Рішення № 95648534, 18.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/566/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (80552, Львівська область, Буський район, с. Задвір`я ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10 код ЄДРПОУ – 13814885) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області (вул. Івана Виговського, 34, м. Львів, 79000 )в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби у Залізничному районі м. Львова для повернення 4578 грн., збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова для повернення 4578 гривень збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна позивач сплатила 4578 грн., збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, хоча була звільнена від сплати збору на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила повернути безпідставно сплачений збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, однак, як зазначає позивач, відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні її заяви.

Представник відповідача через канцелярію суду подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також невідомо чи придбавають таке житло вперше. Просять у задоволенні позову відмовити.

У поясненні Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету. Цією постановою установлено, що перелік податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету визначається відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, контроль за справлянням надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» закріплено за органами Пенсійного фонду України. Тому повернення такого збору органами Казначейства здійснюється на підставі подання органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 18 січня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу від 22 липня 2020 року посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лучко І.Я., та зареєстрованим в реєстрі за № 1173, ОСОБА_2 , що дії від свого імені та від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (Продавці) продали, а ОСОБА_1 (Покупець) купила житлове приміщення в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 25 (двадцять чотири, двадцять п`ять).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 236908268 від 14.12.2020 року, власником житлового приміщення в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Згідно з квитанцією № ПН 1408633 від 22.07.2020 року ОСОБА_1 сплатила 4578 грн., збору з операції придбання (купівлі – продажу) нерухомого майна на рахунок УК у Залізничному районі м. Львова.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача на заяву від 08 грудня 2020 року про те, що відсутні підстави для формування подання оскільки не було подано документів у відповідності до Постанови КМУ від 23.09.2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки нею по суті безпідставно (помилково) сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного майна.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року (в редакції чинній, що діяла станом на дату укладення договору купівля-продажу квартири) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з пунктом 15-3 цього ж Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм законодавства вказує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 236908268 від 14.12.2020 року, власником житлового приміщення в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу квартири від 22 липня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лучко Іриною Ярославівною, зареєстрований у реєстрі № 1173, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53245293 від 22 липня 2020 року.

Відомості щодо придбання позивачем іншого житла на момент укладення договору купівлі – продажу від 22 липня 2020 року у матеріалах справи відсутні. В свою чергу, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого житла, а відтак, свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач 22 липня 2020 року вперше придбала житлове приміщення в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 4578, 00 грн.

При цьому посилання відповідача у відповіді від 17 грудня 2020 року №1300-5604-8/103446 на положення Постанови КМУ від 23.09.2020 № 866, якою внесені зміни до Порядку № 1740, та якою встановлено перелік документів, що можуть свідчити про те, що особа придбаває житло вперше, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову, з огляду на те, що вказані норми не були чинними на момент сплати збору та придбання житла позивачем, з огляду на що їх застосування до спірних правовідносин не є обґрунтованим.

Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4578, 00 грн., на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 липня 2020 року.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Суд зазначає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись за провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

Разом з тим суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, які наведені у його постановах від 20 березня 2018 року (справа № 819/1249/17), від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17) та в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються судом під час ухвалення рішення у справі.

Відповідно до квитанції № ПН 1408633 від 22.07.2020 року ОСОБА_1 сплатила 4578 грн., збору з операції придбання (купівлі – продажу) нерухомого майна на рахунок УК у Залізничному районі м. Львова Львівської області.

Згідно із пунктом 10 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.

Відповідно до п.п.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на ГУ ПФУ покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в ч.2 ст. 2 КАС України.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Тому, з огляду на наведене правове регулювання та, враховуючи, що збір з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 4578,00 грн., сплачений позивачем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 4578, 00 грн., сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № ПН 1408633 від 22.07.2020 року.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції № 53749955 від 15 січня 2021 року при поданні позовної заяви позивач сплатила судовий збір у розмірі 908, 00 грн. Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 належить стягнути 908, 00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 72,77,90, 94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області для повернення ОСОБА_1 4578 грн., збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області (вул. Івана Виговського, 34, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 38007594) подання про повернення ОСОБА_1 (80552, Львівська область, Буський район, с. Задвір`я; РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 4578, 00 грн., відповідно до квитанції № ПН 1408633 від 22.07.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (80552, Львівська область, Буський район, с. Задвір`я; РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 березня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна