Рішення № 95647309, 17.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Справа № 160/16152/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16152/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 04.12.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , в якій, з урахуванням уточнень від 28.12.2020 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 04.11.2020 року, щодо відмови в задоволені заяви ОСОБА_1 від 04.11.2020 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Виконавчий комітет Першотравенської міської ради прийняти рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 від 04.11.2020 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 04.12.2020 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 07.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

4. Позивачем, у строк визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/16152/20, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

6. Також, ухвалою суду від 18.01.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- рішення Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 04.11.2020 року, щодо відмови в задоволені заяви ОСОБА_1 від 04.11.2020 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі №186/213/19, про позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_2 ;

- відомості (підстави) щодо відмови позивачу про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на виконання рішення суду;

- наявні відомості (інформацію) щодо права власності (права спадкування) на квартиру АДРЕСА_1 та інші докази щодо суті спору.

6. 04.03.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із витребуваними судом доказами по справі.

7. Приписами статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

9. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

10. Отже, рішення у цій справі приймається судом 17.03.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

11. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину №89 від 24.02.2020 року виданого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області A.M.Мирною, позивач є власником 8/10 частин квартири АДРЕСА_1 .

12. Вказала, що її малолітній син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №87 від 24.02.2020 року виданого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області A.M. Мирною, є власником 1/10 частини квартири АДРЕСА_1 .

13. Цю квартиру позивач з сином успадкували від її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

14. 04.11.2020 року, позивач, як власник квартири АДРЕСА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .

15. До заяви позивач додала рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі №186/213/19, яке набрало законної сили 10 травня 2019 року, про позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_2 та квитанцію про сплату адміністративного збору.

16. Однак, 04.11.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи на підставі пункту 11 підпункту 2, однак такий підпункт не існує. Постанови КМ України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02 березня 2016 року № 207.

17. Позивач вказує, що у своєму рішенні відповідач зазначив: «звернувся неналежний заявник, оскільки позивачем справі №186/213/19 був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

18. На думку позивача, таке рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в знятті з реєстрації місця проживання особи від 04.11.2020 року порушує її право власності на квартиру, є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позивач звернулася до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

19. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

20. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження правил реєстрації місця проживання та порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» затверджені правила зняття з реєстрації місця проживання особи.

21. Підставою для зняття з реєстрації місця проживання є заява особи або її представника, рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

22. 04 листопада 2020 року до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Першотравенської міської ради звернулася ОСОБА_1 із рішенням Першотравенського міського суду по справі № 186/213/19 від 08 квітня 2019 року, яке набрало законної сили 10 травня 2019 року, щодо втрати громадянином ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням по АДРЕСА_2 .

23. Згідно вказаного рішення позивачем по справі був громадянин - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

24. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та міста Першотравенська складено актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі цього видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 27 травня 2019 року.

25. Відповідач вказує, шо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є позивачем (довіреною особою) по справі №186/213/19 від 08.04.2019 року, тому Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Першотравенської міської ради їй було відмовлено у знятті з реєстрації громадянина ОСОБА_2 на підставі рішення Першотравенського міського суду по справі №186/213/19 від 08 квітня 2019 року.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

26. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі №160/16152/20, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст. 262 КАС України, з урахуванням вимог статті 287 КАС України.

27. Також, цією ухвалою суду від 18.01.2021 року, ОСОБА_2 було запропоновано надати письмові пояснення по справі №160/16152/20.

28. Станом на 17.03.2021 року від ОСОБА_2 письмові пояснення по справі не надали.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

29. Дослідивши докази по справі, встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування і розпорядження власністю, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

30. В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006 року. ОСОБА_2 зареєстрований у спірній квартирі, але права власності на неї немає. ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з 2005 року, що підтверджується актом виданим ПП «Комунальщик-2».

31. Реєстрація відповідача у квартирі, створює йому перешкоди вільно володіти та користуватися нею.

32. Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 08.04.2019 року у справі №186/213/19, яке набрало законної сили 10.05.2019 року, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , таким, що втратив права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .

33. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

34. На підставі свідоцтва про право на спадщину №89 від 24.02.2020 року виданого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, позивач, ОСОБА_1 стала власником 8/10 частин квартири АДРЕСА_1 .

35. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син позивача, на підставі свідоцтва про право на спадщину №87 від 24.02.2020 року виданого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, також є власником 1/10 частини квартири АДРЕСА_1 .

36. Отже, вказану квартиру позивач із сином успадкували від її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

37. 04.11.2020 року, позивач, як власник квартири АДРЕСА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .

38. До заяви позивач додала рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі №186/213/19, яке набрало законної сили 10 травня 2019 року, про позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_2 та квитанцію про сплату адміністративного збору.

39. Однак, 04.11.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи, при цьому посилаючись на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є позивачем (довіреною особою) по справі №186/213/19 від 08.04.2019 року, тому Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Першотравенської міської ради їй було відмовлено у знятті з реєстрації громадянина ОСОБА_2 на підставі рішення Першотравенського міського суду по справі №186/213/19 від 08 квітня 2019 року.

40. Вважаючи таку відмову Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Першотравенської міської ради протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом.

41. Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

42. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

43. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

44. Частиною першою статті 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території11; України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

45. Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

46. Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, урегульовано Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон №1382-IV).

47. Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1382-IV вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

48. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

49. Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

50. Згідно з частинами першою, третьою статті 6 Закону України №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

51. Відповідно до ст. 7 цього Закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу реєстрації цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення підстав: для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; на право користування житловим приміщенням.

52. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

53. Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 (далі - Правила №207).

54. Відповідно до положень п.п. 3, 8 Правил №207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

55. Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

56. Пунктом 26 "Правил реєстрації місця проживання" визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких орган реєстрації має право зняти з реєстрації місця проживання фізичну особу, а саме:

-заяви особи або її представника, поданої за формою згідно з додатком 11 Правил;

-рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

-свідоцтва про смерть;

-повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому Порядку;

-інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформації територіального органу або підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту);

- інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

57. У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

58. Згідно п. 27 "Правил реєстрації місця проживання" працівник органу реєстрації:

- перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві;

- приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи;

- вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

- оформляє і видає довідку про зняття з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 16, дітям, які не досягли 16 років, та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, а також вилучає раніше видану довідку про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення;

- повертає особі або її представнику документ, до якого внесені відомості про зняття з реєстрації місця проживання, довідку про зняття з реєстрації місця проживання, а також документи, які подавалися.

59. Статтею 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

60. Пунктом 11 Правил №207 передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

61. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, суд зазначає про таке.

62. Представником відповідача у відзиві на адміністративний позов, зазначено, шо позивачу було відмовлено в задоволенні її заяви про зняття з реєстрації місця проживання, оскільки, на їх думку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є позивачем (довіреною особою) по справі №186/213/19 від 08.04.2019 року, тому Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Першотравенської міської ради було відмовлено у знятті з реєстрації громадянина ОСОБА_2 на підставі рішення Першотравенського міського суду по справі №186/213/19 від 08 квітня 2019 року.

63. Згідно матеріалів справи, починаючи з 24.02.2020 року позивач, ОСОБА_1 та її син, ОСОБА_3 , є власниками квартири АДРЕСА_1 .

64. Вказане вище також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину №89 від 24.02.2020 року та копією свідоцтва про право на спадщину №87 від 24.02.2020 року, виданих приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області.

65. Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 08.04.2019 року у справі №186/213/19, яке набрало законної сили 10.05.2019 року, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , таким, що втратив права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .

66. Таким чином, вищезазначеним рішенням суду ОСОБА_2 було позбавлено права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .

67. Згідно статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

68. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

69. З урахуванням наведеного, станом на час прийняття оскаржуваного рішення - 04.11.2020 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , було зареєстровано за позивачем та її сином.

70. Зазначена обставина не є спірною між сторонами.

71. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції чинні станом на час прийняття рішення у справі) орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

72. Право людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання закріплене у низці міжнародно-правових актів, таких як Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, а також це право є закріплене в Основному Законі нашої держави - Конституції України.

73. Так Конституція України у статті 3 декларує положення про те, що "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави". Дане положення - одна з фундаментальних основ конституційного ладу України.

74. Зміст статті 3 Конституції України означає пріоритет прав і свобод людини в діяльності всіх органів держави, їх орієнтацію на ці права і свободи. Бо права людини, по-перше, виражають її волю, а по-друге, вони покликані служити обмежувачем всевладдя держави, перешкоджати сваволі державних органів і посадових осіб, необґрунтованого вторгнення держави у сферу особистої свободи людини.

75. Правове становище (статус) людини і громадянина в повному обсязі характеризується сукупністю прав, свобод і обов`язків, якими він наділяється як суб`єкт правовідносин, що виникають у процесі реалізації норм всіх галузей права. Право на вибір місця проживання становить частину свободи самовизначення особистості.

76. Стаття 13 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

77. Статтею 2 «Свобода пересування» Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та в Першому протоколі до неї від 16 вересня 1963 року, що ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, встановлено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

78. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

79. Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

80. У рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

81. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

82. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

83. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

84. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

85. Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

86. З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту у цій справі буде визнання протиправним та скасування рішення Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 04.11.2020 року, щодо відмови ОСОБА_1 у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а також зобов`язання Виконавчого комітету Першотравенської міської ради повторно розглянути та вирішити питання про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням висновків суду.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

87. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

88. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

89. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

90. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

91. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" №33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

92. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

93. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

94. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

95. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

96. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

97. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , слід задовольнити в частині визнання протиправним та скасування рішення Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 04.11.2020 року, щодо відмови ОСОБА_1 у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а також в частині зобов`язання Виконавчого комітету Першотравенської міської ради повторно розглянути та вирішити питання про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням висновків суду.

98. Щодо розподілу судових витрат.

99. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

100. Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

101. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 630,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

102. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

103. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

104. Визнати протиправним та скасувати рішення Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 04.11.2020 року, щодо відмови ОСОБА_1 у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою:

АДРЕСА_3 . Зобов`язати Виконавчий комітет Першотравенської міської ради повторно розглянути та вирішити питання про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням висновків суду.

106. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

107. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Першотравенської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 630,60 гривень.

108. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ОКПП НОМЕР_3 ).

109. Відповідач: Виконавчий комітет Першотравенської міської ради (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 20, код ЄДРПОУ 04052666).

110. Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

111. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

112. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

113. Повний текст рішення складено 17.03.2021 року.

Суддя В.В Ільков