
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2021 р. Справа№200/328/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22, 85200) про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – УПФ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час призначення йому пенсії, відповідач не зарахував до пільгового стажу наступні спірні періоди роботи: на ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року у зв`язку з відсутністю документів у відповідності з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105, згідно з яким, у разі ліквідації підприємства, установки та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи на пільгових умовах здійснюється відповідними комісіями при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях. Крім того, пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 12.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 року, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 року, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 року, з 11.08.2014 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 20.12.2014 року по 21.12.2014 року, з 21.01.2015 року по 22.01.2015 року, з 24.04.2015 року по 30.04.2015 року, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, 12.09.2015 року по 14.09.2015 року, простої – 20 днів у листопаді 2014 року, так як не підтверджена зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах згідно п. 2 Порядку Списків №1 та №2, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383.
На думку позивача, УПФ протиправно не зарахувало вищевказані періоди його роботи, оскільки вони підтверджуються відповідними документами та просить суд:
- визнати дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправними;
- скасувати Рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №845 від 25 листопада 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року в ДВАТ «Шахта імені А.І.Гайового» та періоди перебування відпустці без збереження заробітної плати з 12.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 року, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 року, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 року, з 11.08.214 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року, з 15.09.2019 року по 19.09.2014 року, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 20.12.2014 року по 21.12.2014 року, з 21.01.2015 року по 22.01.2015 року, з 24.04.2015 року по 30.04.2015 року, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, 12.09.2015 року по 14.09.2015 року, простої – 20 днів в листопаді 2014 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
16 лютого 2021 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Рішенням установи відповідача ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, так як на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу 25 років відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року у ДВАТ «Шахта ім.. А.І. Гайового» у зв`язку з тим, що при поданні заяви про призначення пенії позивачем не було надано підтверджуючих документів за зазначений період, оскільки діяльність вказаного підприємства згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань припинена з 02.12.2009 року. Разом з тим, не зараховані до пільгового стажу періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати та простою 20 днів в листопаді 2014 року.
Щодо перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати представник відповідача зазначає, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професій чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
На підставі наведеного, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту.
Відповідно до Рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №845 від 25 листопада 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховано період на ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року у зв`язку з відсутністю документів у відповідності з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105, згідно з яким, у разі ліквідації підприємства, установки та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи на пільгових умовах здійснюється відповідними комісіями при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях. До пільгового стажу не зараховано періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 12.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 року, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 року, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 року, з 11.08.2014 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 20.12.2014 року по 21.12.2014 року, з 21.01.2015 року по 22.01.2015 року, з 24.04.2015 року по 30.04.2015 року, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, 12.09.2015 року по 14.09.2015 року, прогули – 1 день в листопаді 1993 році, простої – 20 днів у листопаді 2014 року, так як не підтверджена зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах згідно п. 2 Порядку Списків №1 та №2, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383. З таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах – 25 років.
Позивач оскаржує вищевказані дії відповідача, як такі, що вчиненні з порушенням норм чинного законодавства та порушують його конституційні права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Відповідно до п. а ст. 13 Закону України № 1788-XII, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вбачається з довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, виданих ДП «Торецьквугілля №5-71/2084 від 24.11.2020 року № 5-71/980 від 05.06.2020 року, № 5-71/980 від 05.06.2020 року, ОСОБА_1 перебував у відпустці без збереження заробітної плати (за власним бажанням) з 12.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 року, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 року, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 року, з 11.08.2014 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, 20.12.2014 року, 21.12.2014 року, 21.01.2015 року, 22.01.2015 року, з 24.04.2015 року по 30.04.2015 року, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, 12.09.2015 року по 14.09.2015 року.
Згідно пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і№ 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Отже, однією з умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах, є робота зі шкідливими і важкими умовами праці протягом повного робочого дня.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року №713/039/161 16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Таким чином, оскільки згідно довідок виданих ДП «Торецьквугілля», позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати (за власним бажанням) з 12.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 18.08.1995 року по 25.09.1995 року, з 16.12.1997 року по 18.12.1997 року, з 30.08.2007 року по 31.08.2007 року, з 11.08.2014 року по 05.09.2014 року, з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року, з 15.09.2014 року по 19.09.2014 року, з 22.09.2014 року по 26.09.2014 року, з 29.09.2014 року по 30.09.2014 року, 20.12.2014 року, 21.12.2014 року, 21.01.2015 року, 22.01.2015 року, з 24.04.2015 року по 30.04.2015 року, 19.08.2015 року, 28.08.2015 року, 12.09.2015 року по 14.09.2015 року, тобто не був протягом повного робочого дня зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, відповідачем правомірно не враховано вказані періоди до пільгового стажу.
Суд звертає увагу на те, що у наведених вище довідках, що додані до заяви про призначення пенсії відсутні відомості про час простою та про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю.
З огляду на викладене, за заявленими в цій частині підставами позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періоди простою та періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а.
Щодо не зарахування до пільгового стажу простою – 20 днів в листопаді 2014 року, суд вказує на наступне.
Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 09.09.1988 року (в частині спірного періоду), позивач у листопаді 2014 року працював у ДП «Торецьквугілля».
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 зазначено період з 11.11.2014 року по 30.11.2014 року у кількості 20 днів.
Відповідно до наказу «Про простій підприємства» № 347 від 03.11.2014 року зазначено, що у зв`язку з роботою підприємства в режимі «Водозлива» відсутності ВМ другого вводу ЛЕП 4.5 встановлено початок простою підприємства з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року.
Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть буїи переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевостфна строк до одного місяця.
Відповідно до листа Міністерства соціальної нолііики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони буди пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 року у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про належність та допустимість доказів, а саме: трудовою книжкою, наказом «Про простій підприємства» № 347 від 03.11.2014 року підтверджується, що період простою з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року стався з виробничою необхідністю, а тому спірний період – 20 днів простою в листопаді 2014 року, має бути зарахований до пільгового стажу Позивача.
Щодо не зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи в ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року, суд зазначє наступне.
Як вже встановлено судом, до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи на ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року у зв`язку з відсутністю документів у відповідності з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105, згідно з яким, у разі ліквідації підприємства, установки та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи на пільгових умовах здійснюється відповідними комісіями при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях.
Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 09.09.1988 року (в частині спірного періоду) з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року працював у ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» на посаді підземного прохідника 5 разряду з повним робочим днем у шахті (запис 13-14).
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній” у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.
Таким чином період роботи з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року у у ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що УПФ не використало всі свої повноваження для повного, всебічного, добросовісного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.
Стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зважаючи на фактичні обставини справи, враховуючи наявність рішення № 845 від 25 листопада 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком», суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення № 845 від 25 листопада 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком» ОСОБА_1 .
Згідно вищевикладених висновків, суд вважає, що рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 845 від 25 листопада 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком» є протиправним та підлягає скасуванню.
Поряд з цим враховуючи що повноваження з приводу включення до пільгового та страхового стажу певних періодів, призначення пенсії тощо є дискреційними повноваженнями відповідача, суд вважає за належне зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22, 85200) про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправними.
Скасувати Рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №845 від 25 листопада 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії № 3854 від 15.11.2020 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, а саме: в ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» з 23.01.1996 року по 31.05.1996 року, період простою підприємства з 11.11.2014 року по 30.11.2014 року у кількості 20 днів.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Дружби, 22, м. Торецьк, Донецька область, 85200, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22, 85200) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна
Судове рішення № 95647541, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 18.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/328/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: