Постанова № 95630114, 17.03.2021, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/308/21

3/662/227/2021

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді – Решетова В.В.

секретар судового засідання – Александрук А.О.

за участі особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1

захисника-адвоката Зайцева М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке матеріали, які надійшли від ВП№1 Генічеського РВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , водія ПП «Віжес», у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.02.2021 року о 09-20 годині в смт. Новотроїцьке по вул. Банкова Новотроїцького району Херсонської області, керував автомобілем марки MERSCEDES-BENZ 308 СDI д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності 2-х свідків.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 03.02.2021 року він ввечері випив бутилу пива, коли йому зателефонував ОСОБА_2 (експедитор, з яким він працює), повідомив, що графік роботи змінився та попросив поїхати з ним з м. Херсон до смт. Новотроїцька. З 09-20 год. 04.02.2021 року з м. Херсона до смт. Новотроїцьке за кермом їхав ОСОБА_2 .. Коли приїхали в смт. Новотроїцьке, припаркувалися, і коли ОСОБА_2 вийшов з машини то до нього підійшли працівники поліції, повідомили що формально складуть на нього протокол, а якщо він буде заперечувати, то заберуть автомобіль на штрафмайданчик. При цьому автомобіль не рухався та працівники поліція його не зупиняли під час керування. Подорожній лист та інші транспортні документи були видані на ім`я ОСОБА_1 .. Відповідно до своїх трудових обов`язків водій на ПП "Віжес", керувати автомобілем мав саме він.

Свідок ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснив, що того дня о 04-00 год., вони разом з ОСОБА_1 були на робочому місці, завантажили авто та попрямували за маршрутом м. Херсон-Новотроїцьке-Генічеськ. Виїхали приблизно о 05-00 год., і за межами міста ОСОБА_1 , попросив, його сісти за кермо. Пояснив, що напередодні пізно ліг спати, тому не виспався. Запаху алкоголю він від ОСОБА_1 не чув. Коли доїхали до смт. Новотроїцьке то припаркувалися біля пішохідного переходу, і він відійшов від авто, в якому залишився ОСОБА_1 .. Коли вже повернувся то помітив, що автомобіль стояв на іншому місці, ніж він його залишав, і поліція складала на ОСОБА_1 протокол за порушення правил паркування. Він не бачив хто відганяв авто. На запитання, чому не повідомив поліцію, що він був за кермом авто, суду пояснити не зміг. Також не пояснив, чому не повідомив працівників поліції про те, що саме він припаркував автомобіль з порушенням правил ПДР, в той час як складали протокол на ОСОБА_1 , і в судовому засіданні, свідок стверджував, що саме він керував авто. Не зміг пояснити, яким чином працівники поліції передали йому право керування автомобілем, про що складено пояснення, які ним підписано, в той час, як свідок стверджує, що він і так керував автомобілем.

Свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що патрульні запросили його бути понятим. ОСОБА_1 вже сидів на задньому сидінні патрульного авто, а тому як останній керував він не бачив. В його присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування.

Свідок ОСОБА_4 , в судове засідання не викликався, та не допитувався, оскільки відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП України, свідки запрошуються, для проходження освідування на стан сп`яніння особи, яка має ознаки такого сп`яніння, з метою недопущення порушення, в ході освідування, з боку працівників поліції. Разом з тим дана справа, що розглядається, передбачає притягнення до відповідальності за відмову ОСОБА_1 від проходження освідування, тому суд не вважає за доцільне досліджувати пояснення свідка ОСОБА_4 , так як для фіксування відмови від освідування, залучення свідків чинним законодавством не передбачено.

З урахуванням передбачених законом строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, порядок, обсяг та достатність доказів, які підлягають дослідженню в судовому засіданні, визначає суд. При цьому учасникам забезпечено повну можливість та надано достатній час для доведення своєї позиції в судовому засіданні.

Також в судовому засіданні досліджено диск з відеозаписом на якому ОСОБА_1 , відмовляється від проходження освідування. Сам ОСОБА_1 впізнав себе на відео та підтвердив, що все що показано на відео в дійсності мало місце.

Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення суддею проводиться в межах тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 150692 від 04.02.2021 року ОСОБА_1 04.02.2021 року о 09-20 годині в смт. Новотроїцьке по вул. Банкова Новотроїцького району Херсонської області, керував автомобілем марки MERSCEDES-BENZ 308 СDI д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності 2-х свідків (а.с. 1).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України, передбачена ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці..

Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції та ч.2 ст. 266 КУпАП за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Отже, працівник поліції, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого останній відмовився.

Вказані обставини підтверджені: письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких він зазначає, що 03.02.2021 року ввечері випив пляшку пива, а 04.02.2021 року керував автомобілем із запахом який залишився від вживання пива, продути алкотестер та поїхали до лікарні на освідування відмовляється; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які підтверджують, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння відмовився; довідкою АРМОР, відмовою від направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 04.02.2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 також, відмовився від проходження освідування; копією постанови складеної на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 1-15).

Вказані докази є належними та допустимими і в своїй сукупності спростовують доводи ОСОБА_1 , про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Жодних порушень положень ст. 266 КУпАП, судом також не встановлено.

Відповідно до вимог статей 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Між тим, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому суд приймає до уваги необхідність водія бути обізнаним з вимогами ПДР України, зокрема з вимогами п.2.5 ПДР України про обов`язок водія пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Вимоги добросовісності з боку водія, обумовлювали необхідність проходження освідування.

Підстав, які би унеможливлювали проходження такого огляду водієм ОСОБА_1 чи інші причини невиконання вимог п.2.5 ПДР України в судовому засіданні не встановлено.

Факт відмови проходження освідування підтверджується об`єктивним доказом – відеозаписом такої відмови, який було досліджено в судовому засіданні. На відео, ОСОБА_1 самостійно без будь-якого примусу чи тиску відмовляється від освідування. Враховуючи досліджені письмові пояснення свідків, про відмову від проходження освідування ОСОБА_1 , суд вважає факт відмови від освідування доведеним.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи.

Доводи сторони захисту про те, що на водія було здійснено психологічний тиск, щодо відібрання у нього авто на штрафмайданчик, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 був не сам, а з експедитором ОСОБА_5 , у якого було право забрати авто, і уникнути відвезення його на штраф майданчик. Тому перешкод пройти освідування у ОСОБА_1 не було. Крім того ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, сам підтвердив, що напередодні вживав алкоголь і що відмовляється від проходження освідування.

Крім того, до пояснень свідка ОСОБА_2 , що ніби він був за кермом автомобіля, суд відноситься критично і вважає їх суперечливими, абсурдними та нелогічними. Свідок ОСОБА_2 стверджує про те, що він був обізнаний про складання постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил паркування транспортного засобу ОСОБА_1 , але при цьому свідком не зазначено, що саме він припаркував авто з порушенням правил ПДР. На запитання, чому він не повідомив патрульним, що за кермом був саме він, а не ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_2 не дав послідовної та логічної відповіді.

Суперечливі та взаємовиключні твердження свідка ОСОБА_2 , вказують на намагання допомогти своєму колезі по роботі, уникнути відповідальності за скоєне. З пояснення самого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , встановлено, що вони обоє працюють водієм та експедитором в ПП «Віжес». Подорожній лист та транспортні документи видані ОСОБА_1 ..

При притягненні ОСОБА_1 до відповідальності за порушення правил паркування, свідком не було висловлено заперечення, працівникам поліції, з цього приводу. Констатовано переміщення авто в інше місце, від місця зупинки з порушенням встановленої відстані від пішохідного переходу. В письмових поясненнях ОСОБА_2 та в судовому засіданні, ним як свідком, вказано на передачу йому транспортного засобу працівниками поліції. При цьому за умови ствердження свідком, що саме нібито він керував автомобілем, передача йому ж керування і підтвердження ним цього в судовому засіданні, позбавлено логіки та сенсу.

Показання свідка ОСОБА_2 суперечать об`єктивній послідовності подій, яка підтверджена письмовими доказами, послідовністю складання процесуальних документів та намагання підлаштовування своїх показань свідком ОСОБА_2 під обставини справи, і лише підтверджує надані самим ОСОБА_1 власноручно записані на місці пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення, де ним власноручно вказано, що 04.02.2021 року, саме він керував автомобілем. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що він на передодні, а саме 03.02.2021 року випив пляшку пива, що також суперечить поясненням ОСОБА_2 , що від ОСОБА_1 не було чути запаху, характерного після вживання спритних напоїв (пива). Такі пояснення ОСОБА_1 дані в судовому засіданні, відповідають його власноручно написаним письмовим поясненням в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як пояснив сам ОСОБА_1 в судовому засіданні, він має водійський стаж з 2003 року, посвідчення водія професіонала категорії «С». При цьому при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення та при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ні він, ні свідок ОСОБА_2 не вказали ні в своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в направленні на огляд, ні в акті огляду, та ні на відео, чіткої відмови від освідування, що ОСОБА_1 не курував автомобілем. Також і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 не повідомив заперечень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , під час складання протоколу, що не ОСОБА_1 керував автомобілем.

Необґрунтованість висунутої в судовому засіданні ОСОБА_1 версії, також знаходить підтвердження в тому, що ОСОБА_2 не лише нібито керував автомобілем з м. Херсона, а ще й самостійно виконував свої обов`язки експедитора. При цьому ОСОБА_1 не пояснив свою роль і порядок виконання своїх трудових обов`язків, за своєю версію, фактично не виконуючи жодної праці. Слід зазначити, що складання постанови про накладення адміністративного стягнення 04.02.2021 року в 09-25 год. та протоколу про адміністративне правопорушення 04.02.2021 року о 09-40 год. не спростовує, а лише підтверджує власноручні пояснення ОСОБА_1 про керування саме ним автомобілем.

Тому версія захисту, про недоведеність факту керування автомобілем ОСОБА_1 є необґрунтованою та спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Факт, що автомобіль не рухався, і що за кермом перебувала інша особа, не знайшли свого підтвердженн, а тому суд розцінює такі доводи також, як спосіб захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому ОСОБА_1 та його захисником не заперечувалось факту того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, вказане також підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена, в тому числі, за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Оцінюючи в сукупності всі докази по справі, які разом з поясненнями, ОСОБА_1 та поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідженням відеодоказу, без будь-яких суперечностей, однозначно вказують та не залишають сумнівів в тому, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції, яка встановлена за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір.

На підставі викладеного, ч. 1 ст. 130 ст.33КУпАП та керуючись ст.ст. 278-289 КУпАП, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень /десять тисяч двісті грн./, з позбавленням права керуванням транспортним засобом строком 1 (один) рік. Отримувач коштів: – ГУК у Херсонської області/Генічеський район/21081100, номер рахунку (IBAN) – UA628999980313090106000021112, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37959517, банк отримувача – Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету – 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок), в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601), ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ 37993783), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ)-37993783, МФО - 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106 "Судовий збір").

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області.

Суддя В.В.Решетов

Постанова набрала законної сили: ______2021 року.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці