Вирок № 95640648, 19.03.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/3647/18 Провадження № 1-кп/636/291/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

19 березня 2021 рокуЧугуївський міський суд Харківської областіу складі : головуючого - судді Оболєнської С.А., за участю: прокурора – Шуляка О.М., потерпілої – ОСОБА_1 , обвинуваченої – ОСОБА_2 , захисника – Сидоренка Д.В., секретаря – Гамоліної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018220440000941 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в:

11 червня 2018 року в проміжок часу з 16 години по 18 годину, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час конфлікту з ОСОБА_3 , умисно заподіяла йому тяжкі тілесні ушкодження, взявши в праву руку скляний бокал та нанесла ним удар по голові потерпілого. Після чого, стоячи навпроти ОСОБА_3 дерев`яною палицею, яку тримала в правій руці, ОСОБА_2 нанесла останньому не менш двох ударів в область голови та не менше двох ударів по кінцівках, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лівій скроневій та лівій лобній ділянці голови, дві забиті рани в тім`яній ділянці голови, садно на 2-му пальці лівої кисті, садна та синці на лівій та правій голені. Від нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 впав на підлогу, спричинивши при цьому садна та синці в проекції правого та лівого колінного суглобу, які кваліфікуються за критерієм тривалості розладу здоров`я, як легкі тілесні ушкодження. Надалі ОСОБА_2 самостійно припинила свої протиправні дії.

12 червня 2018 року о 08 годині 49 хвилин ОСОБА_3 виявлено за адресою: АДРЕСА_1 , без ознак життя. Причиною смерті ОСОБА_3 явилася крововтрата, викликана численними ранами на голові. Різані рани виникли прижиттєво, від двократної дії з достатньою силою предмету, вододіючого, ріжучою властивістю; забиті рани голови виникли прижиттєво від двократної дії з достатньою силою тупого предмету з обмеженою діючою поверхнею, які знаходяться у прямому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 настала не зразу, по мірі настання крововтрати, після отримання ушкоджень голови та настанням смерті могло пройти декілька годин. В цей час ОСОБА_3 міг здійснити дії в звичайному обсязі та по мірі настання крововтрати його активність зменшувалась. Стосовно до живих осіб, ці ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала частково та пояснила, що з ОСОБА_3 в неї був триваючий конфлікт на протязі 2-х років на ґрунті особистих неприязних відносин. В той день вона прийшла до ОСОБА_3 для того, що б з`ясувати стосунки та покарати його, оскільки він її обмовив. 11 червня 2018 року за адресою проживання ОСОБА_3 вони знаходилися втрьох: вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де вживали спиртні напої, потім між нею та ОСОБА_3 виник конфлікт, він її ображав, провокував, висловлювався некоректно, і тоді вона долонею правої руки «на отмаш» вдарила його по обличчю, а потім схопила в праву руку скляний бокал з- під пива і нанесла ним удар по голові останнього, від чого бокал розбився на великі шматки. Після чого, ОСОБА_3 схопив сокиру, яку ОСОБА_4 вибив з його рук. Потім вона взяла в праву руку дерев`яну палицю та нанесла останньому удари в область голови, та не менше двох ударів по кінцівках, при цьому розуміючи, що спричиняє йому біль, однак смерті йому не бажала. В подальшому конфлікт був вичерпаний, вона змила з голови ОСОБА_3 кров і разом з ОСОБА_4 вони пішли додому, а ОСОБА_3 залишався вдома в свідомості.

Крім часткового визнання своєї винуватості вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 є її рідним братом, мешкав один за адресою: АДРЕСА_1 , вживав алкогольні напої;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який підтвердив факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у нього в гостях, де вони вживали алкогольні напої та сварилися;

- показаннями свідка ОСОБА_4 наданими в судовому засіданні, який пояснив, що він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спочатку вживали алкогольні напої в гостях у ОСОБА_5 , а потім ОСОБА_3 запросив їх у гості. Пішли вони втрьох, а ОСОБА_5 залишився вдома. В будинку за місцем мешкання ОСОБА_3 між останнім та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, ОСОБА_3 висловлював їй претензії, потім він став свідком того, як ОСОБА_3 взяв сокиру, він її вибив з рук. В той час обвинувачена взяла палицю для печі та стала наносити ОСОБА_3 , удари, від яких він впав, потім вони з ОСОБА_2 пішли додому;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив суду, що 12 червня 2018 року о 08 годині 30 хвилин знайшов труп ОСОБА_3 за адресою його проживання.

Крім того, будучи дослідженими в судовому засіданні наступні письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події від 12 червня 2018 року, фототаблиця та план схема розташування тілесних ушкоджень на трупі до нього, відповідно до якого зафіксована обстановка в будинку АДРЕСА_1 , та місцезнаходження та розташування трупу ОСОБА_3 , виявлені та вилучені для проведення експертних досліджень у справі– сокира, уламки скла, корзина, фрагменти деревини, пляшки, металевий таз, фрагменти матрацу, подушки та килима, рушник, штани чорного кольору, змиви речовини «РБК» з поверхні стола в кухні, які оглянуті та визнані речовими доказами (т.1 а.к.п.10-21, 25-32, 33, 78-79);

- протокол огляду місця події від 12 червня 2018 року, фототаблиця до нього, відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 добровільно видала речі, які на ній знаходилися 11 червня 2018 року під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а саме: джинси, футболку і туфлі, які вилучені для проведення експертних досліджень у справі, оглянуті та визнані речовими доказами (т.1 а.к.п.69-77, 80-81);

- судово-медичний висновок експерта №12-17/203-Чт/18 від 30 липня 2018 року про те, що причиною смерті ОСОБА_3 явилася крововтрата, викликана численними ранами на голові. Різані рани виникли прижиттєво, від двократної дії з достатньою силою предмету, вододіючого ріжучою властивістю; забиті рани голови виникли прижиттєво від двократної дії з достатньою силою тупого предмету з обмеженою діючою поверхнею, які знаходяться у прямому зв`язку з настанням смерті, ці ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Також на тілі ОСОБА_3 виявлені: садно на 2-му пальці лівої кісті, садна та синці в проекції правого та лівого колінного суглобу, садна та синець на лівій і правій голені, які утворилися прижиттєво, від кратної ударної і дотичної дії з достатьої силою тупого твердого предмета (предметів) та за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_3 настала не зразу, по мірі настання крововтрати, після отримання ушкоджень голови та настанням смерті могло пройти декілька годин. В цей час ОСОБА_3 міг здійснити дії в звичайному обсязі та по мірі настання крововтрати його активність зменшувалась. Місце локалізації ушкоджень і є місцем прикладання сили. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, розташованих у різних анатомічних ділянках та площинах тіла ОСОБА_3 , можливість їх утворення внаслідок самопричинення, падіння з висоти власного зросту, в тому числі наданням прискорення виключається. Виходячи з локалізації тілесних ушкоджень ОСОБА_3 під час отримання їх міг знаходитися в різних положеннях, положення його тіла могло змінюватися. Під час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 він міг відчувати фізичну біль та страждання. Садна та синці на кінцівках могли утворитися в результаті самооборони або опору. Якихось захворювань, які сприяли настанню смерті ОСОБА_3 , не виявлено (т.1 а.к.п.139-142);

- постанова про визнання речових доказів одягу ОСОБА_3 , а саме: толстовка, брюки спортивні, 2 байкові сорочки, труси та шкарпетки (т.1 а.к.п.150-151);

-висновок експерта № 14/710-С/18 від 08 серпня 2018 року про те, що кров від трупа ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На футболці та шортах, вилучених за місцем мешкання ОСОБА_2 , знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається (т.1 а.к.п.160-163);

-висновок експерта № 14/709-С/18 від 07 серпня 2018 року про те, що на фрагментах матрацу та подушки, виявлених під час огляду місця події знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається (т.1 а.к.п.172-174);

-протоколом слідчого експерименту від 03 серпня 2018 року за участі ОСОБА_4 , встановлено, що свідок розповів про обставини події, показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 , зазначивши, що між ними виник конфлікт, та вони кричали, потім почув звук битого скла, обернувшись, побачив ОСОБА_3 , який замахувався сокирою, він її вибив з його рук. Після чого, ОСОБА_2 схопила дерев`яну палицю та нанесла не менш трьох ударів по голові та іншим частинам тіла ОСОБА_3 , від яких він впав на підлогу, з голови текла кров, потім ОСОБА_3 просив їх піти. Після чого вони пішли, а ОСОБА_3 проводив їх до порога (т.1 а.к.п.210-214);

-протоколом слідчого експерименту від 07 серпня 2018 року встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 показала та розповіла при яких обставинах, яким способом завдала ОСОБА_3 тілесні ушкодження, зазначивши, що спочатку нанесла рукою йому удар в обличчя, далі розбила скляний бокал з-під пива об голову ОСОБА_3 , а потім після того, як ОСОБА_4 вибив у ОСОБА_3 сокиру, схопила дерев`яну палицю та почала потерпілого бити по кінцівках, а потім, коли той лежав на підлозі, завдала йому один або два удари по голові, від чого у ОСОБА_3 потекла кров (а.к.п. 234-236),

не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому оцінені судом як належні письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Посилання обвинуваченої на відсутність умислу заподіяти тяжкі тілесні ушкодження та її твердження про те, що він її спровокував своєю поведінкою, є такими, що суперечать іншим, зібраним у справі доказам, є способом захисту й обумовлені намаганням уникнути відповідальності та покарання за фактично вчинений нею злочин, а також спростовуються самим характером дій обвинуваченої, яка спочатку нанесла удар рукою, потім скляним бокалом по голові ОСОБА_3 , далі схопила дерев`яну палицю та почала наносити нею удари по кінцівках, а потім продовжила наносити ОСОБА_3 удари дерев`яною палицею по голові, коли той лежав на підлозі.

Ці обставини в поєднанні з іншими об`єктивними даними справи: характером взаємин між потерпілим та ОСОБА_2 , які передували злочину, між якими існував триваючий конфлікт на протязі 2-х років; віком та станом алкогольного сп`яніння як потерпілого так і обвинуваченої; інтенсивністю, послідовністю ударів; характером, локалізацією та механізмом спричинення тілесних ушкоджень; поведінкою ОСОБА_2 , яка не вчинила ніяких залежних від неї дій щодо надання першої медичної допомоги чи виклику швидкої медичної допомоги, хоча сама під час показів в суді зазначила, що усвідомлювала, що спричиняє біль і страждання потерпілому, свідчать, що ОСОБА_2 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, діяла з умислом на спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для врахування позиції захисника щодо перекваліфікації її дій на ст.124 КК України.

Оцінивши в сукупності досліджені судом докази, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України –умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

За оцінкою в сукупності досліджених по кримінальному провадженню доказів, вину ОСОБА_2 за обставинами, викладеними в обвинувальному акті за ч.2 ст.121 КК України, суд вважає доведеною.

Як особа ОСОБА_2 характеризується за місцем проживання негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, одружена, не працює.

Відповідно до висновку судово – психіатричного експерта №606 від 07.08.2018 року, ОСОБА_2 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність. Проте ОСОБА_2 вину визнала частково, заперечуючи умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тому суд не вбачає підстав, для визнання обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої – щире каяття, оскільки ОСОБА_2 лише після вивчення у судовому засіданні доказів на підтвердження її винуватості вибачилася перед потерпілою ОСОБА_1 , в той час коли вона була відсутня в залі суду, добровільно не відшкодувала спричинену шкоду.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 , відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, суд визнає – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи у сукупності обставини справи та особу обвинуваченої, в тому числі відсутність пом`якшуючих покарання обставин, наявність обставини, яка обтяжує покарання, ставлення обвинуваченої до скоєного, її тяжкі наслідки - смерть потерпілого, для досягнення мети покарання, що являє собою не тільки кару, а і виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчинення нових злочинів обвинуваченою, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України на мінімальний строк.

Питання обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 судом не вирішується, у зв`язку з відсутністю клопотань сторін кримінального провадження.

Арешт накладений на майно вилучене в ході складання протоколів огляду місця події від 12.06.2018 року за адресами: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвал слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 14 червня 2018 року, скасувати, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Арешт, накладений на майно, вилучене в ході складання протоколів огляду місця події від 12.06.2018 року за адресами: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвал слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 14 червня 2018 року, скасувати, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Речові докази після набрання вироком законної сили – сокиру, корзину, металевий таз - повернути потерпілій ОСОБА_1 , уламки скла, фрагменти деревини, пляшки, фрагменти матрацу, подушки та килима, рушник, штани чорного кольору, змиви речовини «РБК» з поверхні стола в кухні - знищити, джинси, футболку і туфлі - повернути ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Оболєнська