Рішення № 95648353, 19.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 року справа № 340/5070/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання неправомірними дій щодо не включення до стажу роботи на посаді судді певних періодів часу та зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - утримання) з 60% до 50% суддівської винагороди.

Водночас, просив суд зобов`язати Управління обчислити утримання у згаданому розмірі, провівши перерахунок і доплату коштів з дня призначення виплати.

У позовній заяві зазначає, що відповідач безпідставно не включив до стажу, який дає право на відставку: періоду роботи на посаді начальника районного управління юстиції; половини строку навчання на денній формі у вищому юридичному навчальному закладі освіти для здобуття освіти рівня «магістр»; 3 років роботи у галузі права до призначення на посаду судді; 2 років роботи у галузі права, внаслідок загального юридичного стажу понад 10 років до призначення на посаду судді.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.51-53).

Відповідач зазначає, що стаж, який дає право на відставку, складає 18 років 6 місяців 16 днів, до котрого не може бути включений період праці і навчання, про що вказує позивач.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.44-45).

Ухвалою суду від 13 січня 2021 року прийнято рішення про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.56-57).

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.94).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 10 лютого 1998 року ОСОБА_1 завершив навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (далі - Заклад освіти) і присвоєно кваліфікацію юриста рівня «спеціаліст» (а.с.87-89).

Навчався на заочній формі (а.с.84).

У період з 01 вересня 1999 року по 29 червня 2000 року навчався у Закладі освіти на денній формі, здобувши кваліфікацію юриста рівня «магістр» (а.с.1-8, 84-86).

Упродовж з 15 грудня 1998 року по 01 вересня 1999 року обіймав посаду начальника Знам`янського районного управління юстиції Кіровоградської області (а.с.1-28).

З 17 грудня 2001 року по 02 липня 2020 року обіймав посаду судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (а.с.31, 33).

Звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя (далі - Рада) від 23 червня 2020 року (а.с.29-30).

У рішенні зазначено, що суддя ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон), а також абзацу 4 пункту 34 розділу 12 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону у редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Наявність трудового стажу доводиться аналізом записів у трудовій книжці (а.с.11-28).

Управління не ставить під сумнів їх правильність.

21 серпня 2020 року відповідач прийняв рішення (протокольне), яким визначив, що утримання становить 50% суддівської винагороди (а.с.55-56).

Згідно розрахунку стажу, який враховано для обчислення утримання, включено лише період обіймання посади судді.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приймаючи рішення про звільнення у зв`язку з правом на відставку, Рада встановила, що стаж на посаді судді є більшим 20 років.

Такий висновок ґрунтується на аналізі такої норми права.

Приписами частини 1 статті 116 Закону встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Посилання на таку норму права міститься у рішенні Ради про звільнення судді ОСОБА_1 .

Приписами пункту 34 розділу 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Позивач призначений до набрання чинності Законом.

На час призначення на посаду судді діяв Закон України «Про статус суддів» (далі - Закон 2).

Приписами частини 4 статті 43 Закону 2 встановлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Ознайомившись з Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управлінь юстиції від 01 червня 1998 року і 05 лютого 1999 року, суд встановив, що підрозділ органів юстиції, який очолював позивач, не контролював діяльність судів (а.с.66-76).

Тому згаданий період праці не може бути включений до стажу роботи судді, який дає право на відставку.

Приписами пункту 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 (діяв на час призначення позивача на посаду судді) (далі - Указ) встановлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи справу №9901/778/18 за позовом судді до Ради, 04 квітня 2019 року зробила такий правовий висновок.

«Таким чином, здобуття громадянином України освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» при відповідності іншим вимогам частини першої статті 7 Закону № 2862-XII, а саме віку не менше двадцяти п`яти років, стажу роботи в галузі права не менш як три роки, а також проживання в Україні не менш як десять років та володіння державною мовою, давало особі право бути рекомендованим кваліфікаційною комісією суддів на посаду судді.

Отже, здобуття позивачем освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, тобто повної вищої юридичної освіти, давало ОСОБА_3 право бути рекомендованим кваліфікаційною комісією суддів на посаду судді.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у розумінні наведених вище положень абзацу другого статті першої Указу №584/95 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, повинна зараховуватися саме половина строку навчання позивача у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з серпня 1994 року по червень 1999 року при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

Відтак правильними є висновки ВРП щодо незарахування ОСОБА_3 до стажу роботи, що дає судді право на відставку, половини строку навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з вересня 2001 року по червень 2002 року при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», оскільки наявність чи відсутність у позивача вказаного освітньо-кваліфікаційного рівня не впливали на можливість призначення його на посаду судді.».

Суд погоджується з таким правовим висновком та застосовує його.

Отже, відсутні підстави включати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку, половину періоду навчання у Закладі освіти стосовно здобуття кваліфікації юриста рівня «магістр».

Приписами частини 2 статті 137 Закону (набрали чинності 05 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Мова йде про стаж у галузі права, який враховується, як мінімально необхідний для призначення на посаду судді, однак не зараховувався раніше до стажу роботи, котрий дає право на відставку судді.

Станом на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді приписи частини 1 статті 7 Закону 2 встановлювали, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

На день призначення на посаду судді не зараховувався жодний стаж, що дає право на відставку.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, має бути включено 3 роки на підставі приписів частини 2 статті 137 Закону.

Позовна заява не містить жодного обґрунтування вимоги про включення до стажу 2 років роботи у галузі права, внаслідок загального юридичного стажу понад 10 років до призначення на посаду судді.

Представник позивача визнав, що така вимога помилкова (а.с.84).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді відповідно до приписів Закону, Закону 2 і Указу, який дає право на відставку, становить 21 рік 6 місяців 16 днів.

У сторін відсутній спір щодо обчислення утримання на підставі приписів частини 3 статті 142 Закону 2.

Цією нормою права встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Тому утримання судді ОСОБА_1 має становити 52% суддівської винагороди.

Отже, Управління допустило протиправні дії щодо обчислення стажу роботи на посаді судді, котрий дає право на відставку, і встановлення розміру утримання.

Таким чином, позов належить задовільнити частково.

Судові витрати складаються з оплати витрат на правову допомогу у сумі 7000 грн. (а.с.37-38).

Послуги надав адвокат Майданюк С.І. на підставі договору від 04 вересня 2020 року (а.с.35-40).

Позивач оплатив такі послуги: вивчення матеріалів справи і дослідження законодавства - 2000 грн. (вартість години роботи складає 500 грн.); виготовлення позовної заяви - 5000 грн. (вартість години роботи становить 1000 грн.).

На вивчення законодавства адвокат затратив 4 години роботи, а написання позову - 5 годин роботи.

Управління заявило клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с.51-53).

Стверджує про їх неспівмірність.

Приписами частин 5 та 6 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Справа не є складною, оскільки існує стала судова практика Верховного Суду щодо кожного з питань, які поставив перед судом позивач.

Вартість години роботи написання позову не може бути більшою, аніж вартість години роботи вивчення законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Це стосується і витраченого часу на вивчення законодавства та написання позовної заяви у цій справі.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що реальна вартість наданих правничих послуг становить 4000 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно обчислення стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку, і встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області включити до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку, 3 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області встановити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 52% винагороди судді і провести його перерахунок з дня призначення, виплативши додаткові кошти з урахуванням раніше сплачених.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей