Рішення № 95648723, 12.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1768/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Винник В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради, міського голови Сколівської міської ради Москаля Володимира Богдановича про визнання розпорядження про звільнення та про оголошення догани протиправними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження в.о. голови м. Сколе від 15.04.2020 №24 в частині внесення змін до розпорядження №05-о від 24.01.2020.Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови м. Сколе від 24.01.2020 №05-о "Про звільнення спеціаліста 1 категорії по комп`ютерному забезпеченню Сколівської міської ради ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії по комп`ютерному забезпеченню Сколівської міської ради з 01.02.2020. Стягнуто з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 84225 грн., середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 10 лютого 2021 року на адресу через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 8913 ) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Сколівської міської ради на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн.

22 лютого року на адресу суду представником позивача подано заяву (вх. № 11597) про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання в частині поновлення ОСОБА_1 , на посаді спеціаліста 1 категорії по комп`ютерному забезпеченню Сколівської міської ради та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Сторони до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, справа розглядається без участі представників сторін за наявними матеріалами справи, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 21.02.2020 року №21-02/2020; акти прийняття – передачі наданих послуг від 21 лютого 2020 року, квитанцію №0.0.2007041815.1 від 08.02.2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правову допомогу позивачу надавала адвокат Остимчук Олена Олексіївна на підставі ордеру серії ВС № 1017017 на надання правничої (правової) допомоги та договору про надання правової допомоги № 21-02/2020 від 21.02.2020.

Вид наданих позивачу послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом прийняття – передачі наданих послуг.

Відповідно до п.4.1 Договору про надання правової допомоги № 21-02/2020 від 21.02.2020 року вказано, що розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги вказується у актах про надання правничої (правової) допомоги. Пунктом 4.2. Договору визначено, що на підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правничої (правової0 допомоги відповідно до умов цього договору, складається Акт про надання правничої (правової) допомоги.

Оплата гонорару Адвоката здійснюється шляхом сплати Клієнтом на поточний рахунок Адвоката грошового платежу трьох банківських днів з моменту підписання Акту про надання правничої (правової) допомоги, які вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцемзнаходження.

На підтвердження оплати послуг за правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги представник позивача долучила квитанцію № 02.0.2007041815.1., від 08.02.2021 на суму 5000, 00 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 5000,00 грн.

Суд зазначає, що частинами 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд приходить до висновку, що сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є співмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Суд зауважує, що відповідачами не надано обґрунтувань на спростування наявності підстав для стягнення таких витрат.

Згідно ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, за змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Сколівської міської ради на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Стосовно вимог заявника щодо зазначення у додатковому рішенні суду по даній справі в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання, відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду зокрема щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 380/1768/20 поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії по комп`ютерному забезпеченню Сколівської міської ради з 01.02.2020. Стягнуто з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 84225 грн., середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Проте судом не вирішувалося питання стосовно негайного виконання рішення суду щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується відповідно до вимог пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Сколівської міської ради від 06.11.2020 року за № 137, середньомісячна заробітна плата позивача становила 7018,75 грн.

Таким чином, рішення суду від 02.02.2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії по комп`ютерному забезпеченню Сколівської міської ради з 02.02.2020 та стягнення з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7018, 75 грн., необхідно допустити до негайного виконання.

Таким чином, заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252, 371 КАС України, суд, -

вирішив:

Заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволити.

Прийняти по справі № 380/1768/20 додаткове судове рішення.

Стягнути з Сколівської міської ради (82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 37; код ЄДРПОУ - 04056262), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії по комп`ютерному забезпеченню Сколівської міської ради з 01.02.2020 року та стягнення з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7018, 75 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Повне судове рішення складено 18 березня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна