Ухвала суду № 95647481, 19.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2021 року Справа 160/571/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом після відкриття провадження по справі встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 120 КАС України).

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом, визначеного статтею 122 КАС України, є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду, (частина 3 статті 123 КАС України)

10.05.2012 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу винесено постанову у справі №416/429/2012, якою зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (правонаступником прав і обов`язків якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) поновити з 22.07.2011 (дати звернення Позивача із заявою про поновлення) виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу у справі №416/429/2012 ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2013 залишено в силі. На виконання зазначеної постанови управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі Дніпропетровської області 19.07.2013 поновило пенсію Позивачу з 22.07.2011, і саме з цієї дати та станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком.

Судом встановлено, що у травні 2017 року позивач звертався до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, що містив вимоги про:

- визнання протиправними дії Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступником прав і обов`язків якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) щодо відмови Позивачу в поновленні пенсії за віком з 07.10.2009;

- зобов`язання управління Пенсійного фонду поновити виплату пенсії за віком Позивачу з 07.10.2009 на підставі рішення Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 відповідно до статті 43 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити розрахунок та виплату поновленої пенсії за віком Позивача з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно згідно чинного на день поновлення пенсії законодавства, з урахуванням всіх доплат та підвищень для непрацюючих пенсіонерів, у відповідності з вимогами статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та абз. 1 статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

12 червня 2017 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу у справі №211/1933/17 постановлено ухвалу про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до управління ПФУ без розгляду. Таке рішення суд першої інстанції прийняв у зв`язку з порушенням позивачем строку, встановленого статтею 99 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року у справі № 211/1933/17 (2-а/211/126/17) залишив без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року.

Позивач в позовній заяві зазначає, що коли він 18.04.2017р звернувся з позовною заявою до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з проханням зобов`язати Криворізьке південне об`єднане управління ПФУ (з 01.04.2016р правонаступник УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, яке призначило йому пенсію за віком) відновити виплату пенсії з дня ухвалення Рішення КСУ № 25-рп/2009, а саме, з 07.10.2009р по 21.07.2011р включно, суд залишив його позов без розгляду, в зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтями 99 і 100 КАС України (в редакції КАСУ, чинній до15.12.2017р), пославшись на постанову ВСУ від 08.12.2015р. Крапку в цій суперечці поставила Велика Палата Верховного Суду. У постанові по справі № 815/1226/18 від 20.05.2020р остаточно було вирішено питання виплати пенсії згідно з Рішенням КСУ № 25-рп/2009.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що підставою для повторного звернення до суду у грудні 2020 року слугувала зміна судової практики щодо спорів поновлення виплати пенсії згідно рішення КСУ № 25-рп/2009.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно повязано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.

При цьому, в ухвалі Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року у справі № 211/1933/17 з приводу того, коли позивач дізнався про порушення своїх прав зазначено: «Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стосовно відмови у поновленні виплати ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком та зобовязано управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області поновити з 22 липня 2011 року виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше призначеної пенсії за віком. Постанова набрала законної сили 07 травня 2013 року та відповідно до розпорядження УПФУ № 2610 від 19.07.2013 р. виконувалася, пенсія позивачу виплачувалася, а отже позивачу з 2013 року було відомо про порушене право».

Тобто ОСОБА_1 з 2013 року був обізнаний про порушене право.

У 2017 році залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 про:

- визнання протиправними дії Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступником прав і обов`язків якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) щодо відмови Позивачу в поновленні пенсії за віком з 07.10.2009;

- зобов`язання управління Пенсійного фонду поновити виплату пенсії за віком Позивачу з 07.10.2009 на підставі рішення Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 відповідно до статті 43 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити розрахунок та виплату поновленої пенсії за віком Позивача з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно згідно чинного на день поновлення пенсії законодавства, з урахуванням всіх доплат та підвищень для непрацюючих пенсіонерів, у відповідності з вимогами статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та абз. 1 статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для повторного звернення позивача до суду у грудні 2020 року з аналогічними позовними вимогами слугувала зміна судової практики щодо спорів поновлення виплати пенсії згідно рішення КСУ № 25-рп/2009.

Однак суд вважає, що зміна судової практики не може слугувати підставою для повторного звернення до суду з вимогами щодо яких існує ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення строку звернення до суду, а також не надано до суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вищезазначене унеможливлює з`ясування судом, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведену норми, суд пропонує позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.160, 161 а тому згідно з ч.1 ст.240 КАС України позивачу необхідно надати строк для протягом десяти днів, з моменту отримання копії ухвали усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 240, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, – залишити без руху.

Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса