Ухвала суду № 95633791, 18.03.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3267/20

Провадження № 2/645/232/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання – Калягіна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №7» Харківської міської ради про визнання медичної допомоги неналежною та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Лиска П.О., який діє на підставі ордеру, звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати неналежною медичну допомогу, надану лікарями КНП «Міська клінічна лікарня №7» ХМР громадянці України ОСОБА_2 ; стягнути з КНП «Міська клінічна лікарня №7» ХМР на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні 18 березня 2021 року представник відповідача – адвокат Бессонова О.М. подала клопотання про витребування доказів та просила суд витребувати у КНП «Міська поліклініка № 20» ХМР (61068, м.Харків, пр-т Московський, 179) належним чином завірену копію медичної карти та іншої медичної документації на пацієнта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 ; інформацію про отримані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарняних листів за період з 15 серпня 2018 року по 15 серпня 2019 року із зазначенням періоду непрацездатності (звільнення від роботи) та первинного діагнозу.

Представник позивача – адвокат Зарицька К.Ю. проти задоволення клопотання не заперечувала.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З положень ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Стаття 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» у разі смерті пацієнта члени його сім`ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.

У разі смерті пацієнта члени його сім`ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті, ознайомлюватись з висновками щодо причин смерті (ч. 4 ст. 285 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Виконавчим комітетом Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області 17 серпня 2019 року складено актовий запис № 28 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Позивачем у справі є син померлої – ОСОБА_1 .

Таким чином, у відповідь на ухвалу суду, у передбачених законом випадках допускається розголошення медичної таємниці. Зокрема, якщо надання інформації відповідає інтересам рідних, близьких, спадкоємців померлого, зокрема, для відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи.

У даному випадку документи, які запитуються, необхідні для розгляду справи предметом якої є захист прав та інтересів спадкоємця померлої особи.

Таким чином, суд вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню, оскільки при розгляді даної справи істину у справі можна встановити, зокрема, при дослідженні документів, зазначених у клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Витребувати у КНП «Міська поліклініка № 20» ХМР (61068, м.Харків, пр-т Московський, 179) наступні докази:

- належним чином завірену копію медичної карти та іншої медичної документації на пацієнта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 ;

- інформацію про отримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарняних листів за період з 15 серпня 2018 року по 15 серпня 2019 року із зазначенням періоду непрацездатності (звільнення від роботи) та первинного діагнозу.

Витребувані відомості необхідно надати безпосередньо до суду протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені законодавством.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: