Рішення № 95630396, 16.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/7896/20 н/п 2/766/5304/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, -

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом державного реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, посилаючись на те, що позивач є власником 27/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 50345762 від 21.12.2015р., право власності зареєстровано 21.12.2015р. номер запису про право власності 12642212. Власником інших 73/100 частин вказаного домоволодіння на сьогоднішній день є ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2017р., право власності зареєстровано 19.10.2017 р. номер запису про право власності 22908077. Вказане домоволодіння загалом складається із житлового будинку літ. «А» загальною площею 23,3кв.м., житловою площею 13,4кв.м., житлового будинку літ. «К» загальною площею 57,7кв.м., житловою площею 37,5кв.м., сараю літ. «В», сараю літ. «Д», сараю літ «Ж», сараю літ. «У», кухні літ. «С», туалету літ. «М», туалету літ. «Щ», душу літ. «X», душу літ. «Ш», навісу літ. «Ф», навісу літ. «Т», гаражу-майстерні літ. «Р», прибудови до гаражу літ. «р», водопроводу літ. «З», огорожі 4-6. До складу належних мені 27/100 частин домоволодіння входить, серед іншого, гараж літ «Р», який був збудований попереднім власником вказаного домоволодіння ОСОБА_4 . 10 лютого 2006 року виконавчим комітетом Комсомольської районної у м. Херсоні ради було винесене рішення № 26 «Про індивідуальне житлове будівництво», яким вирішено оформити гр. ОСОБА_4 документи на самовільно збудований гараж розміром 9,30 х 9,0 м. по АДРЕСА_1 . 28.02.2007р. між ОСОБА_4 , як дарувальником, та позивачем, як обдарованим, був укладений договір дарування, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Скульським А.А., реєстр № 414, за яким ОСОБА_4 подарував їй 27/100 частин вказаного домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, в тому числі і узаконений гараж літ. «Р». В свою чергу вона, набувши право власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, у 2007 році здійснила прибудову до вищевказаного гаражу (літ. «р»). 13 травня 2011 року виконавчим комітетом Комсомольської районної у м. Херсоні ради було винесено рішення № 86 «Про індивідуальне житлове будівництво», яким вирішено оформити документи на будівлі та споруди господарського призначення, а саме гр. ОСОБА_1 на прибудову до гаражу-майстерні літ. «р» розміром 4,0 х 9,30 м. на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, у 2014 році тодішній співвласник домоволодіння - ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про оскарження вищевказаних рішень виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради (справа № 668/109/14-а). 28.11.2014р. Суворовським районним судом м. Херсона у задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 було відмовлено. Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 668/109/14-а рішення суду першої інстанції було скасовано, та прийнято інше рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 10.02.2006р. № 26 та від 13.05.2011 р. № 86 в частині оформлення документів на будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Як стало відомо на теперішній час, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.08.2017р. за рішенням № 36690972 від 18.08.2017р. державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергієм Миколайовичем були внесені зміни відносно розділу № 680647165101, а саме відносно складових частин домоволодіння - внесено додаткові відомості, що гараж-майстерню вказаного домоволодіння визнано самовільних будівництвом на підставі Рішення суду за № 688/109/14 від 27.05.2015 р. Вказане підтверджується, зокрема, і відповіддю Третьої Херсонської державної нотаріальної контори № 3849/01-16 від 12.12.2019р. Вважає рішення державного реєстратора № 36690972 від 18.08.2017р. протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 668/109/14-а, на яку міститься посилання у реєстровому записі, не містить прямої вказівки на визнання гаражу літ «Р», який входить до складу домоволодіння АДРЕСА_1 , самовільним будівництвом. Вказаним судом рішенням були скасовані рішення виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 10.02.2006р. № 26 та від 13.05.2011р. №86, однак, саме по собі скасування вказаних рішень не тягне за собою надання будівлі гаражу статусу самовільного будівництва. Позивач уклавши у 2017 році договір дарування, набула право власності на вже зареєстрований об`єкт права власності, і державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт скасована жодним чином не була. Враховуючи, що державна реєстрація права власності на об`єкт є чинною, такий об`єкт не може бути визнано самочинним. Крім того, рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23.01.2020 р. по справі № 766/14726/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за нібито експлуатацію невведеного в експлуатацію об`єкта (гаражу літ. «Р»), судом фактично було встановлено, що згідно норм чинного на момент завершення будівництва гаражу законодавством введення такого об`єкту в експлуатацію передбачено не було.Таким чином, у державного реєстратора не було жодних законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення та внесення до реєстру додаткових відомостей щодо гаражу літ. «Р», як об`єкту самовільного будівництва. У зв`язку із чим просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича №36690972 від 18.08.2017 року про внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно змін відносно розділу №680647165101, а саме відносно складових частин домоволодіння – внесення додаткових відомостей, що гараж-майстерню літ. «Р» визнано самовільним будівництвом на підставі рішення суду за №688/109/14 від 27.05.2015року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.02.2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду.

