Постанова № 9563870, 12.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12.05.2010 р. № 2-а- 2857/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Калмикова Н.А.

представника відповідача- Німий О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

державне оптово-роздрібне підприємство "Обласний аптечний склад"

до Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області

пропро скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне оптово-роздрібне підприємство «Обласний аптечний склад» звернувся до суду з зазначеним позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач) та просив визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.01.2010р. № 0000012310, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем було виявлено порушення вимог зазначеного вище Закону, в звязку з чим прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що при прийнятті рішення відповідачем сума штрафу нарахована помилково, всупереч вимог ст. 61 Конституції України, оскільки за відсутність кожного фіскального звіту нараховано штрафні санкції по 340 грн. Натомість, відповідач зазначає, що оскільки з його боку мало місце одне порушення, передбачене п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то за це порушення мала бути застосована відповідальність у вигляді штрафної санкції в розмірі 340,00 грн. Крім того, позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних санкцій видано в січні 2010 року, в той час як акт про порушення складено в грудні 2009р. За таких обставин позивач вважає, що відповідачем не було дотримано вимоги ст. 250 ГК України, відповідно до якої господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Проти наявності зі свого боку порушення зазначеного Закону позивач не заперечував.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що штрафні санкції за виявлене порушення обчислено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмовити в їх задоволенні, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки № 14736 від 11.12.2009р. працівниками ДПА у Харківській області проведено планову перевірку господарської одиниці позивача по вул. Пушкіна, 16 в смт. Нова Водолага Харківської області.

За результатами перевірки 14.12.2009р. складено акт перевірки, який зареєстровано за № 11565/20/40/23/22654831. Перевірку проведено в присутності провізора Водолажченко Л.В. Акт перевірки підписаний провізором Водолажченко Л.В. без зауважень та заперечень.

В ході перевірки встановлено наступні порушення: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО в загальному розмірі 5,09 грн.; не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z - звітів), а саме, 18.05.2009р. фіскальний Z - звіт не роздруковувався - роздрукований 19.05.2009р.; не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО, а саме, фіскальні Z-звіти № 689, № 690, № 691, № 692, № 693, № 694.

Вищезазначене є порушенням пунктів 9, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Рішенням відповідача від 11.01.2010р. № 0000012310 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 2405,45 грн, а саме: 25,45 грн (5,09 грн * 5) - п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність відповідно до статті 22 зазначеного Закону; 2380,00 грн. (340,00 грн * 7) - за незабезпечення щоденного друку та зберігання фіскальних звітних чеків.

Позивач проти наявності з його боку зазначених порушень не заперечує, проте не погоджується із сумою нарахованих штрафних санкцій. Крім того, відповідно до додатково наданих суду пояснень зазначає, що сплата нарахованих штрафних санкцій призведе до недостатності коштів для виконання соціального призначення діяльності позивача.

В звязку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема, функція здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції. Вказані законодавчі норми кореспондуються і з положеннями ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. З урахуванням вимог ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» реалізація вказаних повноважень органами державної податкової служби здійснюється шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Вказане дозволяє зробити висновок, що перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги) проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції виконують функції, передбачені ст. 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п.2, 3,8, 11, 12, 13, 16, а також у пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пунктом 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, 4 торгових патентів. Тобто, законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (пункт 9); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13).

Листом ДПА України від 22.12.2008р. № 26818/7/23-7017 визначено, що у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення згідно з пунктом 4 статті 17 зазначеного Закону.

За порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" згідно зі статтею 17 застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 4).

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 Закону № 265).

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача відповідно до вимог зазначеної норми, суд відзначає, що підстав для його скасування не вбачається, оскільки порушення законодавства, вчинене позивачем, відповідачем встановлено та кваліфіковано вірно, штрафні санкції нараховано відповідно до вимог чинного законодавства.

Відносно посилань позовної заяви про несвоєчасність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного рішення з посилання на ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, суд відзначає наступне.

При визначенні меж застосування статті 250 Господарського кодексу під час накладення штрафних санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", доцільно враховувати таке.

Виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України - зазначений Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні й регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до статті 2 Господарського кодексу України поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

У правовідносинах стосовно застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", органи державної податкової служби не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснюють організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 4 Господарського кодексу не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що дія статті 250 Господарського кодексу не поширюється на порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

<Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 14 травня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.