Рішення № 95647132, 19.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 р. Справа № 120/2002/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у формі листа від 21.04.2020 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка зазначена у довідці від 06.03.2020 № 18/46 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), яка враховується для перерахунку пенсії, виданої позивачу, з урахуванням раніше проведених виплат;

- здійснити виплату позивачу різниці між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією одноразово та однією сумою з урахуванням довідки від 06.03.2020 № 18/46 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв`язку із прийняттям Рішення Другим сенатом Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, 17.04.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. До заяви позивач додав довідку № 18/46 від 06.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видану прокуратурою Вінницької області. Рішенням № 905080136706 від 21.04.2020 відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на виконання Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019.

Позивач вважає таке рішення протиправним та зазначає, що із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 відновлено дію ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", яка не ставить в залежність право на перерахунок його пенсії від прийняття Кабінетом Міністрів України порядку здійснення такого перерахунку. Позивач вважає, що після 13.12.2019 підставою для перерахунку пенсії вважається підвищення заробітної плати працівникам прокуратури за відповідною (прирівняною) посадою. Водночас заробітну плату, яка повинна враховуватися для перерахунку пенсії, слід визначати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657, адже оплата праці прокурорів за цією постановою здійснюється у більших розмірах порівняно з тією, що стала базою для обрахування розміру пенсії яку він отримує.

Крім того, позивач звертає увагу суду на відсутність підстав для обмеження максимального розміру пенсії, яку він отримує, та для зміни її відсоткового значення.

Ухвалою суду від 19.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

02.06.2020 до суду надійшло клопотання позивача, яким недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 04.06.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 05.06.2020 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20.

13.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач вказує на те, що з 01.06.2015 не здійснюються перерахунки пенсій відповідно до спеціального законодавства, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку зі скасуванням норм, які регулювали питання пенсійного забезпечення прокурорів. Водночас Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 немає зворотної сили. Так, у своєму рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідач звертає увагу, що з метою забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України Міністерство соціальної політики України спільно з Офісом Генерального прокурора погодили порядок дій, форми документів та умови, за яких буде здійснюватися перерахунок пенсій працівникам прокуратури. Зокрема, починаючи з 13.12.2019 перерахунок пенсій працівникам прокуратури на рівні заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури, проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Право на перерахунок пенсій виникає з моменту звернення з відповідною заявою, які надходять починаючи з 13.12.2019.

Крім того, відповідач вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" відсутні, оскільки довідка прокуратури Вінницької області від 06.03.2020 № 18/46 видана на підставі нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, які прийняті до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019.

Також відповідач зазначає, що за приписами пункту 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, на думку відповідача, рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області є правомірним.

Ухвалою суду від 24.02.2021 провадження у справі поновлено у зв`язку з набранням чинності рішення Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 10 ст. 120 КАС України зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі.

Частиною четвертою статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, відповідно до якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 18.04.2016 у справі № 132/798/16-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та обмеження розміру. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 11.02.2016 № 18/35 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05.11.1991 зі змінами, що були внесені до 01.10.2011, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, з 01.02.0216 без обмеження її максимального розміру та виплатити різницю з виплаченою пенсією з 01.01.2016.

06.03.2020 прокуратурою Вінницької області позивачу видано довідку від 06.03.2020 № 18/46 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Довідка видана на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 та постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

17.04.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 06.03.2020 № 18/46 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Рішенням від 21.04.2020 № 905080136706 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача, посилаючись на те, що надана довідка видана на підставі нормативних документів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури до 13.12.2019, тоді як після прийняття Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 будь-яких нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалось.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 визначалися статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі – Закон № 1789-ХІІ).

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі – Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, – тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі – Закон № 1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 – вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом норми щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі – Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак, протягом 2015-2019 років Кабінет Міністрів України не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Судом встановлено, що зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років. Розглянувши таку заяву, рішенням № 905080136706 від 21.04.2020 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова обґрунтована тим, що умовою для виникнення у позивача права на перерахунок пенсії після ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 є прийняття нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури. На цей аргумент відповідач зіслався й у відзиві на позовну заяву.

Відтак ключовим питанням при вирішенні цього спору є те, чи може вважатися постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам" та підставою для перерахунку позивачу пенсії після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019.

Визначаючись щодо зазначеного питання, суд насамперед враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Так, у рішенні від 14.09.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що на момент прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Велика Палата Верховного Суду з цим висновком погодилася і зазначила, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019 відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури від 05.03.2020 № 18-174 вих. 20 з огляду на таке.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13.12.2019 (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIІI цю первинну редакцію з 101.01.2015 було викладено в новій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", – тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VII ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015- 12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору та заявлені позовні вимоги вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам розглянутої зразкової справи № 560/2120/20.

З цим також погодилися сторони, адже провадження у даній справі зупинялось до набрання чинності рішенням Верховного Суду у вказаній зразковій справі, і відповідна ухвала суду не оскаржувалась.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Верховним Судом у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Водночас суд зауважує, що із запровадженням інституту зразкової справи суди першої та апеляційної інстанції зобов`язані при розгляді типових справ враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними. Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Таким чином, оскільки питанню щодо здійснення перерахунки пенсії пенсіонерам органів прокуратури з 13.12.2019 відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду зразкової справи № 560/2120/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем його прав та законних інтересів.

Щодо дати, з якої позивач просить відповідача здійснити перерахунок пенсії, а саме з 01.01.2020, то суд зазначає, що розглянувши зразкову справу № 560/2120/20 Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.

Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру", а тому саме з вказаної дати у позивача виникло право на перерахунок пенсії.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що починаючи з 13.12.2019 відповідач зобов`язаний перерахувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 26.05.2020 № 18/153, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача виходячи із розрахунку 90% суми місячної заробітної плати та без обмеження її граничного розміру, суд зазначає таке.

Оскаржуваним у цій справі рішенням позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду не існувало. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними (заявлені на майбутнє).

Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке набрало чинності (пункти 59-64).

Крім того, безпідставною, на думку суду, є вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії одноразово та однією сумою.

В цій частині суд зауважує, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку пенсійного органу здійснити виплату заборгованості за минулий період одним платежем. Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів в цій частині не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Окрім того, суд додатково враховує, що право на захист – це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Таким чином, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за № 905080136706 від 21.04.2020 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 06.03.2020 № 18/46 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, та зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 13.12.2019 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 06.03.2020 № 18/46 та з урахуванням виплаченої раніше суми пенсії. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Втім, суд враховує, що позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню. Тому розмір компенсації судових витрат в даному випадку суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає вся сума сплаченого судового збору, тобто 840,80 грн.

Аналогічна правова позиція наведена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за № 905080136706 від 21 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 06 березня 2020 року № 18/46 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 13 грудня 2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 06 березня 2020 року № 18/46, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Рішення суду складено 19.03.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович