Рішення № 95639237, 18.03.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/90/21

Провадження № 2/347/222/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Терлюжак Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась в суд із позовом до відповідача про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що 07 лютого 2018 року між ними Косівським районним судом розірвано шлюб, що стверджується рішенням Косівського районного суду, яке набрало законної сили 15.05.2018 року. В цьому шлюбі у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не займається і не цікавиться розвитком та вихованням неповнолітніх дітей, не допомагає їй матеріально утримувати їх, окрім того що нерегулярно сплачує аліменти по 1000 гривень на кожну дитину, які йому визначено рішенням Косівського районного суду.

В підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що матеріально-побутові умови проживання в неї складні, а тому вона змушена з даним позовом звернутися до суду, оскільки аліменти які відповідачу визначено до стягнення за рішенням суду на двох дітей є мізерними, та недостатніми для нормального та повноцінного розвитку дітей а також забезпечення їх навчання, шкільним приладдям та одягу. Оскільки відповідач є повноцінною фізично здоровою людиною, постійно працює, заробляє немалі гроші, тому має змогу сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі - 2200 гривень, та дочку ОСОБА_6 - 1800 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи та/або відзив на позов до суду не подавав.

Отже, суд вважає за можливе в порядку ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з нижче наведених підстав.

Судом встановлено, що сторони в справі з 04.07.2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Косівського районного суду від 07.02.2018 року розірвано (а.с.4).

Сторони є батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердженням чого є долучені до матеріалів справи копії свідоцтв про народження дітей (а.с.7, 8). Діти проживають із позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім`ї №2 від 04.01.2021 року Черганівської сільської ради Косівського району (а.с.9) та Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 3 від 04.01.2021 року (а.с.11).

Рішенням Косівського районного суду від 07.02.2018 року судом було вирішено, стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що матеріально-побутові умови проживання в неї складні, а тому вона змушена з даним позовом звернутися до суду, оскільки аліменти які відповідачу визначено до стягнення за рішенням суду на двох дітей є мізерними, та недостатніми за для нормального та повноцінного розвитку дітей а також забезпечення їх навчання, шкільним приладдям та одягу, розмір аліментів, присуджений судом, не відповідає розміру 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а відповідач є повноцінною, фізично здоровою, працездатною людиною та може сплачувати аліменти на дітей у розмірі: на сина ОСОБА_5 2200 гривень та на дочку ОСОБА_6 1800 гривень щомісячно.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи довідки про склад сім`ї Чернівської сільської ради за №2 від 04.01.2021 року (а.с.9) ОСОБА_1 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в будинку баби ОСОБА_7 , так як власного житла немає.

Довідкою Косівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за № 957 від 11.12.2020 року (а.с.10) стверджено, що позивачка ОСОБА_1 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 за період з 01.06.2020 року по 30.11.2020 року.

Актом обстеження матеріально-побутових умов №3 від 04.01.2021 року (а.с.11) підтверджено, що позивачка одна виховує двох неповнолітніх дітей, власного житла немає, проживає в будинку бабусі.

Довідкою Смоднянської початкової шкоди Косівської міської ради № 02/02/10 від 26.01.2021 року (а.с.15) стверджено, що з 01.09.2020 року позивачка в справі оплачує повну вартість харчування двох дітей.

Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно із ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, суд бере до уваги те, що зі слів позивача відповідач не працевлаштований, та не має стабільного доходу. Сама позивач з 01.01.2020 року по 30.04.2020 року не здійснювала оплату за харчування дітей у зв`язку з отриманням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (а.с.15) та не отримувала аліменти від відповідача на утримання їх дітей з 01.06.2020 року по 30.11.2020 року (а.с.10), що вказує на її незадовільне матеріальне становище.

ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів в заперечення заявлених позивачем до нього вимог та обставин, зазначених в обґрунтування позову.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

Згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 17.02.2020 року у справі № 459/2189/18 (провадження № 61-6575св19) про зніму розміру аліментів: враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти – одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Суд може збільшити розмір аліментів, на підставі ст. cт. 181, 192 СК України, навіть за відсутності доказів покращення майнового стану платника аліментів, якщо встановить, що раніше визначений судом розмір аліментів є меншим встановленої частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи. Мінімальна заробітна плата станом на час розгляду справи, а саме з січня 2021 року становить 6000 гривні. Разом із тим прожитковий мінімум для неповнолітньої дитини віком до 6 років становить з 01.01.2021 року – 1921 грн. а для неповнолітньої дитини віком від 6 до 18 років становить з 01.01.2021 року – 2395 грн. Отже, запропонована позивачем сума збільшення розміру аліментів підлягає частковому задоволенню, враховуючи обов`язок позивача також утримувати своїх дітей, не перекладаючи тягар щодо їх утримання лише на батька.

Відповідно до вимог ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, доведеність позивачем підстав зміни розміру аліментів а саме - необхідністю їх збільшення до 1300 гривень щомісяця на кожну дитину, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача в користь позивача на утримання їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі ст.ст.141, 180-185, 192 СК України, керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 1300 (одній тисячі триста) гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Копію рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д.С. Драч