Рішення № 95648005, 18.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2021 року Справа № 280/359/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;

- скасувати рішення відповідача №084450003357 від 30.10.2020;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пп. 3, п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальннообов`язкове державне пенсійне тсрахування», починаючи з 28.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.10.2020 звернувся до Запорізького приміського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 3, п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У повідомленні № 147 від 03.11.2020 Відповідач зазначив, що позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу за відсутності на момент звернення пільгового стажу за професією тракторист-машиніст 20 років, наявність якого дає право на призначення пенсії за віком відповідно до до пп. 3. п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи такі дії протиправними, просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву та пояснення відповідно.

Представник відповідача 03.02.2021 через канцелярію суду (вх. №6779) надав відзив у якому, зокрема, пояснює наступне. У трудовій книжці позивача не вказано відомостей про його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста, а вказана професія механізатора, а тому такі відомості повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, або іншими документами, які містять відповідні відомості, які теж відсутні. Таким чином, період роботи позивача з 28.01.1986 по 07.01.1991 на посаді механізатора, яка не відноситься до посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах не підлягає зарахуванню до пільгового стажу. Звертаючись до Управління із заявою про призначення пенсії позивачем, для підтвердження зазначеного періоду, надано лише довідку товариства з обмеженою відповідальністю «Оріс - Нива», в якій зазначено, що позивач працював трактористом - машиністом з 01.08.2002 по 30.06.2005 включно. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості про страховий стаж з 01.07.2004 відсутні. Відтак, згідно з поданими документами, страховий стаж позивача становить 36 років З місяці 22 дні, в тому числі: 18 років 5 місяців 11 днів робота на посаді тракториста-машиніста та 30.10.2020 прийнято рішення у формі протоколу № 084450003357 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. З частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1980 має наступний трудовий стаж:

- з 09.09.1980 по 18.07.1975 навчання на курсах трактористів - машиністів широкого профілю (запис №1, 2, 3, наказ №8к від 18.07.1983);

- з 25.07.1983 по 05.11.1983 працював на посаді тракториста у Відгодівельному радгоспі «Запорізький» Міністерства м`ясної та молочної промисловості УРСР Запорізької області (запис №4 наказ №95-к від 26.07.1983, запис №5, наказ №143-к від 04.11.1983);

- з 24.10.1983 по 18.11.1985 проходив службу у лавах Радянської Армії (військовий квиток № НОМЕР_2 );

- з 28.01.1986 по 07.01.1991 працював на посаді механізатора 3-го класу у Відгодівельному радгоспі «Запорізький» (запис №6, наказ №23к від 28.01.1986,запис №9 наказ №13к від 08.01.1991);

- з 08.01.1991 по 25.12.1995 працював на посаді тракториста відділення по відгодуванню свиней у Відгодівельному радгоспі «Запорізький»;

- з 26.12.1995 по 09.02.2000 працював на посаді тракториста-машиніста 1-го класу ферми по от корму КРС у КСП «Юльївка» (запис №10, протокол загальних зборів №1 від 26.12.1995, запис №11 протокол загальних зборів №2 від 10.02.2000);

- 10.02.2000 по 01.08.2002 працював на посаді тракториста - машиніста 1-го класу ферми КРС у СПК «Юльївка» (запис №12 розпорядження №49-к від 01.08.2002);

- з 01.08.2002 по 30.06.2005 працював на посаді тракториста у ТОВ «Оріс-Нива» (запис №13 наказ №29-1-16к від 01.08.2002);

- з 01.08.2005 по 23.06.2017 працював на посаді вантажника на Запорізькій взуттєвій фабриці «МЮА» (ТОВ «МІДА») (запис №15 наказ №144 від 29.07.2005, запис №16 наказ №1027 від 19.06.2017);

- з 03.11.2017 по 05.04.2018 працював на посаді машиніста (кочегара) у Юльївському навчально-виховному комплексі «загальноосвітньому навчальному закладі - дошкільному навчальному закладі» Запорізького району, Запорізької області (далі - Навчальний заклад) (запис №17 наказ по Юльївському НВК №49-к від 03.11.2017, щапис №18 наказ №06-к від 05.04.2018 по Юльївському НВК);

- з 20.11.2018 по 31.03.2019 працював на посаді машиніста (кочегара) Навчального закладу (запис №19 наказ НВК від 19.11.2018 №42-к, запис №20 наказ №04к від 29.03.2019 по Юльївському НВК);

- з 03.12.2019 по 16.03.2020 працював на посаді машиніста (кочегара) Навчального закладу (запис №21 наказ по Юльївському НВК №45к від 02.12.2019, запис №22 наказ по Юльївському НВК №05-к від 12.03.2020.

28.10.2020 звернувся до Запорізького приміського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області (далі - Відповідач) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. З, п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

30.10.2020 комісією Відповідача прийнято рішення № 084450003357, яким відмовлено в призначені пенсії за пп. 3, п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до поданих документів страховий стаж позивача складає 36 років 3 місяці 22 дні, з них на роботах за професією тракториста-машиніста 18 років 5 місяців 11 днів.

Листом від 20.11.2020 за № 10317-10298/К-02/8-0800/20 Відповідач повідомив позивача про те, що за рішенням від 26.10.2020 № 3170 зараховано до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пп. 3, п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи в СПК «Юльєвка» трактористом з 25.07.1983 по 31.08.1983, з 01.10.1983 по 05.11.1983, та з 08.01.1991 по 01.08.2002.

Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області області, відповідачем зараховано до стажу роботи позивача період роботи на посаді тракториста-машиніста з 25.07.1983 по 31.08.1983, з 01.10.1983 по 05.11.1983 та з 08.01.1991 по 01.08.2002 в СПК «Юльєвка», з 02.08.2002 по 17.01.2004, 01.02.2004 по 25.02.2004, з 01.03.2004 по 18.03.2004, з 01.04.2004 по 09.05.2004, 01.06.2004 по 28.06.2004 в ТОВ «ОРІС - НИВА» за фактичною тривалістю з урахуванням даних індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5. Період роботи з 01.07.2004 по 30.06.2005 не зараховано у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за цей період.

Крім того, у повідомленні № 147 від 03.11.2020 Відповідач зазначив, що прзивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу за відсутності на момент звернення пільгового стажу за професією тракторист-машиніст 20 років, наявність якого дає право на призначення пенсії за віком відповідно до до пп. 3. п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Спір між сторонами виник з приводу відмови у призначенні позивачу пенсії у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді механізатора, право на яке передбачено за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсйне забезпечення».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 № 1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористам и-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

За приписами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо зарахування періоду роботи з 28.01.1986 по 07.01.1991 суд зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами адміністартивної справи та підтверджено записанми трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1980 позивач з 28.01.1986 по 07.01.1991 працював на посаді механізатора 3-го класу у Відгодівельному радгоспі «Запорізький» (запис №6, наказ №23к від 28.01.1986, запис №9 наказ №13к від 08.01.1991).

Верховний Суд розглядав схожу справу (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17) і дійшов висновку, що термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професії «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

Суд не бачить підстав для відступу від зазначеного правового висновку.

Таким чином період роботи позивача з 28.01.1986 по 07.01.1991 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Щодо зарахування стажу за період з 01.07.2004 по 30.06.2005 на ТОВ «Оріс – Нива» суд зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами адміністартивної справи та підтверджено записанми трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1980 позивач з 01.08.2002 по 30.06.2005 працював на посаді тракториста у ТОВ «Оріс-Нива» (запис №13 наказ №29-1-16к від 01.08.2002).

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У трудову книжку вносяться: -відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

- відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

- відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;

- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу вказаних вище положень Порядку №637 слідує, що подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення №794), згідно пункту 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до п.5 Положення № 794, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб тароботодавціввідомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови.

Згідно п. 7 Положення № 794, уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.

Пунктами 9.1-9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189 (далі-Інструкція) визначено поняття організації персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

З аналізу наведених вище норм убачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудова книжка позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки.

Посилання відповідача на те, що за позивача його роботодавцем не сплачені страхові внески з 01.07.2004 по 30.06.2005 судом до уваги не приймаються, оскільки відповідальність за сплату страхових внесків покладена на роботодавця.

Окрім того, згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача.

Даний висновок також викладений у Постанові ВС від 30 вересня 2019 року (справа №638/18467/15-а, адміністративне провадження №К/9901/17572/18.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту у даній справі буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яка викладена у рішенні від 30.10.2020 №084450003357 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії позивача від 28.10.2020 з зарахуванням періодів його роботи з 28.01.1986 по 07.01.1991, з 01.08.2002 по 30.06.2005 до пільгового стажу відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн, що підтверджується квитанцією 0.0.1962938181.1 від 31.12.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати Рішенні комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області № 084450003357 від 30.10.2020.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) від 28.10.2020 з зарахуванням періодів його роботи з 28.01.1986 по 07.01.1991, з 01.08.2002 по 30.06.2005 до пільгового стажу відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) витрати на оплату судового збору в сумі 2522 (дві тисячі пятсот двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 18.03.2021.

Суддя Р.В. Сацький