Рішення № 95647596, 03.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 р. Справа№200/8967/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,

за участю:

представника позивача – Жукової В.М.,

представника відповідача-2 – Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» (далі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі – відповідач-1), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі – відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації регіонального рівня Головного управління ДПС у Донецькій області від 18 червня 2020 року № 1649413/37230876;

- зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01 червня 2020 року № 1.

Також позивач просив суд стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору у та на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення господарської діяльності, позивачем було подано податкову накладну №1 від 01 червня 2020 року на суму 75 000 грн. Реєстрацію вказаної накладної було зупинено, у квитанції зазначено, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Після надання позивачем документів та пояснень, податковим органом було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

За результатом оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Позивач вважає вказані рішення податкового органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони не містили чіткого переліку первинних документів, які не були надані для підтвердження факту здійснення господарської операції.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

25 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Донецькій області. Представник відповідача-2 зазначив, що згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС (ДФС), господарська операція з реалізації послуги «Заливка бетонного покриття в складі підлогового зберігання зерна 1200 м2» відповідала опису критерію ризиковості здійснення операції №1, оскільки за цією податковою накладною обсяг реалізації послуг перевищував обсяг придбання таких послуг на митній території України за умов відсутності врахованої таблиці даних, яка б свідчила про постачання позивачем цих послуг на постійній основі. Внаслідок відповідності критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація податкової накладної була зупинена. Відповідно до положень Порядку №520, позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів. На підставі розгляду наданих документів та пояснень, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів, зазначених у пункті 5 Порядку № 520. Так, позивачем не було надано додаткової угоди до надання послуг, первинних документів щодо придбання послуг, матеріалів, устаткування, розрахункових документів. Ненадання жодного розрахункового документу не дозволяє розглядати відображувану у виписаній податковій накладній операцію, як реальну, а наданий скриншот не відповідає затвердженій формі. Представник відповідача також зазначив, що оскільки специфіка ведення фінансово-господарської діяльності кожного платника податків відрізняється, неможливо деталізувати програмними засобами для кожного платника податків перелік первинних документів, які йому не вистачало для підтвердження реальності фінансово-господарської операції.

27 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив від Державної податкової служби України, в якому представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні тим, що відповідач-2 та зазначив, що податковим органом було правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем не було додано документів: додаткової угоди до договору про надання послуг від 08.05.2020 р. №0105/20, яка передбачена п. 2.2. договору про надання послуг; первинних документів щодо придбання послуг, у тому числі рахунків-фактур, актів приймання-передачі робіт (послуг), розрахункових документів. Крім того, підприємство не має достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської операції, оскільки згідно з відомостями звітів нарахування ЄСВ за 2020 рік на підприємстві працює 2 особи. Також не було надано первинних та розрахункових документів щодо придбання матеріалів, устаткування, чеки, платіжні доручення, банківські виписки, наявність яких передбачена положеннями договору про надання послуг; розрахункових документів.

01 грудня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача заперечував проти тверджень відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву та зазначив, що позивач скористався своїм право на адміністративне оскарження рішення. До скарги було додано пояснення, документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, зокрема договір про надання послуг, акт виконаних робіт, рахунок, акти допуску на виконання робіт, акти приймання-передачі матеріалів, договори на виконання робіт тощо. Крім того, представник позивача зазначає, що у відзивах податкові органи посилаються на відсутність документів, які не передбачені положеннями п.5 Порядку № 520, що є незаконним.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 13 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляд по суті.

У судовому засідання представник позивача позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ», зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37230867, місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70, офіс 2. Основний вид діяльності - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Новоолексіївський елеватор» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 08 травня 2020 року № 0105/20. Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з заливки бетонного покриття в складі підлогового зберігання зерна 1200 м2, а замовник прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх.

За результатом проведення господарської діяльності позивачем було складено податкову накладну №1 від 01 червня 2020 року.

Відповідно до квитанції від 10 червня 2020 року про реєстрацію податкової накладеної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 червня 2020 року документ прийнятою Реїстрацію зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст. 201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем було надано до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема, додано довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 668968, договір про надання послуг №0105/20 від 08 травня 2020 року, акт виконаних робіт до Договору 0105/20 від 08 травня 2020 року, рахунок на оплату № 1 від 08 травня 2020 року, та скриншот платежу.

Рішенням від 18 червня 2020 року № 1649413/37230867 відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (послуг, робіт) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. Надав до податкового органу пояснення до скарги.

Рішенням за результатом розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 09 липня 2020 року № 32516/37230867/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

До суду позивачем було надано додаткову угоду до договору про надання послуг № 0105/20 від 08 травня 2020 року, акт-допуск на виконання будівельно-монтажних та інших робіт на території діючого підприємства ТОВ «Новоолексіївський елеватор» від 18.05.2020 р., акт прийому-передачі матеріалів від 18.08.2020 р., договори про виконання робіт від 15 травня 2020 року та акт здачі-приймання робіт від 01 червня 2020 року, платіжні доручення та виписки з банку про сплату ТОВ «Новоолексіївський елеватор» на корить позивача коштів за договором про надання послуг № 0105/20.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Відповідно до ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як вже було зазначено вище, пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

На виконання вимог цієї статті, 11 грудня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або 2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом, реєстрація податкової накладної зупинена з посиланням на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

При цьому в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальний перелік таких документів наведено в п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, згідно з яким перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Разом з тим, суд зазначає, що вказаний Порядок визначає певні повноваження відповідних суб`єктів владних повноважень, а не платників податків.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 року в справі №819/330/18 звернув увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 5 вказаного Порядку, як вже зазначалося, включає можливий перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з п.п. 6 та 9 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом, підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податків копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, атів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд зазначає, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В порушення наведених вимог законодавства, оскаржене рішення містить лише загальний перелік документів, що передбачений формою такого рішення (додаток до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані, однак мали би бути надані щодо господарських операцій позивача, не містять.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

З огляду на наведене посилання відповідачів на те, що серед поданих позивачем документів не було певних документів, є неприйнятними.

Крім того, в разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних (зокрема, якщо подані не всі документи), це не давало йому права приймати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів.

Адже, встановлений пунктом 3 Порядку строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 6 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено протиправність винесення рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН податкову накладену від 01 червня 2020 року №1, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку №520).

При цьому у відповідності до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Отже, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відноситься до повноважень ДПС України.

Суд зазначає, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19.

Дослідивши документи, які були надані позивачем до контролюючого органу та до суду, суд приходить до висновку, що такі документи свідчать про наявність законних підстав для реєстрації податкової накладної, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд критично ставиться до посилань відповідачів щодо нереальності господарської операції по поданій податковій накладній та зазначає, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів, контролюючий орган у передбачених ПК України випадках має право здійснювати відповідні перевірки. При цьому, дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та відмова в її реєстрації не можуть підміняти спосіб податкового контролю як перевірка.

Суд також зазначає, що Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.

У разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01 червня 2020 року, датою її подання.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну справничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За нормою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, частиною 7статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм випливає, що судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, які є документально підтвердженими.

В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 липня 2020 року, відповідно до пункту 4.2 якого, вартість послуг за даними Договором є договірною та становить 2500 грн. Також позивачем надано акт виконаних робіт від 28 липня 2020 року, згідно з яким виконавцем згідно завдання замовника були надані такі юридичні послуги: вивчення та аналіз документів Замовника щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.06.2020 р., аналіз судової практики з аналогічних справ, підготовка позовної заяви.

Суд зазначає, що розмір наданих послуг і виконаних робіт, та обсяг витрат на правничу допомогу/їх вартість, що понесені позивачем за надання юридичних послуг (правової допомоги) у даній справі, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами. Визначений розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній справі, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому суд звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Підсумовуючи наведене та враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, суд приходить до висновку про присудження на користь позивача солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у загальному розмірі 2500 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2102 грн. підлягає стягненню на користь позивача солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до платіжних доручень № 745 від 14.07.2020 р., та № 709 від 15.10.2020 р., позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4204 грн., тоді як відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», сума до сплати за подання даного адміністративного позову становить 2102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута у разі подання позивачем відповідної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 червня 2020 року № 1649413/37230867 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01 червня 2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01 червня 2020 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ», датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70, офіс 2, код ЄДРПОУ 37230867) судовий збір у розмірі 1051 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70, офіс 2, код ЄДРПОУ 37230867) судовий збір у розмірі 1051 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70, офіс 2, код ЄДРПОУ 37230867) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1250 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСТРОЙ» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70, офіс 2, код ЄДРПОУ 37230867) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1250 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 03 березня 2021 року

Повний текст рішення складено 12 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко