Ухвала суду № 95638867, 19.03.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1992/21

Провадження № 1-кс/185/540/21

У Х В А Л А

19 березня 2021 року м.Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., прокурора Підшивайла М.В., слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Логвиненко Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Михайлюка Б.Л., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Підшивайлом М.В., клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області Логвиненко Н.В. в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12021040370000094 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування до підозрюваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Угольні Копі Анадирського району Магаданської області РФ, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, утриманців не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до клопотання ОСОБА_1 , 17 березня 2021 року приблизно о 12 годині 25 хвилин, знаходився біля приміщення № 65 гаражного кооперативу «Дизель», який розташований по вул. Поштовій м. Павлограда Дніпропетровської області, підійшов до ОСОБА_2 , з яким почав бесіду з приводу мобільного телефону, попрохавши записати його номер телефону. З метою припинення розмови та подальшого спілкування, ОСОБА_2 виконав прохання ОСОБА_1 та для уникнення подальшого спілкування ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою з проханням надати йому дорогу. В результаті чого ОСОБА_1 вказні вислови обурили та він почав погрожувати ОСОБА_2 побиттям та направився в бік останнього. Побоючись за своє життя та з метою зупинити протиправні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 правою ногою наніс неоднарозові удари по ногах ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 з метою подолання опору та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 підняв із землі фрагмент цеглини та правою рукою із цеглиною в руці здійснив замах з метою нанесення удару. ОСОБА_2 намагаючись зупинити протиправні дії ОСОБА_1 вихватив фрагмент цеглини з рук та в продовження зазначених подій, наніс приблизно 2-3 удари цеглою по голові ОСОБА_1 . Незважаючи на можливість покинути місце події та припинити сплановані дії, ОСОБА_1 наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи, після чого здійснивши лівою рукою захват за шию, а правою – схопивши за праву руку потерпілого, звалив останнього на землю. В продовження злочинних дій, продовжуючи застосовувати насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, ОСОБА_1 , сидячи зверху на тулубі ОСОБА_2 , наніс не менше 10 ударів кулаками в різні частини голови потерпілого, після розстібнув куртку потерпілого звідки викрав з карману мобільний телефон марки «ХiaomiRedmi 9A» вартістю 5000 грн. з викраденим мобільним телефон марки «ХiaomiRedmi 9A зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 грн.

Даний факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2021 за №12021040370000094 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

17 березня 2021 року о 16.30 год ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити з посиланням на обставини зазначені в клопотанні, підозра та ризики обгрунтовані, зазначили, що відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не можливо та незможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_1 раніше судимий, продовжив вчиняти злочини, та даний злочиний вчинив під час застосованого до нього запопіжного заходу у виді домашнього арешту в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України, яке знаходилось на розгляді в суді та 18.03.2021 ухвалено вирок, призначено покарання три місяці арешту.

Підозрюваний пояснив, що він не згоден з підозрю, потерпілого знає, телефон забрав, та збирався йому вернути коли потерпілий відшкодує йому шкоду за побиття, живе 4 роки в АДРЕСА_1 , без реєстрації зі співмешканкою, запобіжний захід просить обрати на розсуд суду.

Захисник Михайлюк Б.Л. в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту з застосуванням засобів електронного контролю, так як підозра не обгрунтована, підозрюваному потерпілим нанесені тілесні ушкоження, він захищався, є питання по кваліфікації.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 КПК України.

Статтею 178 КПК України визначено коло обставин, які слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Судом врахована позиція Європейського суду з прав людини – рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Слідчий суддя враховує, що встановлення всіх обставин кримінального провадження, доведення факту вчинення злочину та відповідна правова кваліфікація є метою досудового розслідування.

Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Враховуючи наявні у матеріалах клопотання та досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що на даний час є достатні підстави вважати підозру обґрунтованою, так як на даний час існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинили правопорушення, та дана інформація не спростована іншими доказами.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор та слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаються на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, з`ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини – рішення «Becciev v. Moldova Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що підозрюваний офіційно не працює, проживає без реєстрації, не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, останньому раніше в іншому кримінальному провадженні обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, та під час дії цього запобіжного заходу підозрюваним вчинено дії, інкриміновані йому в даному кримінальному правопорушенні, вироком від 18.03.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 місяців арешту.

Слідчим суддею також врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Selcuk v. Turkey Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Враховуючи дані про підозрюваного та те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Оцінюючи вищевказані ризики, слідчий суддя, також, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, з огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і не попередить спроби вчинити вищевказані дії. Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 було вчинено із погрозою застосування насильства та поєднане з насильством відносно потерпілого, вважаю за можливе у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Логвиненко Н.В., погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Підшивайлом М.В. в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12021040370000094 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15 травня 2021 року 16.30 год.

Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 16.30 год. 17.03.2021.

Строк дії ухвали - до 16.30 год 15 травня 2021 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: А.С. Зінченко