Ухвала суду № 95642640, 19.03.2021, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

19 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/281/21

Суддя Господарського суду Чернігівської області Белов С.В., розглянувши заяву №б/н від 15.03.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет" про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням позову

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет", Код ЄДРПОУ 41245261; вул. Протасів Яр, 13-А, м.Київ, 03038;

до відповідача: Фізична особа-підприємець Хомічук Євгенія Юріївна

Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1

без виклику представників сторін

17.03.2021 року до Господарського суду Чернігівської області одночасно з пред`явленням позову надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет" від 15.03.2021 року про забезпечення позову, згідно якої заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони:

- ФОП Хомічук Євгенії Юріївні та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет" за платіжним дорученням № 528 від 24.02.2020 року грошовими коштами в будь-якому розмірі та їх використання, в тому числі у підприємницькій діяльності, здійснювати будь-які платежі та перерахунки, здійснювати конвертування та переведення в готівку;

та накладення арешту на:

- майно та грошові кошти, що належать ФОП Хомічук Євгенії Юріївні і знаходяться у неї;

- банківський рахунок ФОП Хомічук Євгенії Юріївни,РНОКПП: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що між ним та ФОП Хомічук Є.Ю. було укладено Договір № 15/10 від 15.10.2019 про надання інформаційно-консультаційних послуг за яким ФОП Хомічук Є.Ю. зобов`язалась надати заявнику інформаційно-консультаційні послуги. Проте після вивчення Звіту про надані консультаційні послуги, підготовленого ФОП Хомічук Є.Ю., заявником було зроблено висновок про його невідповідність умовам Договору. Заявник звернувся до суду з позовом про розірвання договору № 15/10 про надання інформаційно-консультаційних послуг та стягнення сплаченої суми по договору у розмірі 2100000,00 грн.

Заявник посилається на інформацію про наявність у власності Хомічук Є.Ю. об`єктів нерухомості, цінного рухомого майна - транспортних засобів, корпоративних прав, наявність банківських та інших фінансових установ, у яких відкрито рахунки останньої, як члена сім`ї суб`єкта декларування, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій, а саме згідно щорічної декларації за 2019 рік суб`єкта декларування ОСОБА_1 .

Згідно інформації від 25.11.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Хомічук Є.Ю. ( АДРЕСА_2 ) - об`єкт із юридичним розташуванням підприємця Хомічук Є.Ю. перебуває у приватній власності - ОСОБА_2 .

Заявник стверджує про можливе приховування ФОП Хомічук Є.Ю. володінь, належних їй на праві власності та про важливість ризиків продажу та/або фіктивного переоформлення майна ще до закінчення підготовчого провадження по даній справі, знищення, знецінення чи відчуження майна, внаслідок чого судовий захист прав та законних інтересів ТОВ НВК СКБ "Таргет" може виявитися неефективним, а прийняте на його користь рішення суду може залишитися без виконання.

Заявник також посилається на факт перебування Хомічук Євгенії Юріївни у шлюбі із ОСОБА_1 , який працює в органах Національної поліції України, на думку заявника, наслідком є ризик негативного впливу з боку особи владних повноважень шляхом їх зловживання.

Заявник зазначає, що ФОП несе відповідальність за зобов`язаннями (надання неякісних послуг) пов`язаними із підприємницькою діяльністю всім своїм майном, в тому числі своїм особистим і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при розділі такого майна, отже таке забезпечення позову у даній справі, як накладення арешту та заборона вчиняти певні дії, є раціональними та єдиними заходами, що забезпечать реалізацію майбутнього рішення суду.

Заява не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено в п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Заявник, всупереч положенням статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходів, про які він просить, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Факт неналежного виконання ФОП Хомічук Є.Ю. зобов`язань не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Предметом даного позову є розірвання договору та стягнення коштів.

Звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, ТОВ НВК СКБ «Таргет» мало б довести, що заходи забезпечення позову, які останнє просить вжити до ФОП Хомічук Є.Ю., є співмірними з вартісними показниками, що заявлені до стягнення у розмірі 2100000,00 грн. Проте заявником не доведено які суми коштів знаходяться на банківських рахунках ФОП Хомічук Є.Ю., їх співмірність з заявленими до стягнення, не доведено недостатності коштів на рахунках ФОП Хомічук Є.Ю. для виконання судового рішення.

Стосовно вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Хомічук Є.Ю., суд зауважує, що заявником не надано суду чіткого переліку індивідуально визначеного майна відповідача, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову. При цьому судом враховується, що згідно інформації від 25.11.2020 поданої заявником з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельні ділянки, а також будівлі, споруди чи інше майно за Хомічук Є.Ю не зареєстроване.

Заявник в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача повинен обмежуватись розміром суми позову та судових витрат. Враховуючи, що заявником не доведено недостатності коштів на рахунках відповідача для виконання судового рішення, накладення арешту на майно Хомічук Є.Ю буде передчасним.

Доводи ТОВ НВК СКБ «Таргет» щодо інформації про наявність у власності Хомічук Є.Ю. об`єктів нерухомості, як члена сім`ї суб`єкта декларування ОСОБА_1 , згідно щорічної декларації останнього за 2019 рік та інформації від 25.11.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про належність об`єкта нерухомого майна за місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Хомічук Є.Ю. іншій особі не є безумовною обставиною, що може свідчити про вчинення відповідачем дій спрямованих на приховування ФОП Хомічук Є.Ю. володінь, належних їй на праві власності. Судом також враховується, що згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій, щорічна декларація за 2019 рік була подана суб`єктом декларування ОСОБА_1 21.02.2020 року, а вимога щодо припинення договору та повернення коштів була пред`явлена Товариством з обмеженою відповідальністю НВК СКБ «Таргет» лише 02.11.2020 року.

Крім того, судом звертається увага, що доводи ТОВ НВК СКБ «Таргет» стосовно фіктивного переоформлення, знищення, знецінення чи відчуження майна належного Хомічук Є.Ю. ще до закінчення підготовчого провадження по даній справі, а також ризику негативного впливу з боку особи владних повноважень шляхом їх зловживання, ґрунтуються лише на припущеннях та ймовірностях.

Враховуючи викладене, суд не вважає, що накладення арештів на майно, грошові кошти та банківський рахунок Хомічук Є.Ю. буде співмірним та адекватним заходом забезпечення.

Що стосується заборони ФОП Хомічук Євгенії Юріївні та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет" за платіжним дорученням № 528 від 24.02.2020 року грошовими коштами в будь-якому розмірі та їх використання, в тому числі у підприємницькій діяльності, здійснювати будь-які платежі та перерахунки, здійснювати конвертування та переведення в готівку, то суд зазначає, що заявником не підтверджено документально факт наявності на час звернення заявника до суду з заявою про забезпечення позову на рахунку ФОП Хомічук Є.Ю. грошових коштів перерахованих за платіжним дорученням № 528 від 24.02.2020 року.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет" від 15.03.2021 про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності забезпечення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136 - 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс СКБ "Таргет" про забезпечення позову подану одночасно з пред`явленням позову від 15.03.2021 залишити без задоволення.

Ухвала складена та підписана 19.03.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/