Рішення № 95649131, 19.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14849/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Слободянюка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251 від 09.11.2020р., –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251 від 09.11.2020р.

Ухвалою від 28.12.2020 року Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.

На виконання ухвали 12.01.2021 року (вх. № 1382/21) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

01.02.2021 року (вх. № 4712/21) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

24.02.2021 року (вх. № 9345/21) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на відзив на позовну заяву.

03.03.2021 року (вх. № 10917/21) представником відповідача до канцелярії суду подані письмові заперечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатом спроби провести інспекційні перевірки уповноважені особи, виявили факт їх не допуску до проведення інспекційної перевірки, на підставі чого було прийнято постанову від 09.11.2020 року №ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251, якою до позивача застосовано штрафні санкції. Позивач із вказаним рішенням не погоджується, вважає, що його прийнято безпідставно та за відсутності фактичного порушення норм чинного законодавства з боку позивача. У зв`язку із необґрунтованим характером оскаржуваної постанови вона, на переконання представника позивача, підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність у закладі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » винаймаючи частину приміщень виключно в рамках приміщення Бару та частині приміщень, здійснюючи вид діяльності 56.30 обслуговування напоями. В штаті ФОП ОСОБА_1 , на час проведення перевірки були працевлаштовані п`ять найманих працівників на посаді барменів (а.с. 1).

06 жовтня 2020 року Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради видано наказ № 289-п про здійснення на підставі пп. 3 п. 5 Порядку № 823 з 12 жовтня 2020 року по 26 жовтня 2020 року позапланового заходу контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Предмет позапланового заходу контролю: додержання вимог законодавства про працю України, зокрема з питань оформлення трудових відносин.

15 жовтня 2020 року Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради видано направлення на проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування.

16 жовтня 2020 року посадовими особами Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ОД1046/940/НП/251.

09 листопада 2020 року Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251, якою на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р.№ 195-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. .№ 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823.

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п. 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно п. 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до п. 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Згідно п. 14, 15 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування. При цьому, інспекційне відвідування здійснюється в присутності об`єкта відвідування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема актом, має право подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування тощо.

Судом встановлено, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ОД1046/940/НП/251 від 16.10.2020 року не містить даних щодо пред`явлення інспекторами праці ФОП ОСОБА_1 або уповноваженій ним посадовій особі службових посвідчень, як і не містить даних щодо того, що ФОП ОСОБА_1 або уповноважена ним посадова особа були присутні під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , кафе “Уютный дворик”.

В той же час, в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ОД1046/940/НП/251 від 16.10.2020 року вказано, що інспекційне відвідування проведено у присутності адміністратора закладу ресторанного господарства “Уютный дворик”. Проте, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування не містить будь-яких даних адміністратора закладу ресторанного господарства “Уютный дворик”, зокрема, прізвища, імені та по-батькові, що не дозволяє ідентифікувати особу, в присутності якої складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ОД1046/940/НП/251 від 16.10.2020 року.

Також, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, яким чином інспектори праці Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради встановили, що адміністратор закладу ресторанного господарства “Уютный дворик” є уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 , оскільки в приміщенні кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” господарську діяльність здійснюють інші суб`єкти господарювання, що не заперечується відповідачем.

При цьому, з наданого до суду відеозапису не вбачається, що адміністратор закладу ресторанного господарства “Уютный дворик”, дані якого не були запитані інспектором праці, є уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, з відеозапису слідує, що під час розмови з особою, яка повідомила, що є адміністратором закладу ресторанного господарства “Уютный дворик”, інспектор праці не представився та не повідомив щодо якого суб`єкта господарювання здійснюється інспекційне відвідування.

Також, з акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ОД1046/940/НП/251 від 16.10.2020 року вбачається, що його складено з підстав ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця та з підстав ненадання працівниками об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю.

Втім, з відеозапису не вбачається, що ФОП ОСОБА_1 або уповноваженою ним особою не надано інспектору праці доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, та, що безпосередньо наймані працівники ФОП ОСОБА_1 не надали пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю, оскільки в приміщенні кафе “Уютный дворик” господарську діяльність здійснюють інші суб`єкти господарювання, що не заперечується відповідачем.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою – сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Згідно п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку. До затвердження Мінекономіки зазначеної у цьому пункті форми постанови про накладення штрафу застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2020 року на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення від 23.10.2020 року № 02-24/15401, яким повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 09 листопада 2020 року о 11 год. 00 хв.

При цьому, 09.11.2020 року представником ФОП ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, оскільки ним не отримувались жодні документи по справі.

Разом з тим, розгляд справи про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу не відкладено, та 09.11.2020 року винесено постанову № ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 80000,00 грн.

Таким чином, під час розгляду справи про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу посадові особи Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради не забезпечили прав позивача щодо надання пояснень, зауважень до акта інспекційного відвідування, з урахуванням того, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС0ОД1046/940/НП/251 від 16.10.2020 року ним не отримувався, про що свідчить поштове повернення, яке містить відмітку працівників пошти “повернення за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до абз. 7, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Тобто, відповідальність у вигляді штрафу за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 призначено щодо додержання вимог законодавства про працю України, зокрема з питань оформлення трудових відносин, а не з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Таким чином, Департамент аналітики ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

За таких підстав, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що посадові особи Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради під час проведення інспекційного відвідування та прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ОД1044/1849/НП/ФС/252 від 09 листопада 2020 року діяли у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251 від 09 листопада 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, суд не приймає посилання представника позивача на те, що посадовими особами Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради порушено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. (а.с.41).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 41820248) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, Польський узвіз, 6; код ЄДРПОУ 41820248) про визнання протиправною та скасування постанови № ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251 від 09.11.2020р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради № ОМС-ОД1046/940/НП/ФС/251 від 09.11.2020 року.

Стягнути з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 41820248) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2021 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.