Рішення № 95647338, 10.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Справа № 160/1186/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Федоренко Р.В. Федущак Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, б.17-а, ІК в ЄДРПОУ 43145015) з вимогами з урахуванням уточнення від 10.03.2021 року:

- визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропе тровській області рішення про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу: №000057/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.02.2020 р., №000215/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій №000057/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.02.2020 р., №000215/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 р., яким застосовано штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, є протиправними, оскільки ґрунтується на хибних висновках актів перевірки № 18936/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.12.2019 р. та № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. Вказує, що позивач має законні підстави для реалізації алкогольних напоїв на розлив, оскільки має статус стаціонарного закладу громадського харчування. Факт реалізації позивачем підакцизного товару за цінами, які є нижчими за мінімальну роздрібну ціну, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008 р. не підтверджено належними доказами, а є лише припущенням. Щодо порушення в частині торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями зазначено, що в спірний період ліцензія перебувала в органі ліцензування для проставлення відмітки про внесення чергової сплати, а її копія була розміщена у куточку споживача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем 25.02.2021 року надано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1 у торговому об`єкті кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 . Перевіркою, проведеною 28.12.2019 року, встановлено здійснення продажу горілки на розлив «Приватна Колекція» 0,1 л., за ціною 12,25 грн., та сигарет «LМ» поштучно за ціною 3,00 грн., чек на алкогольний напій та тютюновий виріб не надано, від надання пояснення продавець відмовилась, також було пред`явлено наказ та направлення на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , після ознайомлення реалізатор від отримання наказу і підпису у направленнях відмовилась про, що складено відповідний акт. Перевіркою, проведеною 25.06.2020 року, встановлено, що на торговому об`єкті магазин-кафетерій продавцем ФОП ОСОБА_1 здійснено продаж пачки сигарет «Marlboro» за ціною 56 грн., 00 коп., (ціна вказана на пачці 54 грн., 00 коп.), чек на тютюновий виріб не надано, ОСОБА_2 від надання пояснення відмовилась, також згідно Z-звіту 30.03.2020 р. здійснювалась реалізація алкогольних напоїв, без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме пиво «Карлсберг» 0,5 л., за ціною 23,00 грн., сидр «Сомерсби» 0,5л. за ціною 29,40 грн. В ході проведення фактичних перевірок встановлено: реалізація алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені, мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, чим порушено ч.10 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»; реалізація алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за відсутністю статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, чим порушено ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»; реалізація тютюнових виробів поштучно, чим порушено ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Згідно ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача було застосовано відповідні штрафні санкції.

У судовому засіданні 10.03.2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2021 року заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, викладенні у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований 20.06.2002 року виконавчим комітетом Кам`янської міської ради, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області; видами діяльності є: роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (основний); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; обслуговування напоями.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями: реєстраційний № 04030308201802724 зі строком дії: до 03.01.2020 року, реєстраційний № 04030308201901339 зі строком дії: до 27.03.2020 рок, реєстраційний № 04030308202001875 зі строком дії: до 08.01.2021 року. Згідно відмітки про поточні сплати за ліцензії: сплачено за період з 27.03.2019 р. до 27.03.2020 р. платіжними дорученнями: від 17.12.2019 р. № @PL533769; від 02.10.2020 р. № @PL716342; від 17.12.2019 р. № @PL533769.

Також ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний № 04030311201904818 від 01.10.2019 року зі строком дії: до 01.10.2020 року.

28.12.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт № 18936/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.12.2019 р., згідно якого перевіркою встановлено: реалізатором здійснено продаж горілки «Приватна Колекція» 0,1 л., за ціною 12,25 грн. на розлив, та сигарет «LМ» поштучно за ціною 3,00 грн. Чек на алкогольний напій та тютюновий виріб не надано, реалізатор від пояснень відмовилась. В ході проведення перевірки встановлено: реалізація алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж встановлено діючим законодавством; реалізація алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без дозвільних документів, які надають статус громадського харчування; реалізація тютюнових виробів поштучно.

У висновку акта встановлено про порушення: ст. 15, ст.15-3, ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Акт перевірки № 18936/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.12.2019 р. направлявся на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) 02.01.2020 року та відправлення повернуто до адресата - Кам`янська ДПІ з зазначенням причини «за закінченням встановленого строку зберігання».

На підставі акта № 18936/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.12.2019 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення №000057/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.02.2020 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 23600 грн. за порушення ст.ст. 15-3, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», у тому числі: 6800,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями на розлив для споживання на місці за відсутності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування; 6800,00 грн. - за роздрібну торгівлю тютюновими виробами поштучно; 10000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Вказане рішення направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) та відправлення повернуто до адресата - Камянська ДПІ з зазначенням причини «за закінченням встановленого строку зберігання».

25.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р., згідно якого перевіркою встановлено: здійснюється реалізація тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником або імпортером таких виробів, а саме: продаж сигарет «Marlboro» за ціною 56,00 грн. Згідно Z-звіту 30.03.2020 р. здійснювалась реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме пиво «Карлсберг» 0,5л. за ціною 23,00 грн., сидр «Сомерсби» 0,5 л. за ціною 29,40 грн.

У висновку акта встановлено про порушення: ст.11-1, ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Акт перевірки № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. отриманий ФОП ОСОБА_1 22.07.2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі акта № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення №000215/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 27000 грн. за порушення ст.ст. 11-1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у тому числі: 10000,00 грн. - роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником або імпортером таких виробів; 17000,00 грн. - роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Вказане рішення направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) 11.08.2020 року та отримано останнім 22.08.2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів.

Згідно статті 1 Закону № 481/95, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно статті 11-1 Закону № 481/95, встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до частини 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема: поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень;

- оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

- оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень;

- роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Так, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями: реєстраційний № 04030308201802724 зі строком дії: до 03.01.2020 року, реєстраційний № 04030308201901339 зі строком дії: до 27.03.2020 рок, реєстраційний № 04030308202001875 зі строком дії: до 08.01.2021 року. Згідно відмітки про поточні сплати за ліцензії: сплачено за період з 27.03.2019 р. до 27.03.2020 р. платіжними дорученнями: від 17.12.2019 р. № @PL533769; від 02.10.2020 р. № @PL716342; від 17.12.2019 р. № @PL533769.

Також ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний № 04030311201904818 від 01.10.2019 року зі строком дії: до 01.10.2020 року.

Вказане спростовує висновки акта перевірки № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. щодо реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме пиво «Карлсберг» 0,5л. за ціною 23,00 грн., сидр «Сомерсби» 0,5 л. за ціною 29,40 грн.

Щодо висновків актів перевірки про порушення вимог статті 11-1 Закону № 481/95, в частині реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, статті 15-3 Закону № 481/95-ВР в частині продажу поштучно тютюнових виробів, а також в частині продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, суд вказує, що відповідач в підтвердження наведених в актах перевірки № 18936/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.12.2019 р. та № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. тверджень надає лише фото, на якому зображений стакан з рідиною та одна сигарета.

З наданих доказів неможливо встановити, реалізація якої продукції (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) була здійснена позивачем та за якою ціною.

Отже, наведені в актах перевірки № 18936/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.12.2019 р. та № 40098/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. обставини щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 11-1 Закону № 481/95, в частині реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, та статті 15-3 Закону № 481/95-ВР в частині продажу поштучно тютюнових виробів, а також в частині продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу суб`єкта господарювання громадського харчування не підтверджені належними доказами.

Отже, наданими доказами не доведено вину позивача, оскільки судом не встановлено, що саме у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 , здійснено реалізацію сигарети поштучно та за цінами вищими від максимально роздрібних цін на тютюнові вироби встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, а також реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафів, згідно рішень про застосування фінансових санкцій №000057/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.02.2020 р., №000215/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 р.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного суд вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій №000057/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.02.2020 р., №000215/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 р. є протиправними та такими, що підлягаю скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН1982647 від 20.01.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правової допомоги № 246/ФО-2507 від 25.07.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Федоренко Романом Вікторовичем.

Предметом договору є зобов`язання надавати юридичну допомогу та представляти в суді, правоохоронних, контролюючих і державних органах, підприємствах, установах та перед фізичними особами.

Пунктом 5 договору визначено, що замовник сплачує за поточний гонорар, розмір якого погоджується сторонами щомісячно в рахунках (додаткових угодах) протягом трьох днів з дня погодження чергового рахунку (додаткової угоди).

Також надано додаткову угоду № 2 від 12.02.2021 року, яким внесено зміни, зокрема до пункту 2 договору: додатково виконується наступна правова робота: вивчення документів, підготовка та складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень; пункт 5 доповнено: за виконання додаткової правової роботи, зазначеній у пункті 2 розміру поточного гонорару становить 8480,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір надання правової допомоги № 246/ФО-2507 від 25.07.2019 року; рахунок на оплату № 2 від 20.01.2021 року на суму 7500 грн. з описом «вивчення документів, підготовка та складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень»; прибутковий касовий ордер № 1 від 20.01.2021 року на суму 4000,00 грн.; квитанція № 0.0.201089808.1 від 11.02.2021 року на суму 4480,00 грн.; рахунок на оплату № 25 від 10.02.2021 року на суму 4480,00 грн., до якого включено зокрема складання відповіді на відзив 1500,00 грн. (відповідь на відзив у справі № 160/186/21 позивачем не подана), поштові витрати 200,00 грн., додаткові накладні витрати 480,00 грн.; акт надання послуг № 25 від 12.02.2021 року на суму 8480,00 грн.; додаткова угода № 2 від 12.02.2021 року, акт узгодження остаточної ціни № 25 від 12.02.2021 року.

Проте позивачем не надано доказів, що понесені витрати перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у даній справі; не надано розрахунку опису робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, акт виконаних робіт, який би підтвердив виконання адвокатом своїх обов`язків щодо надання правничої допомоги у справі № 160/1186/21.

Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом, подані суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом викладена в постановах від 08 травня 2018 року у справі № 810/2823/17, від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, від 22 травня 2018 року у справі № 826/8107/16, від 24 січня 2019 року у справі № 716/155/17 та від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів сплати понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 7500 грн., у зв`язку з чим заява щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області рішення про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу: №000057/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 28.02.2020 р., №000215/04-36-32-03/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 березня 2021 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков