Постанова № 95640077, 19.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/246/21

Провадження №3/428/106/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Ляленка М.В., особи відносно якої склвдено потокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не надано, працює ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 124662 від 29.12.2020 року, 29.12.2020 року о 22 годині 00 хвилин, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 15-в, у кафе-бар «Восток», ФОП ОСОБА_1 , не забезпечив виконання постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, а саме: за столом розміщені відвідувачі понад чотири особи, відвідувачі пересуваються по закладу без ЗІЗ (масок або респіраторів), чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , підтвердив обставини викладені в протоколі, пояснив, що дійсно є ФОП та здійснює свою діяльність у кафе-бар «Восток». Визнає, що під час перевірки було виявлено допущені порушення зазначені в протоколі, однак про те, що за столом не можна розміщувати понад чотири особи та ходити без масок по закладу не знав.

Суд, вислухавши надані пояснення, вивчивши матеріали справи, у відповідності до положень ст.252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вимог ст.ст.251,252,283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.

В судовому засіданні було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 124662 від 29.12.2020 року, який складений компетентною особою, його зміст відповідає ст.256 КУпАП, рапорт інспектора поліції, письмові пояснення: ОСОБА_1 , де він підтвердив що є ФОП, здійснює діяльність кафе-бар «Восток», про те, що не можна розміщувати за одним столом більш чотирьох відвідувачів та те, що відвідувачі повинні пресуватися в захисних масках не знав; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , щодо обставин виявлення правопорушення. Також судом було оглянуто доданий відеозапис на підтвердження викладених в протоколі обставин.

Дослідивши надані суду докази та оцінивши їх, як кожен окремо так і в їх сукупності, та з`ясувавши обставини справи, суд вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ст. 44-3 КУпАП виходячи з наступного.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція норми ч.1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2000 року, серед основних принципів профілактики інфекційних хвороб є дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.

Згідно ст. 29 цього Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

У відповідності до пп.13 п.2 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 порушення якого інкримінується ОСОБА_1 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: …13) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);…

З наданих документів та оглянутого в судовому засіданні відеозапису події вбачається, що на час перевірки, а саме 29.12.2020 року, ОСОБА_1 , як ФОП, який здійснює свою діяльність у кафе-барі «Восток» допустив вказані порушення.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Таким чином винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, окрім визнання, також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення доданими матеріалами справи у їх сукупності, зокрема письмовими поясненнями, рапортом, доданим відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

На підставі викладеного, а також враховуючи правовий принцип «Ignorantia juris non excusat або ignorantia legis neminem excusat» (з латинської «незнання закону не є виправданням (ні для кого), суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП., що підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Крім того суд зазначає, що розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи - підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки в обидвох випадках каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб`єкта права - фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус. Оскільки правовий статус підприємця фізична особа з повною цивільною дієздатністю набуває в порядку реалізації свого права на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (згідно з частиною першою статті 42 Конституції України, частиною першою статті 50 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 128 Господарського кодексу України) (постанова ВС від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19).

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особу порушника, який до адміністративної відповідальності раніше не притягався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також приймаючи до уваги характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, в межах санкції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 44-3, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр./21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37991110; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); рахунок отримувача- UА468999980313010106000012499; код класифікації доходів бюджету-21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір)) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник