Рішення № 95648271, 19.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 року справа №320/7034/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Товариство з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №1716580/34937291 щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №2 від 15.06.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №1716579/34937291 щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №3 від 15.06.2020;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 15.06.2020, складений до податкової накладної №19 від 31.03.2020;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 15.06.2020, складений до податкової накладної №20 від 31.03.2020.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "Віді-Лізинг" було подано до контролюючого органу розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20 та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19, однак рішеннями від 09.07.2020 №1716580/34937291 та від 09.07.2020 №1716579/34937291 було відмовлено у реєстрації вказаних розрахунків коригування, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації розрахунків коригування ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну податкову службу України.

Головне управління ДПС у Київській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що позивачем для реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №2 та №3 не були надані видаткові накладні як докази проведення господарської операції з поставки ТОВ "Віді-Лізинг" товару відповідному контрагенту.

Крім того, відповідач зазначив, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином, оскільки на кожному аркуші відповідних документів відсутні такі реквізити як: відмітка про засвідчення, яка складається зі слів "згідно з оригіналом", назва посади, особистий підпис особи, яка його засвідчує та печатка підприємства, як того вимагає Національний стандарт України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів".

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що такі документи не є у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами.

Державна податкова служба України правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (ідентифікаційний код 34937291, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд.60) 22.02.2007 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-18).

Позивач з 13.03.2007 має статус платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.02.2011 №100322676 (а.с.159).

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді Автострада" (Покупець) було укладено договір поставки №ВДЛ 27_003/2020, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар, в асортименту, кількості та по ціні, що погоджені сторонами, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити його ціну згідно з умовами договору.

Товаром є два автомобілі марки Suzuki Vitara 1,4 л. Booster Jet 4 WD GL+2019, білого кольору, 2019 року випуску, вартістю кожен по 750000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 125000,00 грн.).

Відповідно до пункту 4 договору сторони домовились, що ціна товару 1500000,00 грн.

Постачальник зобов`язаний передати покупцеві товар у комплектності згідно із специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору (пункту 5 договору).

Згідно з пунктами 6-7 договору покупець зобов`язаний сплатити 100% вартості товару на умовах передплати.

Постачальник зобов`язаний передати, а покупець зобов`язаний прийняти товар в строк до 31 травня 2020 року за умовами здійснення покупцем 100 % передплати товару за договором (а.с.101-102).

Відповідно до виписок по рахунку за 31.03.2020 ТОВ "Віді Автострада" було сплачено позивачу передплату за договором №ВДЛ 27_003/2020 від 27.03.2020 на загальну суму 1500000,00 грн. (а.с.106-107).

Судом встановлено, що ТОВ "Віді-Лізинг" були складені податкові накладні від 31.03.2020 №19 на суму 750000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 125000,00 грн.) та від 31.03.2020 №20 на суму 750000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 125000,00 грн.) (а.с.111-112, 115-116).

Відповідно до квитанцій від 14.04.2020 вказані податкові накладні були зареєстровані ДПС України в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.114 та 117).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Віді Автострада" звернулось до позивача із листом №12/02/8.05/177/1-20 від 15.06.2020, у якому просило повернути перераховані кошти за платіжними дорученнями №24079 від 31.03.2020 у сумі 750000,00 грн. та №24080 від 31.03.2020 у сумі 750000,00 грн. згідно договору №ВДЛ 27_003/2020 від 27.03.2020 у зв`язку з тим, що термін поставки товару за договором минув, а в умовах карантину та зниженні купівельної спроможності на ринку, товариство відчуває нестачу оборотних коштів і не може більше чекати товару (а.с.103).

Згідно з випискою ТОВ "Віді-Лізинг" за 15.06.2020 позивачем було повернуто ТОВ "Віді Автострада" грошові кошти у сумі 1500000,00 грн., сплачені як передоплата за договором №ВДЛ 27_003/2020 від 27.03.2020 (а.с.108).

Судом встановлено, що ТОВ "Віді-Лізинг" було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19, в якій визначено суму коригування обсягу постачання у розмірі - 625000,00 грн. та суму коригування податкового зобов`язання у розмірі - 125000,00 грн. (а.с.118-119).

Вказаний розрахунок 25.06.2020 був направлений електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаного розрахунку його реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 25.06.2020.

В якості підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19 відповідачем вказано таке: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.06.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Сума компенсація вартості товару/послуги 8703, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 3.9815%, "Р"=0 (а.с.120).

ТОВ "Віді-Лізинг" було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20, в якій визначено суму коригування обсягу постачання у розмірі - 625000,00 грн. та суму коригування податкового зобов`язання у розмірі - 125000,00 грн. (а.с.121-122).

Вказаний розрахунок 25.06.2020 був направлений електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаного розрахунку його реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 25.06.2020.

В якості підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20 відповідачем вказано таке: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.06.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Сума компенсація вартості товару/послуги 8703, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 3.9815%, "Р"=0 (а.с.123).

05.07.2020 позивачем було направлено до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копії документів довільного формату (а.с.30, 178-179).

За результатом розгляду наданих позивачем документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті:

- рішення від 09.07.2020 №1716579/3493791, яким у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20 було відмовлено (а.с.33-34);

- рішення від 09.07.2020 №1716580/3493791, яким у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №20 було відмовлено (а.с.35-36);

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 5 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Як зазначено вище, у квитанціях №1 від 25.06.2020 контролюючий орган зазначив, що сума компенсація вартості товару/послуги 8703, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 3.9815%, "Р"=0 (а.с.123).

Суд зазначає, що у податковій накладній від 31.03.2020 №19 позивачем зазначено вартість товару (код товару згідно з УКТЗЕД:870321000) у розмірі 750000,00 грн., у тому числі ПДВ - 125000,00 грн.

В розрахунку коригування від 15.06.2020 №2 на зменшення суми податкових зобов`язань позивачем зазначено суму компенсації вартості товару (код товару згідно з УКТЗЕД:870321000) у розмірі - 625000,00 грн. та суму ПДВ у розмірі - 125000,00 грн.

У податковій накладній від 31.03.2020 №20 позивачем зазначено вартість товару (код товару згідно з УКТЗЕД:870321000) у розмірі 750000,00 грн., у тому числі ПДВ - 125000,00 грн.

В розрахунку коригування від 15.06.2020 №3 на зменшення суми податкових зобов`язань позивачем зазначено суму компенсації вартості товару (код товару згідно з УКТЗЕД:870321000) у розмірі - 625000,00 грн. та суму ПДВ у розмірі - 125000,00 грн.

Вказане свідчить про те, що зазначені у квитанціях №1 від 25.06.2020 підстави зупинення реєстрації розрахунків коригування від 15.06.2020 №2 та №3 (перевищення величину залишку товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги) не відповідає дійсності.

Доказів протилежно відповідачем під час розгляду справи суду надано не було.

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) за кодом 8703 відповідає товарній позиції під назвою "Автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi".

Суд зазначає, що одним із видів господарської діяльності позивача за КВЕД 2010, який вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є код 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки коригування від 15.06.2020 №2 та №3 були складені внаслідок повернення позивачем контрагенту ТОВ "Віді Автострада" грошових коштів у розмірі 1500000,00 грн., які були ним сплачені як передплата за поставку позивачем автомобілів за договором поставки №ВДЛ27_003/2020 від 27.03.2020, що відповідає виду господарської діяльності, що зареєстрований за ТОВ "Віді-Лізинг".

У зв`язку з цим, суд вважає, що підстави для зупинення реєстрації розрахунків коригування від 15.06.2020 №2 та №3 були відсутні.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що квитанції №1 від 25.06.2020 не містять розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що, свідчить про невідповідність квитанцій вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунків коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 78326524).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях комісії ГУ ДПС у Київській області від 09.07.2020 №1716579/34937291 та від 09.07.2020 №1716580/4937291 в якості підстав для відмови в реєстрації розрахунків коригування від 15.06.2020 №3 та від 15.06.2020 №2 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації розрахунків коригування не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яка саме інформація у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію розрахунків коригування.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем розрахунків коригування від 15.06.2020 №2 та №3.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Київській області зазначило, що позивачем для реєстрації розрахунків коригування не були надані такі первинні документи як видаткові накладні, які підтверджують поставку позивачем відповідному контрагенту товару.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що фактична поставка позивачем ТОВ "Віді Автострада" товару за договором поставки від 27.03.2020 №ВДЛ 27_003/2020 не здійснювалась, а за вказаним договором мало місце лише перерахування контрагентом позивача на його рахунок коштів як передплати за договором, за правилом настання «першої події» є підставою для складання постачальником податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН.

Суд звертає увагу на те, що в спірних рішеннях від 09.07.2020 №1716579/34937291 та від 09.07.2020 №1716580/4937291 не зазначені ті мотиви, на які посилається відповідач у своєму відзиві. Так, в розділі “Додаткова інформація” цих рішень не вказано, що контролюючий орган мав на увазі докази на підтвердження факту поставки позивачем товару (видаткові накладні).

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд не приймає до уваги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження про ненадання позивачем доказів поставки товару, оскільки такі твердження не були покладені в основу спірного рішення, а також з огляду на неможливість надання таких доказів у зв`язку з відсутністю їх існування внаслідок відсутності факту поставки товару (мало місце лише передоплата товару).

Незважаючи на те, що вищевказані обставини є достатніми для задоволення позову та визнання протиправними і скасування спірних рішень, керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 КАС України принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, одним із видів господарської діяльності позивача за КВЕД 2010 є код 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

19.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді Автосіті Кільцева" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (Суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна №22-09/17-ВДЛ, за умовами якого орендар зобов`язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, площею 46,7 кв.м., що є частиною нежитлової будівлі - дилерський центр 2 (першої черги будівництва), загальною площею 7480,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул.Велика Кільцева, 60, с.Софіївська Борщагівка, Кижво-Святошинський р-н., Київська обл.

Об`єкт суборенди є офісними приміщеннями: кабінет Н211, площею 13,8 кв.м., кабінет Н214 площею 32,9 кв.м. (а.с.68-73).

Також між сторонами були підписані план-схема об`єкта суборенди (Додаток №1) та акт приймання-передачі об`єкта суборенди (Додаток №2) (а.с.74-75).

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді Гранд" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ГДрА-0001/093, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар, в асортименту, кількості та по ціні, що погоджені сторонами, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити його згідно з умовами договору.

Таким товаром за договором є два автомобілі марки Suzuki Vitara 1,4 л. Booster Jet 4 WD GL+2019, білого кольору, 2019 року випуску, вартістю кожного становить по 689500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 114916,67 грн.) (а.с.64).

29.05.2020 між сторонами було підписано додаткову угоду №1, за умовами якої сторони дійшли згоди розірвати договір від 30.03.2020 №ГДрА-0001/093 (а.с.63).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач, з метою виконання господарських зобов`язань перед ТОВ "Віді Автострада" за договором від 27.03.2020 №ВДЛ 27_003/2020 з поставки товару (автомобілі марки Suzuki Vitara 1,4 л. Booster Jet 4 WD GL+2019, білого кольору, 2019 року випуску), за яким його контрагентом було перераховано передоплату, мав намір придбати вказаний товар у ТОВ "Віді Гранд" за договором №ГДрА-0001/093 від 30.03.2020.

Проте, господарські відносини з ТОВ "Віді Гранд" були припиненні, що зумовило неможливість виконання позивачем своїх господарських зобов`язань з поставки товару перед ТОВ "Віді Автострада" та повернення останньому передплати за товар.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірні рішення від 09.07.2020 №1716579/34937291 та від 09.07.2020 №1716580/4937291, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДФС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 09.07.2020 №1716579/34937291 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20, та від 09.07.2020 №1716580/34937291 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19, в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 15.06.2020, складений до податкової накладної №19 від 31.03.2020, та розрахунок коригування №3 від 15.06.2020, складений до податкової накладної №20 від 31.03.2020, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі” зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що спірні розрахунки коригування були подана до реєстрації 25.06.2020, а тому розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20, та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19 підлягають реєстрації у день їх подання, тобто 25.06.2020.

Належним відповідачем щодо вимоги про спонукання до реєстрації розрахунків коригування є ДПС України, оскільки саме цей орган відповідно до Порядку №1246 є уповноваженим суб`єктом вчинення відповідних реєстраційних дій за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

При цьому суд не приймає до уваги твердження ГУ ДПС у Київській області у відзиві на позовну заяву на неможливість врахування судом під час розгляду справи доданих позивачем до позовної заяви документів через їх незасвідчення належним чином, з оглядну на те, що на кожному аркуші документів відсутні такі реквізити як: відмітка про засвідчення, яка складається зі слів "згідно з оригіналом", назва посади, особистий підпис особи, яка його засвідчує та печатка підприємства, як того вимагає Національний стандарт України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року N 55).

Так, відповідно до частини першої-третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року N 55), відповідно до яких відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації.

Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Суд зазначає, що надані позивачем разом із позовною заявою копії документів були засвідчені шляхом проставлення відповідної відмітки про засвідчення на останньому аркуші прошитих та пронумерованих документів, а не на кожній його сторінці, та без скріплення печатки.

Судом встановлено, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" від 13.03.2020 №15/03/0.11/013-20 було припинено використання печаток у господарській діяльності підприємства (а.с.37).

Відповідно до частин другої-третьої статті 58-1 Господарського кодексу України відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Суд вважає, що неприйняття поданих позивачем документів з огляду на невідповідність їх засвідчення вимогам ДСТУ 4163-2003, враховуючи, що відмітка про засвідчення копій поданих позивачем документів була розміщена лише на останньому аркуші прошитих та пронумерованих документів, а не на кожній його сторінці, при цьому всі сторінки документів були прошиті, на останній сторінці зазначена кількість аркушів, проставлено посвідчувальний напис, підпис уповноваженої особи, є надмірним формалізмом, а тому підстави для неврахування таких документів як належних доказів відсутні.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 у справі №826/12807/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94904779).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. згідно платіжних доручень від 07.08.2020 №104 на суму 2102,00 грн. (а.с.76) та від 18.08.2020 №105 на суму 2102,00 грн. (а.с.91).

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за задоволення однієї вимоги немайнового характеру у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №1716579/34937291 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №1716580/34937291 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг".

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №3 до податкової накладної від 31.03.2020 №20, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (ідентифікаційний код 34937291), датою його подання на реєстрацію - 26 червня 2020 року.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 15.06.2020 №2 до податкової накладної від 31.03.2020 №19, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (ідентифікаційний код 34937291), датою його подання на реєстрацію - 26 червня 2020 року.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Лізинг" (ідентифікаційний код 34937291, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул.Велика кільцева, буд.60) судовий збір у сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.