В судове засіданні представник позивача не з`явилася, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та просила розглянути справу у її відсутність.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, при розгляді справи по суті поклався на розсуд суду, щодо позовних вимог позивача заперечує, оскільки вважає, що ним винесено законне рішення про державну реєстрацію.

Представник третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_6 не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав заяву розгляд справи без його участі.

Третя особи ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, інвентарної справи №572 на будинок по АДРЕСА_1 , судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.02.2006 року виконавчим комітетом Комсомольської районної у м. Херсоні ради було винесене рішення № 26 «Про індивідуальне житлове будівництво», яким вирішено оформити гр. ОСОБА_4 документи на самовільно збудований гараж розміром 9,30 х 9,0 м. по АДРЕСА_1 .

28.02.2007р. між ОСОБА_4 , як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдарованим, був укладений договір дарування, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Скульським А.А., реєстр № 414, за яким ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 27/100 частин вказаного домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, в тому числі і узаконений гараж літ. «Р».

Домоволодіння загалом складається із житлового будинку літ. «А» загальною площею 23,3кв.м., житловою площею 13,4кв.м., житлового будинку літ. «К» загальною площею 57,7кв.м., житловою площею 37,5кв.м., сараю літ. «В», сараю літ. «Д», сараю літ «Ж», сараю літ. «У», кухні літ. «С», туалету літ. «М», туалету літ. «Щ», душу літ. «X», душу літ. «Ш», навісу літ. «Ф», навісу літ. «Т», гаражу-майстерні літ. «Р», прибудови до гаражу літ. «р», водопроводу літ. «З», огорожі 4-6. До складу належних мені 27/100 частин домоволодіння входить, серед іншого, гараж літ «Р», який був збудований попереднім власником вказаного домоволодіння ОСОБА_4 .

В свою чергу ОСОБА_1 , набувши право власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, у 2007 році здійснила прибудову до вищевказаного гаражу (літ. «р»).

13.05.2011 року виконавчим комітетом Комсомольської районної у м. Херсоні ради було винесено рішення № 86 «Про індивідуальне житлове будівництво», яким вирішено оформити документи на будівлі та споруди господарського призначення, а саме гр. ОСОБА_1 на прибудову до гаражу-майстерні літ. «р» розміром 4,0 х 9,30 м. на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона № 668/109/14-а від 28.11.2014р. у задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 від імені якого діє ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Комсомольської районної в м. Херсоні ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про оскарження вищевказаних рішень виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради було відмовлено.

Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 668/109/14-а рішення суду першої інстанції було скасовано, та прийнято інше рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 10.02.2006р. № 26 та від 13.05.2011 р. № 86 в частині оформлення документів на будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 50345762 від 21.12.2015р., право власності зареєстровано 21.12.2015р. номер запису про право власності 12642212 ОСОБА_1 є власником 27/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2017р., право власності зареєстровано 19.10.2017 р. номер запису про право власності 22908077 власником 73/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.08.2017р. за рішенням № 36690972 від 18.08.2017р. державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергієм Миколайовичем були внесені зміни відносно розділу № 680647165101, а саме відносно складових частин домоволодіння - внесено додаткові відомості, що гараж-майстерню вказаного домоволодіння визнано самовільних будівництвом на підставі Рішення суду за № 688/109/14 від 27.05.2015 р. Вказане підтверджується, зокрема, і відповіддю Третьої Херсонської державної нотаріальної контори № 3849/01-16 від 12.12.2019р.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23.01.2020р. по справі № 766/14726/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за експлуатацію невведеного в експлуатацію об`єкта (гаражу літ. «Р»), позов задоволено; Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №46/810/01-22 від 21.08.2017 року, винесену начальником Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.01.2020р. залишено без змін.

В даному рішенні судом встановлено, що ОСОБА_1 спірний гараж був придбаний у складі 27/100 частин домоволодіння па підставі договору дарування від 28.02.2007 p., укладеного із ОСОБА_4 . Гараж був збудований попереднім власником 27/100 частин вказаного домоволодіння ОСОБА_4 у 2006 році, та на момент відчуження ОСОБА_1 частини домоволодіння на підставі договору дарування спірний гараж узаконений на підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради №26 від 10.02.2006p., яке на той час було чинним.

Тобто, спірний гараж був придбаний ОСОБА_1 у власність на підставі договору дарування як вже закінчений будівництвом об`єкт, будівництво якого було завершене у 2006 році.

На час завершення будівництва гаражу його попереднім власником ОСОБА_4 , та на момент його узаконення як новоствореного об`єкту нерухомості, який на той час вже був завершений будівництвом, положення Постанови КМУ від 13 квітня 2011 р. №461 та ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які набрали чинності 12.03.2011pоку, ще не були чинними, і відповідно введення такого об`єкту в експлуатацію не вимагалося, оскільки сам факт визнання права власності за особою вважався достатнім для експлуатації такого об`єкту та жодних обмежень з даного приводу встановлено не було.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головними з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про основи містобудування" реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 331 ЦК України особа може набути право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) нею. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 Цивільного кодексу України у системному зв`язку з нормами статей 177 - 179, 182 Цивільного кодексу України, частини третьої статті З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У даному випадку право власності на гараж літ. «Р», як господарську споруду у складі домоволодіння, було зареєстроване у реєстрі речових прав на нерухоме майно у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 404 від 09.08.2012 р. були внесені зміни до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, згідно якого не належать до самочинного будівництва, серед іншого, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд (незалежно від наявності фундаменту), навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям полегшеної конструкції, погребів, входів в погреби, підпірних стін, воріт, хвірток, приямків, веранд, тамбурів, нежитлових прибудов, терас, ганків, бань, саун, хлівів, гаражів, літніх кухонь тощо. При цьому за загальним правилом погіршення становища особи після прийняття нормативного акту не допускається.

Таким чином, у державного реєстратора не було жодних законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення та внесення до реєстру додаткових відомостей щодо гаражу літ. «Р» як об`єкту самовільного будівництва.

При цьому оскаржуване рішення державного реєстратора було прийняте із порушенням положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав па нерухоме майно згідно з ч. І ст. 2 Закону це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, ані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ані Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень взагалі не передбачено можливості та права державного реєстратора вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь- яких відомостей щодо об`єктів самовільного будівництва.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Таким чином, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» визначено вичерпний перелік підстав для внесення зміни до записів Державного реєстру прав.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

В свою чергу Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що заяви про реєстрацію прав мають бути подані всіма співвласниками, та відповідно має бути наявна згода всіх співвласників на внесення відповідних змін до записів державного реєстру.

Однак, у даному випадку, позивачем жодні заяви про реєстрацію змін до записів Державного реєстру прав з приводу гаражу літ. «Р» не подавалися, та такі зміни були внесені державним реєстратором до реєстру без відома позивача та без її згоди, незважаючи на те, що саме вона є законним власником цього гаражу, і тим самим були порушені її законні права та інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України від 01липня 2004 року №1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ч.2 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

З наведеного вбачається, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З матеріалів справи вбачається та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 766/14726/17 від 18.09.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 спірний гараж був придбаний у складі 27/100 частин домоволодіння па підставі договору дарування від 28.02.2007 p., укладеного із ОСОБА_4 . Гараж був збудований попереднім власником 27/100 частин вказаного домоволодіння ОСОБА_4 у 2006 році, та на момент відчуження ОСОБА_1 частини домоволодіння на підставі договору дарування спірний гараж узаконений на підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради №26 від 10.02.2006p., яке на той час було чинним.

Тобто, спірний гараж був придбаний ОСОБА_1 у власність на підставі договору дарування як вже закінчений будівництвом об`єкт, будівництво якого було завершене у 2006 році.

На час завершення будівництва гаражу його попереднім власником ОСОБА_4 , та на момент його узаконення як новоствореного об`єкту нерухомості, який на той час вже був завершений будівництвом, положення Постанови КМУ від 13 квітня 2011 р. №461 та ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які набрали чинності 12.03.2011pоку, ще не були чинними, і відповідно введення такого об`єкту в експлуатацію не вимагалося, оскільки сам факт визнання права власності за особою вважався достатнім для експлуатації такого об`єкту та жодних обмежень з даного приводу встановлено не було.

Тобто після завершення будівництва гаражу літ. «Р» чинним законодавством не покладено на власника об`єкта обов`язку введення його в експлуатацію, а у державного реєстратора не було жодних законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення та внесення до реєстру додаткових відомостей щодо гаражу літ. «Р», як об`єкту самовільного будівництва, у зв`язку із чим, позов ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 11, 15, 328, 331 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265,280-283, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича №36690972 від 18.08.2017 року про внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно змін відносно розділу №680647165101, а саме відносно складових частин домоволодіння – внесення додаткових відомостей, що гараж-майстерню літ. «Р» визнано самовільним будівництвом на підставі рішення суду за №688/109/14 від 27.05.2015року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст рішення складено 18.03.2021 року.