Рішення № 95644255, 19.03.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5282/20

Провадження № 2/346/378/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого-судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Лазановського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.09.2017 року відповідачем підписано заяву б/н, відповідно до якої йому відкрито кредитний рахунок та видано кредитну карту з кредитним лімітом, який після збільшення становив 114 000 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Позивач стверджує, що відповідно до умов цього договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за користування останнім, сплачувати за перевитрати платіжного ліміту та комісії на умовах, передбачених договором. Однак, він порушив свої кредитні зобов`язання та допустив виникнення і зростання заборгованості за кредитним договором, загальний розмір якої станом на 10.08.2020 року позивачем визначено як 108 766,95 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2 102 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 20.11.2020 року представник позивача ОСОБА_2 надіслав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в його відсутності та згідний на заочний розгляд справи (а.с.85). 26.02.2021 року представник позивача ОСОБА_3 електронною поштою надіслав до суду письмове клопотання, в якому вказує, що заборгованість по кредитному договору № б/н від 04.09.2017 року погашена, але сплачений судовий збір не був внесений відповідачем на погашення нарахованих штрафних санкцій за звернення до суду (а.с. 176). 16.03.2021 року представник позивача ОСОБА_3 електронною поштою надіслав до суду письмову заяву, в якій просить, з посиланням на ч. 3 ст.142, п. 4 ч. 1 ст.255 ЦПК України, провадження в справі закрити у зв`язку з тим, що заборгованість за договором погашена та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати за звернення з позовом до суду.

Відповідач та його представник, адвокат Микитюк Р.В. в судове засідання не з`явилися, про його час і місце останній повідомлявся, про свідчить його особиста розписка (а.с. 182). 26.02.2021 року ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання про відкладення судового засідання з можливістю підготовки до справи, в тому числі подачі відзиву. Інших причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку б/н від 04.09.2017 року (а.с. 15).

У заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір банківського обслуговування (а.с.15).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон - № 1734-VIII), до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

З матеріалів справи встановлено, що 11.10.2019 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, за змістом якого встановлено умови кредитування: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума ліміту до 200 000 грн. (картка World Black Edition); строк договору 240 місяців, та строк кредитування до 240 місяців; спосіб та строк надання кредиту на картковий рахунок (безготівковий); мета отримання кредиту - споживчі потреби, процентна ставка в межах та поза межами пільгового періоду; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с. 16-19).

Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту за формою та змістовним наповненням відповідає вимогам, що передбачені в Законі №1734-VIII, тобто сторони досягли домовленості щодо всіх істотних умови договору позики (кредиту): погодили строк дії, умови повернення кредиту, процентну ставку, відповідальність за порушення виконання зобов`язань, тощо.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку 17.04.2019 року - встановлено кредитний ліміт на суму 93 000,00 грн.;17.05.2019 року - 100 000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 12.08.2019 року - 107 000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 11.10.2019 року - 114000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту (а.с.13)).

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Кредитний ліміт банком неодноразово переглядався, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (а.с.13).

В той же час, відповідач фактично скористався лімітом кредитування, про що свідчить розрахунок суми заборгованості за договором № б/н від 04.09.2017 року, укладеним між АТ КБ "ПриватБанком" та клієнтом ОСОБА_1 станом на 10.08.2020 року (а.с.8-12).

Фактичне виконання даних умов договору та користування наданими банком коштами в межах встановленого кредитного ліміту відповідачем також стверджується наявною в матеріалах справи випискою за договором по рахунку відповідача, за якою обліковується заборгованість в межах змінного ліміту кредитування за договором із урахуванням прихідних та видаткових операцій (а.с.185-208).

Із зазначеного розрахунку та матеріалів справи встановлено, що в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, допустив прострочення повернення кредиту із його складовими частинами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 10.08.2020 року визначена як 108 766,95 грн. і складається із заборгованості: за тілом кредиту (поточним тілом кредиту) – 81 205,95 грн., (простроченим тілом кредиту) – 19 734,11 грн.; за нарахованими відсотками – 4 270,24 грн.; за простроченими відсотками – 3 556,65 грн. (а.с.8-12).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як встановлено судом, згідно із листом АТ «ПриватБанк» від 26.02.2021 року заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.09.2017 року відповідачем на час розгляду справи погашена. Тому в задоволенні позову слід відмовити із вказаних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 102 грн., що стверджується платіжним дорученням від 28.10.2020 року (а.с.7).

Таким чином, оскільки відповідачем повністю повернуто позивачу вказану заборгованість за кредитним договором, після пред`явлення позову позивачем, у зв`язку з чим представник позивача не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тому з відповідача на користь позивача підлягають присудженню вказані судові витрати.

Щодо наданого позивачем клопотання про огляд веб-сайту, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання про огляд веб-сайту, оскільки представником позивача не наведено достатніх підстав, вважати, що Умови та правила надання банківських послуг, які діяли на день приєднання відповідачем до відповідних умов, які просить оглянути на власному веб-сайті представник позивача, неможливо надати суду.

До того ж, огляд веб-сайту по своїй суті є способом забезпечення доказів, передбаченим законодавством, підстави для застосування якого в суду відсутні, оскільки дане клопотання не відповідає вимогам статті 117 ЦПК України, яка регламентує вимоги щодо змісту заяви про забезпечення доказів.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 1050, 1054 ЦК України та, керуючись ч. 3 ст. 142, ч.2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", адреса якого: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, заборгованості за кредитним договором (б/н) від 04.09.2017 року в загальному розмірі 108 766 (сто вісім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 95 копійок, відмовити внаслідок їх задоволення ОСОБА_1 після пред`явлення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 19 березня 2021 року.

Суддя Яремин М. П.