Ухвала суду № 95634172, 18.03.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2345/20

УХВАЛА

Іменем України

18 березня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Стасенка Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Клопот О.О.,

прокурора Павлика В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Мірошника С.Б.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Бородянськогорайонного судув смтБородянка Київськоїобласті кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020110120000354від 30квітня 2020року,про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб`янка Бородянського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно дообвинувального акта,ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в нічз 29квітня на30квітня 2020року,більш точногочасу досудовірозслідуванням невстановлено,він,перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: Київська область, Бородянський район, смт Бабинці, вул. Івана Франка, 72, побачив на подвір`ї автомобіль марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_2 , після чого у нього виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, в ніч з 29 квітня на 30 квітня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 проник на огороджену парканом територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до розташованого на вказаній території автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебуває в користуванні ОСОБА_2 , відчинив незачинені на замок ліві передні водійські дверцята та сів до салону зазначеного автомобіля. Знаходячись на передньому водійському сидінні автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи таємно, вирвавши замок запалювання запустив двигун зазначеного автомобіля, тим самим встановив контроль над вказаним автомобілем, та, отримав можливість здійснювати на ньому рух та керувати ним, після чого, керуючи вказаним автомобілем, відкривши ворота виїхав з подвір`я домоволодіння та поїхав на ньому у напрямку с. Луб`янка Бородянського району Київської області, отримавши можливість ним вільно володіти та користуватися.

Заволодівши автомобілем марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 рої випуску, бежевого кольору, вартістю 17906 грн 20 копійок ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди.

За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 10 листопада 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 січня 2021 року (включно), і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районногосуду Київськоїобласті від15грудня 2020року обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2021 року, і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від09лютого 2021року обвинуваченому ОСОБА_1 була продовженадія запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюдо 08квітня 2021року,і прицьому бувзалишений альтернативнийзапобіжний західу виглядізастави врозмірі 105100гривень.

До судунадійшло клопотаннявід прокурораБородянського відділуФастівської місцевоїпрокуратури Київськоїобласті пропродовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюна шістдесят днів.

В судовомузасіданні прокурорПавлик В.Ю.клопотання пропродовження строкутримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою підтримав, обґрунтовуючи його тим, що на даний час ризики та обставини, які враховувалися при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , не зменшилися, зокрема, існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, ризики незаконного впливу на потерпілого, свідків. Крім того, ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, не має тісних соціальних зв`язків за місцем фактичного проживання; крім того на даний час на розгляді в Бородянському районному суді Київської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, в ході якого ОСОБА_1 систематично не з`являвся до Бородянського районного суду Київської області на судові засідання, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Оцінюючи в сукупності всі обставини, такі як наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 цього кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує - позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, репутацію обвинуваченого, на думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків.

Вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мірошника С.Б., який заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, як необґрунтованого, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав думку свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Відповідно дорішення ЄвропейськогоСуду зправ людиниу справі"Тимошенкопроти України"вагомою підставоюдля вирішенняпитання пронеобхідність попередньогоув`язненняособи єризик перешкоджаннявстановленню істиниу справіта переховуванняцієї особивід правосуддя.При цьомузазначено,що небезпекаперешкоджання встановленнюістини усправіта переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, якпідкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи, що відносно ОСОБА_1 в суді розглядається інше кримінальне провадження, враховуючи також репутацію та дані про особу обвинуваченого, який не має постійної роботи, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.

Водночас, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в раніше визначеному розмірі 105100 гривень.

Також, враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити діюобраного відноснообвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою вДержавній установі"Київськийслідчий ізолятор"до 17травня 2021року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).

У разівнесення заставипокласти наОСОБА_1 такі обов`язки:прибувати закожною вимогоюдо суду;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін проживає,без дозволусуду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, які він зобов`язаний виконувати з моменту звільнення з під варти, внаслідок внесення застави, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

Головуючий-суддяГ.Стасенко