Вирок № 95644160, 18.03.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1/21

18 березня 2021 року смт.Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Битківського Л.М.,

секретаря Остапишин І.В.,

за участю прокурора Поп`юка В.Д.,

захисника Борсукf Д.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020090120000256 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, з неповною середньою освітою, не одруженого, не судимого, громадянина України, який обвинувачується за ч.2 ст.204 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 незаконно виготовив пальне, яке є підакцизним товаром.

Кримінальне правопорушення, згідно пред`явленого обвинувачення, скоїв за таких обставин. На початку листопада 2020 року у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне виготовлення пального, яке згідно ст.215 Податкового кодексу України є підакцизним товаром.

При цьому ОСОБА_1 не був особою, яка зареєстрована як суб`єкт підприємництва та не мав відповідних дозволів і ліцензій на виготовлення пального.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення злочину, на початку листопада 2020 року ОСОБА_1 домовився з невстановленими слідством особами про придбання нафтової суміші в якості сировини для виготовлення пального (бензину та дизелю), та передав цим особам порожні каністри (полімерні бачки) різної ємності для заповнення їх цією сумішшю.

Незаконне виготовлення пального ОСОБА_1 мав намір здійснювати шляхом перегону нафтової суміші за допомогою саморобного пристрою у вигляді металевої бочки об`ємом 400 л з приєднаною до неї трубою діаметром 50 мм та довжиною 15 м, який знаходився на залісненій території, неподалік річки Бистриця Солотвинська, у с. Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області, де був змонтований при невстановлених слідством обставинах невідомими особами.

Через декілька днів невстановлені особи привезли ОСОБА_1 каністри з нафтовою сумішшю в загальній кількості близько 460 літрів, які розгрузили на залісненій території у с. Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області, де знаходився вищезазначений саморобний пристрій для перегону нафтової суміші. При цьому вказані каністри з вищевказаною сумішшю ОСОБА_1 прийняв та приховав, прикривши їх гілками від дерев, з метою використання у подальшому під час незаконного виготовлення пального.

25 листопада 2020 року ОСОБА_1 , розуміючи, що виконати роботу по перегону нафтової суміші самостійно не зможе, вирішив залучити до цієї роботи свого односельчанина ОСОБА_2 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_1 щодо незаконного виготовлення пального.

Близько 13 години цього ж дня ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , який не перебував з ОСОБА_1 у злочинній змові на вчинення злочину, перемістили каністри з нафтовою сумішшю від місця їх зберігання до саморобного пристрою для перегону та заповнили металеву бочку вказаною сировиною, попередньо розпаливши під вказаним пристроєм багаття.

Після нагрівання бочки розпочався процес перегону нафтової суміші на бензин, який почав виділятися через металеву трубу, що перебувала у траншеї з водою для охолодження.

ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 перелили отриманий бензин у кількості 70 л у дві 30-ти літрові каністри та в одну 20-ти літрову каністру, заповнивши її наполовину.

Через деякий час з указаної труби почало виділятись дизельне паливо, яке ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 у кількості 365 л перелили в одну 50-ти літрову та в одинадцять 30-ти літрових каністр, з яких десять заповнили повністю та одну наполовину.

Того ж дня, близько 17 години, працівниками Надвірнянського міжрайонного відділу УСБ України в Івано-Франківській області було виявлено незаконні дії ОСОБА_1 та викликано на місце події слідчо-оперативну групу з числа працівників Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Проведеним 25 листопада 2020 року оглядом місця події (знаходиться по координатах: широта – 48,717652, довгота – 24,456562) виявлено та вилучено: дві 30-ти літрові каністри з бензином та одну 20-ти літрову каністру, заповнену бензином наполовину, одинадцять 30-ти літрових каністр з дизельним пальним, з яких десять були заповнені повністю та одна наполовину, а також 50-ти літрову каністру з дизелем. Усього, було вилучено незаконно виготовленого бензину у кількості 70 л та дизельного палива у кількості 365 л, а всього палива загальним об`ємом 435 л. Окрім цього, виявлено та вилучено саморобний пристрій для перегону нафтової суміші у пальне у вигляді металевої бочки об`ємом 400 літрів, з приєднаною до неї металевою трубою діаметром 50 мм та довжиною 15 метрів.

Згідно результатів протоколу випробувань №2671 від 09.12.2020 вилучений бензин не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 за октановим числом та фракційним складом, а відповідно до протоколу випробувань №2672 від 09.12.2020 - дизель не відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 за фракційним складом.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204 КК України як незаконне придбання і зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту етилового.

В ході проведення досудового розслідування 29.12.2020 року між прокурором Поп"юком В.Д. та підозрюваним ОСОБА_1 з участю захисника Борсука Д.Я. було укладено угоду про визнання винуватості.

Тому на підставі ч.1 ст.474 КПК України, суд розглянув обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості відповідно до положень ст. 472, 473, ч. 4 ст. 474 КПК України.

Згідно з угодою сторони кримінального провадження дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч.2 КК України. Сторонами погоджено при затвердженні угоди, що ОСОБА_1 буде призначене покарання за ст.204 ч.2 КК України у межах визначених санцією статті у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених та придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення. При цьому сторони обумовили, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, можливим є виправлення підозрюваного без відбування покарання та звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням та встановленням йому іспитового строку.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений, його захисник та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості від 29 грудня 2020 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України у суді визнав повністю та просив затвердити угоду.

Захисник підтримав позицію підзахисного і зазначив, що угода укладена відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки така відповідає волі сторін та не суперечить вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, передбачене ч. 2 ст. 204 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 29 грудня 2020 року вимогам ст. 469, 472, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема, щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Правова кваліфікація дій кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Суд не вдавався до перевірки фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За наведених обставин, суд вважає, що покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч. 2 ст. 204 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, а також застосування додаткового покарання у виді конфіскації з подальшим знищенням незаконно виготовлених товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, може забезпечити досягнення мети покарання.

З врахуванням наведеного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, суд прийшов до висновку, що угода може бути затвердженою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 473, 474, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.12.2020 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Івано-Франківської обласної прокуратури Поп`юком Віталієм Дмитровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.204 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази п`ятнадцять полімерних бачків різної ємкості, з яких тринадцять наповнені повністю, два наповнені наполовину рідиною, із різким запахом бензину; металеву бочку, об`ємом 400 літрів, наповнену наполовину рідиною із різким запахи нафти, до якої прикріплена труба, діаметром 50 мм, довжиною п`ятнадцять метрів, три літрові банки, у які із бочки відібрано зразки рідини; знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя