Ухвала суду № 95649310, 19.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 березня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/1351/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), у якій просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Юріївною.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження;

- документа про сплату судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) (за вимогу немайнового характеру) та про сплату судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (за вимогу майнового характеру) (номер рахунку - UA588999980313101206084016712, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

- належним чином засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, в тому числі, засвідчених учасником справи своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, у разі знаходження у нього оригіналів доказів;

- оригіналу або засвідченої в порядку, встановленому чинним законодавством, копії оспорюваної постанови про стягнення виконавчого збору від 22.10.2020 ВП №56092072.

Роз`яснено позивачу, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копія ухвали суду від 01 березня 2021 року вручена позивачу 05 березня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням приписів статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем десятиденного строку, встановленого позивачу ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, є 15 березня 2021 року.

У строк, встановлений судом, позивач не усунув недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду, а також не подав до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

16 березня 2021 року, тобто з порушенням десятиденного строку, встановленого ухвалою суду від 01 березня 2021 року, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої, серед іншого, додано заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом позову у даній справі є скасування постанови про стягнення виконавчого збору №56092072 від 22 жовтня 2020 року, винесеної старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Юріївною, та визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22 жовтня 2020 року.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), у якій просив: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню постанови про відкриття провадження №63447067 від 03.11.2020; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Вікторівною.

Вказану позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №440/6643/20, за результатами розгляду вказаної справи винесено рішення від 28 грудня 2020 року.

Позивач зазначає, що про оскаржувану постанову позивач дізнався лише після ознайомлення представника ОСОБА_1 з матеріалами справи №440/6643/20 - 28 грудня 2020 року, на підтвердження чого позивачем додано до заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду копію заяви представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи від 24.12.2020.

Водночас, судом встановлено, що предметом оскарження у справі №440/6643/20 були дії старшого державного виконавця по винесенню постанови про відкриття провадження №63447067 від 03.11.2020 та постанова про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 з виконання постанови №56092072, винесеної 22.10.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 198,82 доларів США, тобто з виконання постанови, яку позивач оскаржує у даній справі та дії щодо винесення якої позивач оскаржує у даній справі.

Позивачем у заяві від 16.03.2021 зазначено, що у листопаді 2020 року ним було вжито заходи щодо оскарження наявної у нього постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2020, копія якої була йому вручена і з текстом якої позивач ознайомився.

Також пунктом 3 постанови державного виконавця від 22.10.2020 ВП №56092072 про повернення виконавчого документа стягувачу, яка надіслана позивачу разом із супровідним листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 22.10.2020 №95093 та додана позивачем до позовної заяви, постановлено вивести в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 22.10.2020, тобто постанову, яку позивач оскаржує у даній справі №440/1351/21.

Таким чином, станом на час звернення до суду з позовом у справі №440/6643/20, позивачу було відомо про винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору від 22 жовтня 2020 року ВП № 56092072.

04 січня 2021 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), у якій просив: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020; скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Юріївною.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі №440/58/21 (суддя Ясиновський І.Г.) позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснено, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду: належних доказів дотримання позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням в ній інших обґрунтованих підстав поважності пропуску такого строку для його поновлення; оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2269,26 грн (за реквізитами: Номер рахунку - UA 588999980313101206084016712; Код за ЄДРПОУ – 37959255; Отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однією з підстав для залишення позовної заяви без руху у справі №440/58/21 було подання ОСОБА_1 позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №440/58/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови повернуто позивачеві у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви.

Позивач вдруге звернувся до адміністративного суду з позовною заявою 22 лютого 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Отже, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем зазначено, що станом на 16 листопада 2020 року оскаржувана постанова не вручалася позивачу, з матеріалами виконавчого провадження позивач не міг ознайомитися через запровадження карантинних обмежень, 04.01.2021 позивач вперше звернувся до суду з аналогічним позовом у справі №440/58/21. Вказує, що висновки, викладені в ухвалі суду про повернення позовної заяви у справі №440/58/21, не відповідають фактичним обставинам, оскільки всупереч змісту ухвали суду від 01.02.2021 у справі №440/58/21, ОСОБА_1 не отримував ухвалу суду від 11.01.2021 у справі №440/58/21 про залишення позовної заяви без руху, а тому не міг усунути недоліки позовної заяви. Крім того, посилається на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі “Перетяка та Шереметьев проти України” (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено Верховним Судом складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Зважаючи на вищевикладене, доводи позивача про те, що станом на 16 листопада 2020 року оскаржувана постанова не вручалася позивачу не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду в даній справі, оскільки відсутність у особи оскаржуваного рішення не є перешкодою для звернення до суду з позовною заявою про оскарження постанови, про яку було відомо позивачу.

Так, частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Таким чином, відсутність у особи оспорюваного акта саме по собі не є перешкодою для звернення до суду з позовом про його оскарження, оскільки за клопотанням позивача таке рішення може бути витребувано судом.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що він звертався до державного виконавця чи органу державної виконавчої служби для реалізації свого права, як сторони виконавчого провадження, для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (доказів подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи або надіслання такої заяви засобами зв`язку), тому суд критично оцінює доводи позивача про неможливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Суд також зауважує, що незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.

Стосовно доводів позивача про те, що він 04.01.2021 звертався до суду з аналогічним позовом у справі №440/58/21, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про: визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню Постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020; скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 56092072 від 22.10.2020 винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Юріївною.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі №440/58/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснено, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Однією з підстав для залишення позовної заяви без руху у справі №440/58/21 було подання ОСОБА_1 позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №440/58/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови повернуто позивачеві у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви.

Зокрема, в ухвалі від 01 лютого 2021 року у адміністративній справі №440/58/21 судом зазначено, що копію ухвали суду від 11.01.2021 позивач отримав 15.01.2021, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603933394325. Отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 25.01.2021 включно. Позивачем вимоги ухвали суду від 11.01.2021 не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.

Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №440/58/21 про повернення позовної заяви набрала законної сили.

Таким чином, на час звернення до суду з позовом у іншій адміністративній справі №440/58/21, позивачем вже був пропущений десятиденний строк звернення до суду, встановлений законом, а усунення чи не усунення недоліків позовної заяви залежало виключно від волі позивача, тому повернення позовної заяви позивачу у справі №440/58/21 у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом у даній справі.

Суд першої інстанції не має повноважень надавати оцінку судовому рішенню у іншій адміністративній справі, яке набрало законної сили, а тому суд відхиляє доводи позивача з посиланням на те, що висновки, викладені в ухвалі суду про повернення позовної заяви у іншій справі №440/58/21, не відповідають фактичним обставинам.

Щодо доводів позивача про те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, суд зауважує, що частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, зокрема, десятиденний строк звернення до суду з позовом у даній категорії справ, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою у даній справі з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого законом, а отже, з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов:

1) якщо причини його пропуску є поважними;

2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів, сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, перешкоджали позивачу вчасно звернутися до суду з позовом у даній справі.

ОСОБА_1 не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 16 березня 2021 року обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 16 березня 2021 року, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктами 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки у десятиденний строк, встановлений ухвалою суду від 01 березня 2021 року, позивач не усунув недоліки позовної заяви, а також не подав до суду заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 16 березня 2021 року, поданій позивачем з пропуском десятиденного строку, встановленого ухвалою суду від 01 березня 2021 року, визнані судом неповажними (при цьому ухвалою суду від 01 березня 2020 року було визнано неповажними підстави, вказані позивачем у першому клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду), позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачеві на підставі частини 2 статті 123 та пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 16 березня 2021 року.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови повернути позивачеві.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич