Рішення № 95648841, 18.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 р. № 400/4865/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О. М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; скасування постанови від 29.09.2010 ВП № 21983738,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з вимогами визнати протиправної бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо незняття арешту з усього мого майна, як боржника після повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачеві ВАТ КБ «Надра», накладеного 29.09.2010 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №21983738 (з накладенням арешту на все майно . боржника) та зобов`язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з усього майно позивача, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №21983/38 від 29.09.2010 року головним державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ Корець С.В., реєстраційний номер обтяження: 10381767; тип обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, зареєстровано 19.10.2010 року за №10381767 реєстратором «Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що на виконані відділу перебувало виконавче провадження 21983738 з примусового виконання виконавчого листа № 2- 3041/2010 виданого 10.09.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаїв про стягнення з позивача на користь року Ленінським районним судом м. Миколаїв про стягнення з мене на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в розмірі 93998грн.20коп.

25.04.2013 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві за п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», яку надіслано сторонам виконавчого провадження, а ПАТ КБ «Надра» повернуто оригінал виконавчого документу.

Однак, після повернення виконавчого листа стягувачеві державним виконавцем протиправно не було знято арешт з майна позивача, як боржника. Позивач зазначила, що наявність чинного арешту порушує її право на розпорядження своєю власністю і відновити свої права в позасудовому порядку вона не може.

Відповідач надав, відзив на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні та зазначив, що ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Також передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Станом на дату подачі позову боржником вимоги п. 15 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 не виконані. Відповідно до п. 15 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених па боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження. Для зняття арешту з майна боржника на рахунок органу державної виконавчої служби необхідно щоб надійшли суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження. Стосовно позовної вимоги, щодо зняття арешту накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження ( з накладанням арешту на все майно боржника) від 29.09.2010 року відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано підстави для зняття арешту та не надано доказів виконання рішення на забезпечення виконання якого накладено арешт.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У відповідача на виконанні перебувало виконавче провадження № 21983738 з примусового виконання виконавчого листа№ 2-3041/2010 виданого 10.09.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаїв про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в розмірі 93998,20 гри.

29.09.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (з накладанням арешту на все майно боржника).

25.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану по п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, постанову з оригіналом виконавчого документу направлено до ПАТ КБ «Надра».

Згідно Акту 1 про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 13.02.2017 року виконавчі провадження завершені у 2013 році були знищенні у зв`язку з закінченням строків їх зберігання.

Приймаючи рішення у справі суд виходить з такого.

З 1999 року до червня 2016 року був чинний Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV. На теперішній час спірні правовідносини регулює Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII. Обидва Закони однаково визначають наслідки завершення (закінчення) виконавчого провадження - арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (ст. 50 Закону № 606-XIV і ст. 40 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону № 606-XIV і ст. 56 ч. 1 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 4-5 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 Закону № 1404, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як вже зазначав суд, повернення виконавчого документа стягувачу повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 року; п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 (діюча редакція)), а отже у державного виконавця відсутні підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 1404 передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Оскільки виконавче провадження завершено в порядку п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV (на даний час п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) питання про зняття арешту з нерухомого майна не було вирішено державним виконавцем -правомірно.

Отже, завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV не передбачає зняття арешту з майна боржника.

Доказів погашення заборгованості, яка стала підставою для відкриття виконавчого провадження, позивач не надав суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а отже в задоволенні позову слід відмовити.

В зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, сплачена сума судового збору розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 9, 77, 205, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 34993225) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник