Постанова № 9563914, 11.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1526/10/2370 11.05.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

Державною податковою інспекцією у Маньківському районі Черкаської області подано позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 2 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до відповідача за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно рішення № 0000012302/30 від 19.03.2010р. застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 500 грн., які відповідачем у встановлений ст. 22 зазначеного Закону строк не сплачені, а тому позивач просив стягнути їх в судовому порядку.

07.05.2010р. позивач подав клопотання в якому зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 1250 грн. у звязку з частковою сплатою останнім суми боргу, а також просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач 07.05.2010р. подав клопотання в якому заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1250 грн. визнав повністю, крім того просив розглянути справу без його участі.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відповідач, як фізична особа підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 03.07.2003р., взятий на облік в органах державної податкової служби 02.07.2000р., на час розгляду справи перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Маньківському районі Черкаської області.

Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно наявного в матеріалах справи плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого головою Державної податкової адміністрації в Черкаській області, перевірка відповідача була запланована на березень 2010 року.

Судом встановлено, що 13.03.2010р. в магазині “Мрія”, розташованому за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Буки, вул. Кірова, 1, в якому здійснює діяльність відповідач, посадовими особами Державної податкової адміністрації в Черкаській області проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В результаті перевірки встановлено факт реалізації товару на загальну суму 7 грн., продавець отримала готівку, видала товар, проте не провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видала розрахункового документу.

Крім того, здійснено перевірку готівкових коштів на місці проведення розрахунків та встановлено, що фактично на час перевірки рахується 500 грн., а відповідно до денного звіту реєстратора розрахункових операцій повинно рахуватись 0 грн. 00 коп., невідповідність складає 500 грн. з урахуванням вартості придбаного товару.

Результати перевірки зафіксовані в акті (зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання 13.03.2010р. за № 245/23/23/23/2264657667) на підставі якого та згідно Закону № 265/95-ВР позивачем 19.03.2010р. прийнято рішення № 0000012302/30 про застосування до відповідача 2 500 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З актом перевірки продавець ознайомлена, в акті зроблено запис про те, що зауважень до перевіряючих нема, один примірник акту отримала під розписку.

Заперечень збоку відповідача щодо неправомірності здійснення перевірки, відсутності зафіксованого в акті перевірки порушення та необґрунтованого застосування штрафних санкцій немає. Рішення № 0000012302/30 від 19.03.2010р. отримане відповідачем 19.03.2010р., яке ним до податкових органів чи суду не оспорене.

Статтею 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Стаття 22 Закону № 265/95-ВР передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до статті 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву; якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи; судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно частин 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу; у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову; суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За вказаних обставин, зважаючи також на визнання відповідачем адміністративного позову по даній справі, яке не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення їх розміру, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем - субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Маньківському районі Черкаської області (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 34026314) штрафні санкції в розмірі 1 250 (одна тисяча двісті пятдесят грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.О. Гаврилюк