Ухвала суду № 95649359, 17.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 березня 2021 року м. РівнеСправа №460/1744/21

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації, у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу та її неповнолітнім дітям з 17.07.2018, як особам, віднесеним до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживає на території радіоактивного забруднення, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;

зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу та її неповнолітнім дітям з 17.07.2018, як особам, віднесеним до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживає на території радіоактивного забруднення, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі віднесеній до категорії 3 потерпілого Чорнобильської катастрофи, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Пунктами 1- 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч.7 ст.160 КАС України).

Зі змісту позовних вимог слідує, що позов пред`явлено в інтересах позивача та в інтересах її неповнолітніх дітей.

Разом з тим, позов не містить інформації про неповнолітніх дітей позивача, в інтересах яких він пред`явлений, визначеної в п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Не містить такої інформації і прохальна частина позову, що не дає можливості суду визначити права, свободи та інтереси, яких саме неповнолітніх дітей позивача потрібно суду захистити.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач оскаржує, зокрема, бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати їй з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги, встановлену статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та просить суд зобов`язати відповідача виплатити їй таку допомогу.

Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 (№К/9901/28031/19), які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн (2270 х 0,4).

Всупереч викладеному, ОСОБА_1 не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Разом з тим, позивач у позові зазначає, що виплати по справі, пов`язані із сплатою судового збору зобов`язується сплатити після розгляду справи.

Суд розцінює зазначене як клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Проте, таке клопотання жодним чином не обґрунтоване.

Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.

При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.

Разом з тим, суд може звільнити від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (п.1 ч.1 ст. 8 Закону № 3674-VI).

За змістом довідки від 03.03.2021 №1, річний дохід ОСОБА_1 за 2020 рік складає 57155,50 грн, 5% від якого - 2857,78 грн, що є більшим суми судового збору (908,00 грн), яка підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з даним позовом.

Відтак, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору наразі відсутні.

Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (№11-345апп19) відзначила, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з аналогічних підстав, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від відповідного органу відповіді на надісланий запит щодо розміру виплати, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від відповідного органу на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті їй та її дітям щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, про яку вона дізналася з листа відповідача від 09.04.2020 №К-2214/06-10/20.

Водночас, даний позов пред`явлено позивачем до суду 12.03.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення.

Однак, доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач не подала, не подала також і клопотання про поновлення такого строку.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: 1) позову, форма та зміст якого відповідає вимогам статей 160-161 КАС України (для суду та відповідача); 2) документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу ";101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку..

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Н.О. Дорошенко