Ухвала суду № 95647074, 17.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

17 березня 2021 р. Справа № 120/880/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Відродження" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Відродження" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що вважає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1766791/23103458 від 27.07.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 13.07.2020 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

01.03.2021 від представника ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про заміну відповідача - Головного управління ДПС у Вінницькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України. Клопотання обґрунтоване тим, що повноваження Головного управління ДПС у Вінницькій області передано Головному управлінню ДПС у Вінницькій області як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України, у зв`язку з його ліквідацією як юридичної особи публічного права. Оскільки Головне управління ДПС у Вінницькій області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління ДПС у Вінницькій області, тому, на думку представника відповідача, слід здійснити заміну відповідача його правонаступником.

Розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну одного з відповідачів його правонаступником, суд зважає на таке.

Особливості заміни учасника справи його правонаступником врегульовано статтею 52 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. При цьому, права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 вказаної постанови).

З метою реалізації приписів вказаної постанови наказом Державної податкової служби України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року №529 утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в тому числі й Головне управління ДПС у Вінницькій області.

При цьому, з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС своїх повноважень, про що свідчить наказ Державної податкової служби "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" від 24 грудня 2020 року №755.

Відтак, наразі функції і повноваження Головного управління ДПС у Вінницькій області як юридичної особи здійснюються Головним управлінням ДПС у Вінницькій області як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну Головного управління ДПС у Вінницькій області його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, 04.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про залишення адміністративного позову без розгляду. Обгрунтовуючи зазначене клопотання представник відповідача зазначив, що даний адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до суду, визначеного частиною 4 статті 122 КАС України.

Розглядаючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду та подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду суд враховує наступне.

Частина 13 статті 171 КАС України визначає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Виходячи з спірних правовідносин, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №1766791/23103458 від 27.07.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 13.07.2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну.

При цьому, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що рішення №1766791/23103458 від 27.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної СФГ "Відродження" оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги. За результатом чого, рішенням №40382/23103458/2 від 04.08.2020 року скаргу СФГ "Відродження" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Таким чином, позовна заява СФГ "Відродження", що надійшла до суду 04.02.2021 року, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №1766791/23103458 від 27.07.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати в ЄРПН таку накладну, подана з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 4 статті 122 КАС України.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене вважаю, що питання залишення позовної заяви без розгляду, викладене в клопотанні відповідача, можливо вирішити лише з дотримання положень ч.13 ст. 171 КАС України, а тому дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 48, 80, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 205, 248, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про заміну Головного управління ДПС у Вінницькій області правонаступником задовольнити.

Замінити відповідача в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області як юридичну особу публічного права його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44069150 ).

Позовну заяву Селянського (Фермерського) господарства до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя / підпис / Заброцька Людмила Олександрівна

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Помічник судді Шевченко Р.В.

17.03.2021