Ухвала суду № 95637823, 21.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18090/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.,

при секретарі Кацап В.Р.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Смоліної К. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040005709 від 12.11.2020 року, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого,що має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

21.01.2019 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор Смоліна К. В. подала письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

У судовому засіданні, а також у заявленому клопотанні прокурор посилалася на наявність таких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі та будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань; перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше судимий за вчинення корисливого злочину та судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, тобто яке належить до тяжких злочинів проти власності, у світлі чого, з урахуванням наведених даних, суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу є дійсними.

Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливого злочину та судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Як наслідок, є наявними обставини, визначені ст. 177, п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199 КПК України, які в своїй сукупності вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 вказаного Кодексу.

Обвинувачений, будучи обізнаним про тяжкість покарання, може ухилятись від суду, перешкоджати виконанню кримінально-процесуальних дій, впливати на свідків, при цьому менш суворі міри запобіжних заходів не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку останнього у судовому засіданні, у зв`язку з чим суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання прокурора в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас суд вважає за належне призначити відносно ОСОБА_1 заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України, який становить тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 68 100 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При цьому при визначенні розміру застави суд зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 331, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 21 березня 2021 року (включно).

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 68 100 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою.

- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 5 днів.

Суддя М. Сазонова