийняте до уваги, оскільки згідно ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно листа (вих. № 2593 від 15.09.2009 року) позивач вимагає від відповідача сплатити заборгованість на суму 90317,70 грн.

Однак, відповідачем не представлено доказів погашення боргу.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Якщо заборгованість сплачена чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу відповідачем.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 807 від 09 вересня 2009 року на суму 602,11 грн. з державного мита, платіжним дорученням № 922 від 15 жовтня 2009 року на суму 301,07 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 806 від 09 вересня 2009 року на суму 236 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (98600, м. Ялта, вул. Гоголя 4, кв. 40» ідентифікаційний код 33386001) на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (98604, м. Ялта, вул. Горького 30, ЗКПО 03348324, МФО 324010, р/р 26003515513221 в КРФ АКБ Укрсоцбанк м. Сімферополь) 90317,70 грн. боргу, 903,18 грн. судових витрат з державного мита, 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя ГС АР Крим підпис В.І. Гайворонський

Рішення оформлено і підписано:

у повному обсязі:

25.12.2009 року

З оригіналом згідно:

Суддя В.І. Гайворонський

Копію рішення направити за адресами:

-           Кримському республіканському підприємству «Протизусивне управління» (98604, м. Ялта, вул. Горького, 30)

-          ТОВ «Санаторій Утьос» (98600, м. Ялта, вул. Гоголя, 4, оф. 40);

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.