Рішення № 95648511, 19.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/412/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу сум пенсії за період з 11.02.2019 по 30.09.2020;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу нараховані суми пенсії по втраті годувальника за період з 11.02.2019 по 30.09.2020 в порядку та строки передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без застосування постанови КМУ від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (а.с.1-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

На виконання окремої ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 по справі №360/4271/19 Біловодським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України 16.09.2020 були вжиті заходи щодо виконання Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №360/4271/19, а саме повторно була розглянута її заява від 11.02.2019 за №77 про проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника. За результатами розгляду відповідачем прийнято рішення №909200119112 про проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за два повні місяці за лютий та березень 1988 року та нарахована заборгованість по пенсії за період з 11.02.2019 по 30.09.2020.

Протоколом про індивідуальний перерахунок за період з 11.02.2019 по 30.09.2020 визначено, що виплата перерахованої пенсії повинна була проведена в наступному місяці (жовтні). Як зазначає позивач, в жовтні місяці 2020 року вона почала отримувати поточну пенсію за жовтень, а нарахована заборгованість за період з 11.02.2019 по 30.09.2020 залишається не виплачена. На звернення позивача про невиплату заборгованості по пенсії, відповідач листом від 23.10.2020 №1239-31-8/3663 повідомляв, що заборгованість за цей період включено до реєстру судових рішень та буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу сум пенсії за період з 11.02.2019 по 30.09.2020, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до відділу діловодства та обліку звернення громадян 04.03.2021 за вхідним реєстраційним номером 8266/2021 надав відзив на позовну заяву від 04.03.2021 №1239-07/8/1741 (а.с.53-55), в якому заперечував проти задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №360/4271/19 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 11.02.2019 та не прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду зазначеної заяви. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.02.2019, зареєстровану за № 77 про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Окремою ухвалою Луганського окружного суду від 17.08.2020 по справі №360/4271/19 визнано протиправним рішення відповідача від 28 грудня 2019 року № 7647/03 -18 про відмову в проведенні перерахунку пенсії у разі втрати годувальника позивачу з 11 лютого 2019 року. Зобов`язано відповідача вжити заходів щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року по справі № 360/4271/19 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та в місячний строк з дня отримання даної окремої ухвали повідомити Луганський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.

На виконання вимог окремої ухвали Управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 11 лютого 2019 року № 77 про перерахунок пенсії по втраті годувальника з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/4271/19 від 20.11.2019. За результатами перегляду зазначеної заяви відповідачем 16.09.2020 проведено перерахунок призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, з 01 лютого 2019 року виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за два повні місяці підряд у зоні відчуження - за лютий та березень 1988 року (рішення від 16.09.2020 №909200119112). Сума доплати, що утворилась на виконання зазначеного рішення суду за період з 01.02.2019 по 30.09.2020 склала 59897,57 грн.

Виплату поточної пенсії після перерахунку розпочато з жовтня 2020 року у сумі 8040,45 грн. Зазначена сума доплати була розрахована саме на виконання окремої ухвали суду від 17.08.2020 та рішення суду від 20.11.2019 по справі № 360/4271/19, оскільки саме після повторного розгляду заяви позивача відповідачем 16.09.2020 проведено перерахунок призначеної пенсії. Відповідач також зазначив, що відповідачем нарахована заборгованість за період з 01.02.2019 по 30.09.2020. Відповідач також зазначив, що у зв`язку з тим, що Управлінням на виконання рішення суду було повторно розглянуто заяву позивача про перерахунок пенсії від 11.02.2019, то період заборгованості з виплати пенсії відповідно до положень статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» склав з 01.02.2019 по 30.09.2020. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.26-27).

Ухвалою суду від 10.03.2021 заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог по справі №360/412/21 повернуто без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.01.2000 Біловодським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у відповідача як отимувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника, про що свідчать матеріали пенсійної справи (а.с.4-5, 42-52).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №360/4271/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11 лютого 2019 року та не прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду зазначеної заяви.

Зобов`язано Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області (92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Центральна, буд.77, код ЄДРПОУ 41247269) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 11 лютого 2019 року, зареєстровану за № 77, про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Центральна, буд.77, код ЄДРПОУ 41247269) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок (а.с.6-11).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 по справі №360/4271/19 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності на виконання рішення суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі №360/4271/19 за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 грудня 2019 року № 7647/03-18 про відмову в проведенні перерахунку пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 11 лютого 2019 року.

Зобов`язано Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області вжити заходів щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року по справі № 360/4271/19 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зобов`язано Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області в місячний строк з дня отримання даної окремої ухвали повідомити Луганський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів (а.с.12-14).

