Рішення № 95640043, 17.03.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7504/20

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

17 березня 2021 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участі секретаря судового засідання Брайловської М.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Міленіної К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Сватівського районного суду Луганської області в м. Сватове цивільну справу за позовом ТОВ «ЕНЕРА СХІД» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

До Сватівського районного суду Луганської області звернувся представник ТОВ «Енера Схід» з позовом до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, обгрунтовуючи наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території з 14.06.2018 року на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018р. № 429, та у відповідності до п. 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».

Між Постачальником та ОСОБА_3 виникли цивільні правовідносини, які підтверджуються конкретними обставинами, а саме, з боку Постачальника - це постачання електричної енергії на адресу споживача ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , а з боку Споживача - це споживання електричної енергії та оплата спожитої електричної енергії.

Відповідно до п. 3.2.13 розділу III ПРРЕЕ Споживачу був відкритий особовий рахунок №SV_036082. Особові рахунки відкриваються у комп`ютерній програмі, в якій працює постачальник. Особові рахунки призначаються для оперативного ведення господарський операцій по Споживачу (кількість спожитих кВт, суми та періоди оплат). Враховуючи те, що особові рахунки призначаються автоматично у програмі, надати докази такого відкриття неможливо.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Постачання електричної енергії здійснюється за регульованим цінами (тарифами) на електроенергію, затвердженими Регулятором (НКРЕКП), які включають, в тому числі ціну (тариф) на послуги оператора системи розподілу електричної енергії.

Позивач постачав Споживачу електричну енергію до житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 за тарифами, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23.04.2012 № 497 (із змінами, внесеними постановами НКРЕКП від 15.06.2012 № 750, від 13.09.2012 № 1183, від 23.05.2014 № 749).

Споживач спожив електричну енергію за відкритим особовим рахунком № SV_ 036082, але в повному обсязі оплату за отриману електричну енергію не здійснив, внаслідок чого має заборгованість за період споживання з 01.01.2019 по 31.08.2020 в розмірі 3364,61, яка залишається несплаченою на теперішній час.

23.07.2020 р. Товариством була подана заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_3 до Сватівського районного суду Луганської області.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 01.09.2020 року по справі N° 426/18677/18 Товариству було відмовлено у видачі судового наказу. Причиною відмови є смерть Боржника. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна , прав та обов`язків після смерті ОСОБА_3 , а тому у відповідності до вимог ст. 1268 та 1282 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємиці після смерті ОСОБА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СХІД» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 3 364,61 (три тисячі триста шістдесят чотири гривні 61 копійка), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленим про слухання справи, про причини неявки відомостей від неї не надходило, відзив на позовну заяву суду не подавала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 , якого було залучено ухвалою суду 13.01.2021 року, в судове засідання також не з`явився.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, і час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, а також враховуючи те, що позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЕНЕРА СХІД» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, між Постачальником та ОСОБА_3 виникли цивільні правовідносини, які підтверджуються конкретними обставинами, а саме, з боку Постачальника - це постачання електричної енергії на адресу споживача ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , а з боку Споживача - це споживання електричної енергії та оплата спожитої електричної енергії (а.с.17-25).

Відповідно до п. 3.2.13 розділу III ПРРЕЕ Споживачу був відкритий особовий рахунок №SV_036082.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Позивач постачав Споживачу електричну енергію до житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 за тарифами, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23.04.2012 № 497 (із змінами, внесеними постановами НКРЕКП від 15.06.2012 № 750, від 13.09.2012 № 1183, від 23.05.2014 № 749).

Споживач спожив електричну енергію за відкритим особовим рахунком № SV_ 036082, але в повному обсязі оплату за отриману електричну енергію не здійснив, внаслідок чого має заборгованість за період споживання з 01.01.2019 по 31.08.2020 в розмірі 3364,61, яка залишається несплаченою на теперішній час.

Відповідно до Вимоги про сплату заборгованості та укладення договору ТОВ «ЕНЕРА СХІД» вимагало сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію за період 01.01.2019 по 31.07.2020 в сумі 3230,93 грн, а також укласти договір про постачання електричної енергії на ім`я власника будинку, яка була вручена відповідачу 03.09.2020 (а.с.28-29).

Згідно до довідки начальника відділу по роботі зі споживачами електроенергії про спожиту та оплачену послугу електропостачання за період з 01.01.2019 по 31.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 складає 3364,61 гривні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 споживач ОСОБА_3 померла, що підтверджується наданою довідкою Сватівської міської ради № 1347/4 від. 14.09.2020 (а.с.35).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Крім того, як закріплено у ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, за умови дотримання кредитором строків пред`явлення вимог до спадкоємців, передбачених ст. 1281 ЦК України

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 221737932 від 27.08.2020 з 10.08.2020 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу Луганської області Харченко О.Ю. на підставі спадкового договору, серії та номеру № 778, виданого 08.06.2006, зареєстрованому приватним нотаріусом Павленко С.П. за ОСОБА_1 ( а.с.26).

Відповідно до відповіді Сватівської державної нотаріальної контори Луганської області № 46/01-13 від 02.02.2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в контору звернулися спадкоємці померлої: син – ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини та ОСОБА_1 із заявою про відмову від спадщини на користь свого брата, сина померлої – ОСОБА_2 . На підставі цих заяв 04 липня 2020 року була заведена спадкова справа № 103/2020, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60800223 від 04.07.2020 ( а.с.206-209).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2020 року, державним нотаріусом Другої Сватівської державної нотаріальної контори Луганської області посвідчено, що на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 , у тому числі у урахуванням Ѕ частки у спадщині, від якої відмовилася донька померлої – ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.128).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав, власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з 01.10.2020 року, на підставі договору дарування, зареєстровано державним реєстратором Другої Сватівської державної нотаріальної контори Сватівського районного нотаріального округу Луганської області Кривошеєю А.В. є ОСОБА_5 (а.с.91).

Таким чином, судом встановлено, що власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з 22.05.2006 року була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 в контору звернулися спадкоємці померлої: син – ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини та ОСОБА_1 із заявою про відмову від спадщини на користь свого брата, сина померлої – ОСОБА_2 . На підставі цих заяв 04 липня 2020 року була заведена спадкова справа та видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 .

В той же час, ОСОБА_1 з 10.08.2020 набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі спадкового договору, серії та номеру № 778, виданого 08.06.2006, зареєстрованому приватним нотаріусом Павленко С.П. за ОСОБА_1 .

Згідно ст.1302 ЦК за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Таким чином, судом встановлено, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 не набувала прав і обов`язків спадкоємця, а отже не є особою, яка у відповідно до ст. 1282 ЦК України має відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_3 .

З вищевказаного вбачається, що твердження позивача про те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_3 є хибними, оскільки остання ще в 08.06.2006 року уклала спадковий договір із ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Згідно ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Як вбачається із змісту та предмету позовної заяви позивачем пред`явлено позов про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , яка не є неналежним відповідачем у справі.

Належним відповідачем у даній справі має бути спадкоємець.

Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну не належного відповідача суду не подано.

Враховуючи викладене, суд вважає відмовити у задоволенні позову ТОВ «Енера Схід» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1218,1268,1282 ЦК України, ст.ст. 13, 51, 263- 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ТОВ «ЕНЕРА СХІД» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 19.03.2021 року.

Суддя: С.М. Скрипник