Рішення № 95648206, 19.03.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2021 р. справа № 300/1833/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000533201 від 20.05.2020 та рішення про застосування фінансових санкцій №0000523201 від 20.05.2020,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000533201 від 20.05.2020 та рішення про застосування фінансових санкцій №0000523201 від 20.05.2020.

03.08.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги щодо предмета спору позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пунктів 86.5, 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, здійснив перевірку без будь-яких підстав для її проведення, з порушенням процедури її проведення та прийняття оскаржуваних рішень, без вручення процесуальних документів за наслідками перевірки, надання пояснень. Вважає оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0000533201 від 20.05.2020 та рішення про застосування фінансових санкцій №0000523201 від 20.05.2020 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що посадовими особами відповідача здійснено фактичну перевірку позивача за місцем її фактичного провадження діяльності. На копіях направлень позивач особисто засвідчила про пред`явлення їй службових посвідчень та отримання наказу на перевірку. Перевірку проведено в присутності позивача, від отримання акта перевірки позивач відмовилася, у зв`язку з чим акт та матеріали перевірки направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулося відповідачу у зв`язку з закінченням строку зберігання. За виявлені правопорушення відповідач правомірно виніс оскаржувані рішення.

Позивач направила відповідь на відзив з викладом пояснень щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

03.03.2020, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів та відповідно до статті 20, підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області видано наказ «Про проведення фактичної перевірки» за № 375 на проведення фактичної перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі статті 20, підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та наказу від 03.03.2020 за №375, відповідачем видано направлення за №475, 476 від 03.03.2020 на фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

10.03.2020 о 14 год. 15 хв. посадовими особами відповідача проведено перевірку господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_1 .

Перевірку проведено в присутності підприємця ОСОБА_1 , якій пред`явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки №475, 476 від 03.03.2020 та вручено копію наказу від 03.03.2020 за №375, про що свідчить особистий підпис позивача на вказаних направленнях.

За наслідками перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки за №49/09-19-32-01/ НОМЕР_1 від 13.05.2020 (зареєстрованого в органі ДПС – 16.03.2020).

Вказаною перевіркою встановлено: реалізацію однієї пляшки горілки «Статус», 0,5 л, 38 % об., по ціні 108 гривень (марка акцизного податку наклеєна на пляшці 23 АААІ №046664; 04/19; 24,122 гривень); однієї пляшки горілки «Перлова лайт», 0,5 л, 38% об. по ціні 106 гривень (марка акцизного податку наклеєна на пляшці 13 АААО; №005547; 02/18; 24,122 гривень); зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: на полиці магазину зберігалась одна пляшка вина сухого червоного “Corazon de Longares Garnacha Dry” 0,75 л, міцністю 13% об. по ціні 155 гривень, без марки акцизного податку встановленого зразка); порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, на суму 217 339, 38 гривень; реалізацію вказаних товарів здійснено особою – ОСОБА_2 , яка не перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Позивач з актом (довідку) фактичної перевірки за №49/09-19-32-01/ НОМЕР_1 від 13.05.2020 ознайомлена, однак від його отримання та матеріалів перевірки відмовилась, про що складено акт відмови від підпису та отримання акту фактичної перевірки від 13.03.2020.

16.03.2020, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №7601865374576, відповідач на адресу позивача: АДРЕСА_2 , направив: акт перевірки від 16.03.2020 за № 49/09-19-32-01/ НОМЕР_1 , протоколи про адміністративне правопорушення за № 255, №256 від 13.03.2019, та повідомлення про розгляд адміністративної справи у приміщенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Рекомендований лист з повідомленням про вручення №7601865374576 з надісланою поштовою кореспонденцією повернувся на адресу відповідача за закінченням встановлено строку зберігання.

25.03.2020 відповідач направив на експертизу марки акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва з реквізитами: 23 АААІ №046664; 04/19; 24,122 гривень; 13 АААО; №005547; 02/18; 24,122 гривень.

17.04.2020 Міністерство фінансів України направило відповідачу акт експертизи № 105-04-20 від 03.04.2020 марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, висновками якого встановлено, що надана на дослідження марка акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, з реквізитами АВ ЛГП 13 АААО; №005547; 02/18; 24,122 гривень не відповідає наданим Поліграфкомбінатом «Україна» контрольним примірникам.

20.05.2020, на підставі акта перевірки за № 49/09-19-32-01/ НОМЕР_1 від 13.03.2020, відповідач рішенням про застосування фінансових санкцій за № 0000523201 на підставі абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень та за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Також, 20.05.2020 відповідач, податковим повідомленням-рішенням за № 0000533201, на підставі вказаного акта перевірки, за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, наказу Міндоходів за № 481 від 16.09.2013 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, та порядок її ведення», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 20 розділу 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 434 678, 76 гривень.

Оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій за № 0000523201 від 20.05.2020 та податкове повідомлення-рішення за № 0000533201 від 20.05.2020 позивач отримала 23.05.2020.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 даного Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7).

Пунктом 80.4 статті 80 цього є Кодексу встановлено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Кодексу).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (пункт 80.6 статті 80 Кодексу).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7 статті 80 Кодексу).

Відповідно до пункту 80.10 статті 80 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Суд встановив, що посадові особи контролюючого органу приступити до проведення фактичної перевірки за пред`явленням службових посвідчень та направлення на проведення фактичної перевірки, що підтверджується особистим підписом позивача, у направленнях на перевірку від 03.03.2020 за №475, №476.

Позивач не обґрунтувала, а суд не встановив протиправності призначення фактичної перевірки позивача, а також суд не виявив порушень прав платника податків – позивача під час здійснення дій посадових осіб відповідача щодо проведення фактичної перевірки.

Таким чином, фактична перевірка проведена в межах та у спосіб встановлений вказаними нормами Податкового кодексу України з дотриманням процедури її провадення, а дії щодо здійснення такої перевірки, є правомірними.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки – це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Кодексу акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (пункт 86.6 статті 86 Кодексу).

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).

Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 зазначеного Кодесу акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 даної статті Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підпункт 86.7.3).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 42.2 даної статті Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 вказаного Кодексу у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №0440/5993/18, адміністративне провадження №К/9901/8921/19 добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Як встановив, суд позивач з актом фактичної перевірки за №49/09-19-32-01/ НОМЕР_1 від 13.05.2020 ознайомлена, від його отримання та матеріалів перевірки відмовилась, відповідачем складено акт відмови від підпису та отримання акту фактичної перевірки. На виконання вимог пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України та в подальшому заперечень щодо незгоди з висновками акта відповідачу не надала. Матеріали перевірки направлено позивачу поштовою кореспонденцією за адресою позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України вважається врученими належним чином.

Оскільки, відповідач не отримував заперечень позивача акта перевірки, відповідно відповідач не повідомляв позивача про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки, а відсутність платника податків не є перешкодою для розгляду матеріалів справи.

Таким тином, суд не встановив порушення процедури ознайомлення позивача з матеріалами перевірки.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України за № 790 від 02.06.2003, згідно пункту 6 якого порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються органами відповідно до їх компетенції.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Суд, досліджуючи правомірність винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій за №0000523201 від 20.05.2020, встановив реалізацію позивачем однієї пляшки горілки «Статус», 0,5 л, 38 % об., по ціні 108 гривень (марка акцизного податку наклеєна на пляшці 23 АААІ №046664; 04/19; 24,122 гривень); однієї пляшки горілки «Перлова лайт», 0,5 л, 38% об. по ціні 106 гривень (марка акцизного податку наклеєна на пляшці 13 АААО; №005547; 02/18; 24,122 гривень); зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: на полиці магазину зберігалась одна пляшка вина сухого червоного “Corazon de Longares Garnacha Dry” 0,75 л, міцністю 13% об. по ціні 155 гривень, без марки акцизного податку встановленого зразка.

Відповідач рішенням про застосування фінансових санкцій за №0000523201 від 20.05.2020, за зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосував фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень та за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосовав фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Як наслідок, рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій за №0000523201 від 20.05.2020, є правомірним, а позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо посилання позивача на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області за № 354/303/20 від 17.08.2020, як на підставу для задоволення позову, то суд зазначає, що цим рішення суду провадження у справі відносно позивача за частиною 1 статті 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розгляд по суті вчиненого позивачем правопорушення судом не розглядалося.

Посилання позивача на відсутність задокументованого факту вилучення зразків марок акцизного податку, як обґрунтування неможливості їх експертного дослідження є помилкові, оскільки, відповідачем на експертне дослідження направлялися марки акцизного податку, які знаходилися на придбаних в ході фактичної перевірки підакцизних товарах, що відображено в акті фактичної перевірки із зазначенням, в тому числі, ідентифікуючих ознак цих акцизних марок (серія, номер).

Досліджуючи правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за №0000533201 від 20.05.2020 суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Як встановив суд, податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області за №0000533201 від 20.05.2020, за порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, на суму 217 339, 38 гривень, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 434 678, 76 гривень.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, суд встановив, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, та не зобов`язані вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації.

Факт не здійснення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в книзі обліку доходів і витрат відповідачем встановлено відповідно до накладних бухгалтерського обліку.

Як наслідок, висновки відповідача про реалізацію товарів, які не відображено в обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в книзі обліку доходів і витрат, є помилковими.

За таких обставини, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №0000533201 від 20.05.2020 про застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 434 678, 76 гривень, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 4 686, 80 гривень, згідно квитанції за №1-2070К від 24.07.2020. Однак, у зв`язку з частковим задоволенням позову, стягненню на користь позивача підлягає частина сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області підлягають стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 2 343, 40 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 43142559) за №0000533201 від 20.05.2020 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 434 678, 76 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 43142559) частину сплаченого судового збору в розмірі 2 343 (дві тисячі триста сорок три) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.