Листом від 23.10.2020 за №1238-31-8/3663 відповідач повідомив позивача, що 19.09.2020 на виконання окремої ухвали суду від 17.08.2020 з 01.02.2019 здійснено перерахунок пенсії (а.с.20).

З витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, вбачається, що період, за який нараховано пенсію на виконання рішення суду є з 01.02.2019 по 30.09.2020 (зворотній бік а.с.56).

Також судом встановлено, що іншим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі №360/2488/20 також визнано протиправним та скасовано рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28 грудня 2019 року № 7647/03-18 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі заяви від 11 лютого 2019 року, зареєстрованої за № 77.

Зобов`язано Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 з 01 лютого 2019 року перерахунок призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження - лютий та березень 1988 року, відповідно до довідки Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства від 23 травня 2016 року № 157, та здійснити виплату з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо винесення рішення від 28 грудня 2019 року № 7647/03-18 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по заробітній платі померлого чоловіка - ОСОБА_2 , виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, виходячи з двох повних місяців роботи підряд - лютий та березень 1988 року відповідно до довідки від 23 травня 2016 року № 157, з 11 лютого 2019 року відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (а.с.115-118).

Вказане рішення набрало законної сили 29.09.2020 і 20.10.2020 позивачу був виданий виконавчий лист (а.с.119).

05.11.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 63493591 з приводу примусового виконання рішення суду в частині зобов`язання Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 з 01 лютого 2019 року перерахунок призначеної пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження - лютий та березень 1988 року, відповідно до довідки Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства від 23 травня 2016 року № 157, та здійснити виплату з урахуванням фактично сплачених сум (а.с.104 - зворотній бік).

Відповідач станом на теперішній час рішення суду в частині виплати з 01 лютого 2019 року позивачу перерахованої пенсії з урахуванням фактично сплачених сум не виконав, посилаючись на те, що заборгованість за період з 01.02.2019 по 30.09.2020 була нарахована у розмірі 59897,57 грн в межах виконання окремої ухвали суду від 17.08.2019 по справі №360/4271/19, включена до реєстру судових рішень та буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, що фінансуються з державного бюджету (а.с.103,105-106,114).

Таким чином, судом встановлено, що наразі при наявності двох судових рішень, які набрали законної сили, відповідач не здійснив виплату позивачу перерахованої пенсії, а відніс її як заборгованість, яка буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Між тим, з такими діями відповідача суд погодитись не може.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Конституції України, Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Так, у наведених нижче положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. […]

Стаття 19. [...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються: […] 6. основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […].

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно частин четвертої, п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Оскільки Україна, як правова держава, гарантує своїм громадянам право на соціальний захист, яке реалізується в тому числі і у щомісячному отриманні пенсіонерами належної їм пенсії, тому невиплата перерахованої позивачу пенсії за період саме з 01 лютого 2019 року по 30 вересня 2020 року є протиправною бездіяльністю відповідача, яка порушує конституційне право позивача на соціальне забезпечення.

При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено, а відповідач допустив протиправну бездіяльність.

За змістом конституційних норм (ст.ст.113,116,117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону №1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати перерахованого розміру пенсії пенсіонерам Верховною Радою не приймались.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649).

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Як визначено п.1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пунктів 3 і 4 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Згідно з п. 5 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія) (п.6 Порядку №649).

За приписами п.8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 по справі №640/5248/19 були визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови КМУ №649 від 22.08.2018.

Таким чином, у силу ст.ст. 265 та 325 КАС України з 22.07.2020 постанови КМУ №649 від 22.08.2018 не існує як речі матеріального світу - чинного нормативного акту.

Означена обставина унеможливлює застосування пенсійним органом недіючого рішення Уряду України.

Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії позивача (16.09.2020), постанова КМУ від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, втратила чинність ще 22.07.2020 за наслідками прийнятих судових рішень у зв`язку з її оскарженням, а отже не може бути застосовною в своїй діяльності відповідачем як нормативно-правовий акт.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав для невиплати перерахованої пенсії позивачу за період 01.02.2019 по 30.09.2020 включно, то таким чином перерахована пенсія позивачу повинна бути виплачена без відтермінування на невизначений час та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 №649.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити із корегуванням періоду перерахованої пенсії позивача та способу захисту прав.

Питання про судові витрати не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 371, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01 лютого 2019 року по 30 вересня 2020 року.

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Центральна, буд.77, код ЄДРПОУ 41247269) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) перераховану пенсію за період з 01 лютого 2019 року по 30 вересня 2020 року у розмірі 59897 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 57 коп. у відповідності до статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова