Рішення № 95647650, 17.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 р. Справа№805/1108/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П.,

представника позивача – Макарова А.А.,

представника відповідача – Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод”, звернувся до суду з уточненим під час судового розгляду адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування до позивача податкової пільги – звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 та зобов`язання податкового органу прийняти рішення про списання податкового боргу – плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що обліковується за особовим рахунком товариства та утворилась за період часу з 14.04.2014 по лютий 2016 року включно в сумі 21 344 588, 26 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” зазначив те, що за період з квітня 2014 року по лютий 2016 року у позивача обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної або комунальної власності та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 21 344 588, 26 грн.

Позивач звертає увагу, що наявність підстав для застосування на законодавчому рівні податкової пільги - звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 з плати за користування землею з квітня 2014 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» встановлено рішеннями адміністративних судів, які набрали законної сили. Так, у вказаних рішеннях суди встановили, що позивач надав контролюючому органу належні докази настання форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу, визначені статтею 101 Податкового кодексу України. Отже, позивачем доведено його право на списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки в розумінні статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" позивач має всі відповідні докази настання таких обставин.

05 квітня 2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою, в якій просив провести списання безнадійного податкового боргу ТОВ «Краматорський феросплавний завод», яка утворилась в результаті несплати земельного податку в сумі 21 344 588, 26 грн.

До вказаної заяви позивачем додано сертифікат (висновок) № 1950/05-4 про настання обставин непереборної сили, виданий 22 липня 2014 року Донецькою торгово-промисловою палатою, в якому зазначено, що відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст.100 Податкового кодексу України Донецька торгово-промислова палата засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14 квітня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. Однак, податковим органом не було надано відповіді на вказану заяву.

З наведених вище підстав, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо незастосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» податкової пільги – звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; зобов`язати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення про списання податкового боргу – плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що обліковується за особовим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» в сумі 21 344 588, 26 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди представник контролюючого органу зазначає, що дійсно позивачем разом із заявою про списання безнадійного податкового боргу було надано сертифікат (висновок) № 1950/05-4 про настання обставин непереборної сили, виданий 22 липня 2014 року Донецькою торгово-промисловою палатою, в якому зазначено, що відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст.100 Податкового кодексу України Донецька торгово-промислова палата засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14 квітня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

На переконання відповідача, позивачу виданий сертифікат із засвідченням настання обставин непереборної сили, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, яка в свою чергу передбачає процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов`язань, а ні процедуру звільнення від такої сплати, або взагалі підставу для не нарахування останньому штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань та списання безнадійного податкового боргу.

За таких обставин, на переконання відповідача, наявність у позивача сертифікату (висновку) ТПП України № 1950/05-4 не є підставою для списання безнадійного податкового боргу, а засвідчує лише факт, який повинен братись до уваги контролюючим органом для надання платникові розстрочення/або відстрочення сплати таких зобов`язань через обставини непереборної сили.

Отже, представник контролюючого органу зауважує, що надані позивачем докази не містять причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та спірного податкового боргу, тобто визнання його безнадійним.

Враховуючи викладене, підстави для зобов`язання податкового органу прийняти рішення про списання податкового боргу з плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що обліковується за особовим рахунком товариства та утворилась за період часу з 14.04.2014 по лютий 2016 року включно відсутні.

Крім того, відповідач наголошує, що Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, не передбачено обов`язку податкового органу виносити рішення про відмову у списанні податкового боргу, у разі відсутності на те підстав.

З наведених мотивів, представник Головного управління ДПС у Донецькій області просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016, позов було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 у справі № 805/1108/16-а.

Постановою від 17.11.2020 Верховний Суд касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнив частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 у справі № 805/1108/16-а скасував. Передав справу № 805/1108/16-а на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Голуб В.А.

02.12.2020 суд виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд адміністративної справи № 805/1108/16-а суд визначив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання по справі на 31.12.2020 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 31.12.2020 суд замінив неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на належного - Головне управління ДПС у Донецькій області. Витребував у Головного управління ДПС у Донецькій області пояснення щодо встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили у Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” з виникненням спірного податкового боргу, тобто визнання його безнадійним. Відклав підготовче засідання на 14-00 год. 27.01.2021.

27.01.2021 суд відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 12-00 год. 24.02.2021 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи, про що виніс відповідну ухвалу.

У підготовчому засіданні 24.02.2021 суд закрив підготовче та призначив судовий розгляд по суті на 14 год 00 хв 17.03.2021.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, проте уточнив, щодо друга позовна вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання податкового боргу – плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що обліковується за особовим рахунком позивача та утворився за період часу з 14.04.2014 і по лютий 2016 року включно в сумі 21 344 588, 26 грн фактично відповідачем виконана.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (далі – Товариство), є юридичною особою, має код ЄДРПОУ 37133410, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Дмитра Мазура, будинок 18, звітує та перебуває на обліку в Краматорській ОДПІ за місцем реєстрації. Про вказане свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є загальнодоступними в мережі інтернет за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 05-13/163 (т.1 а. с. 63-73).

Позивач використовує земельні ділянки у кількості 8 одиниць за адресою: м. Краматорськ, вулиця Моріса Тореза (Дмитра Мазура), 18, площею 128,1667 га, згідно з укладеними з Краматорською міською радою договорами оренди на користування земельними ділянками (т.1 а.с.18-19).

Судом встановлено, що 01.10.2014 позивач подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої Товариство щомісячно зобов`язувалося сплачувати 756 015, 22 грн., а у грудні – 756 014, 94 грн (т.1 а.с.15-17).

14.02.2015 позивач подав до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої Товариство щомісячно повинно було сплачувати орендну плату за земельні ділянки 944 245,38 грн., у грудні – 944 245,55 грн (т.1 а.с. 21-23).

19.02.2016 позивач подав до контролюючого органу податкову звітну податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до якої позивач щомісячно повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки з січня по квітень у розмірі 1 353 382, 97 грн., з травня по грудень – 1 353 382, 96 грн (т.1 а.с.27-30).

При цьому, станом на квітень 2016 року за Товариством у зв`язку з несплатою самостійно визначених у вказаних податкових деклараціях грошових зобов`язань обліковувався податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 21 344 588, 30 грн (т.1 а.с.157).

05.04.2016 позивач звертався до ДПІ з заявою про звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та списання податкового боргу по сплаті за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на підставі положень статей 6-7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014, з посиланням на надання Сертифікату про настання форс-мажорних обставин, зумовлених проведенням АТО, проте зазначена заява податковим органом залишена без відповіді (т.1 а.с.13-14).

З урахуванням наявності податкового боргу, не погодившись з бездіяльністю податкового органу, Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування до позивача податкової пільги – звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та зобов`язання податкового органу прийняти рішення про списання податкового боргу – плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що обліковується за особовим рахунком товариства та утворилась за період часу з 14.04.2014 по лютий 2016 року включно в сумі 21 344 588, 26 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПК України встановлено, що під терміном “безнадійний” розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За приписами пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 101 ПК України розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.

Згідно з пунктом 2.1 цього Порядку під терміном “безнадійний податковий борг” слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 “Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин”, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що позивач звернувся до податкового органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу, долучивши до такої заяви сертифікат Торгово-промислової палати України, якими засвідчено настання обставин непереборної сили для позивача з 14 квітня 2014 року.

Суд вважає, що сам факт наявності у позивача такого сертифікату не є безумовною підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання податковим органом. Для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв`язок між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами. При цьому платник податку не обмежений у доказах, які він може долучити до заяви про списання безнадійного податкового боргу у підтвердження наявності обставин форс-мажору.

Водночас, встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу, тобто визнання його безнадійним, є компетенцією суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви платника податків.

На переконання суду, у разі звернення платника податку до податкового органу із заявою щодо списання безнадійного податкового боргу необхідно у кожному конкретному випадку досліджувати вплив наявності обставин непереборної сили, засвідчених відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання та на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 805/760/16, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17.

Судом встановлено, що позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду жодного доказу того, що обставини, спричинені проведенням АТО на території м. Краматорська, зумовили особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України, які не давали змоги вчасно сплачувати податки та збори.

Як зазначив відповідач, на виконання ухвали суду від 31.12.2020, надані позивачем докази не містили причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та спірного податкового боргу, тобто визнання його безнадійним.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання спірного податкового боргу безнадійним через виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та, як наслідок, його списання.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 січня 2021 року по справі № 360/5498/19 (адміністративне провадження № К/9901/31014/20).

Водночас, у справі, що розглядається, судом з`ясовано, що заборгованість позивача утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб за квітень 2014 року – лютий 2016 року включно.

З Додатку № 1 до податкових декларацій з плати за землю слідує, що земельні ділянки належать позивачу на праві користування згідно з договорами оренди, що укладені з Краматорською міською радою, місце знаходження земельних ділянок – м. Краматорськ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05.11.2014 № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053»), м. Краматорськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (абзац перший статті 1 цього Закону).

Відповідно до положень статті 31 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункти 30.1, 30.2 цієї статті).

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що з аналізу зазначених норм Закону та ПК України вбачається встановлення пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку, який сплачується суб`єктами господарювання при здійсненні ними діяльності на території проведення АТО.

На переконання суду, положеннями статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, які мають пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин, а отже підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб`єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.

Інших умов (підстав) для звільнення платника податку від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності нормами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” не передбачено.

При цьому, суд зауважує, що положення вказаної статті не вимагають від платника податків подання уточнюючих декларацій із зазначенням податкової пільги.

Отже, на переконання суду, контролюючий орган мав імперативний обов`язок в частині застосування до позивача податкової пільги – звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014.

А тому вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною є обґрунтованими.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в контексті позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування до Товариства податкової пільги – звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” позивач жодним чином не ставить її в залежність від списання безнадійного боргу внаслідок виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору).

Крім того, суд дійшов висновку, що наявність у позивача податкового боргу зі сплати податків та зборів за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що обліковується за особовим рахунком Товариства та утворилась за період часу з 14.04.2014 по лютий 2016 року включно в сумі 21 344 588, 26 грн є порушенням його права на звільнення від такої сплати.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

На переконання суду, на час розгляду даної справи, щодо податкового боргу позивача минув строк давності, встановлений ПК України, у зв`язку з чим він набув статусу безнадійного податкового боргу.

Однією з функцій контролюючих органів є списання безнадійного податкового боргу (пп. 191.1.24 п. 191.1. ст. 191 вказаного Кодексу).

Списання безнадійного податкового боргу врегульовано ст. 101 ПК України, згідно з п. 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Згідно з пп. 3 п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 4.3 - 4.5 розд. ІV Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1 095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року в справі № 813/4430/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З урахуванням тієї обставини, що право позивача на списання безнадійного податкового боргу підтверджується матеріалами справи, що є безумовною підставою для списання такого боргу, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача списати безнадійний податковий борг, який утворився за період часу з 14.04.2014 по лютий 2016 року включно в сумі 21 344 588, 26 грн, який виник у позивача як платника податків.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Як встановлено судом, на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016, податковим органом було прийнято рішення від 09.09.2016 № 26/05-15-17-012 «Про списання безнадійного податкового боргу», а саме орендної плати з юридичних осіб у розмірі 21 344 588,26 грн ( т.2 а.с.39).

Тобто, на переконання суду, вимоги позивача про зобов`язання відповідача списати безнадійний податковий борг в сумі 21 344 588, 26 грн вже виконані відповідачем, а тому суд не вбачає необхідності дублювати їх у резолютивній частині даного рішення.

Стосовно вимоги відповідача здійснити поворот виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

З огляду на те, що суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі, в даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про поворот виконання рішення суду.

Суд також зазначає, що питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню, адже судовий збір вже був стягнутий судом при розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський феросплавний завод” (код ЄДРПОУ 37133410, Україна, 84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Дмитра Мазура, будинок 18) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 59) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо незастосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» податкової пільги – звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, встановленої Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.03.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб