Рішення № 95628733, 18.03.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/137/21

Номер провадження 2/573/128/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі та визнання права оренди на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2021 року від ПСП «Слобожанщина Агро» до суду надійшов зазначений позов,який мотивується тим, що 01 червня 2012 року підприємство уклало з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101 строком на 10 років. На момент укладання договору оренди право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку підтверджувалося державним актом серії СМ №109651 від 19 березня 2004 року. Додатковою угодою від 01 листопада 2017 року, укладеною між ПСП «Слобожанщина Агро» та ОСОБА_1 , збільшено строк оренди за вказаним договором до 31 грудня 2030 року. Протягом усього строку оренди підприємство сумлінно виконувало свої обов`язки щодо використання землі та сплати орендної плати, проте позивачу стало відомо, що земельній ділянці ОСОБА_1 присвоєно новий кадастровий номер 5920688200:04:002:0109 і остання передала її в оренду ОСОБА_2 . Позивач вважає, що ОСОБА_1 порушено умови укладеного договору, а тому просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ПСП «Слобожанщина Агро» право оренди на спірну земельну ділянку.

Ухвалою від 09 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням його до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування з Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області матеріалів справи щодо реєстрації права оренди за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, в т.ч. копію договору оренди землі, за необґрунтованістю (а. с. 49-50).

02 березня 2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що спірній земельній ділянці за заявою ОСОБА_1 було не змінено, а присвоєно кадастровий номер. Право оренди позивача не зареєстровано на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії СМ №109651 від 19 березня 2004 року, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а. с. 66).

У судове засідання представник ПСП «Слобожанщина Агро» Волик О.М. не прибула, направила заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибула, причин свого неприбуття суду не повідомила, хоча належним чином сповіщена про день, час і місце проведення розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від неї не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також повторно не прибув, вдруге направив заяву про відкладення судового засідання, мотивуючи її тим, що 26 лютого 2021 року ним направлено відзив на позовну заяву, але до даного часу він не отримав відповідь позивача на цей відзив, що не дає йому можливості надіслати свої заперечення.

Представник третьої особи - Путивльської міської рада Сумської області в судове засідання не прибув, міський голова Волков В. направив заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Суд вважає, що підстав для відкладення судового засідання не вбачається, оскільки усі учасники справи про день, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини для відкладення розгляду справи, що зазначив у заяві відповідач ОСОБА_2 , не є поважними, оскільки позивач відповідь на відзив суду не подав взагалі. Відповідно до вимог ст. 179 ЦПК України надання відповіді на відзив є правом позивача, а не його обов`язком.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2012 року між ПСП «Слобожанщина Агро» та ОСОБА_1 ,якій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №109651, виданого Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області 19 березня 2004 року згідно з розпорядженням голови Білопільської РДА №118 від 11 березня 2004 року, укладено Договір оренди земельної ділянки площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101 строком на 10 років. Відомості про реєстрацію вказаного договору внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 22 грудня 2014 року за №8171871 (а. с. 16-20, 24-25, 32-33).

01 червня 2012 року сторони вказаного договору підписали акт приймання-передачі об`єкта оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а. с. 21-23).

01 листопада 2017 року між ПСП «Слобожанщина Агро» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору від 01 червня 2012 року, згідно якої збільшено строк оренди за вказаним договором до 31 грудня 2030 року.Відомості про реєстрацію вказаної угоди внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10 квітня 2018 року за №27640542 (а. с. 26-31).

Згідно з інформаційним листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26 січня 2021 року №27-18-0.2-388/2-21 земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101 площею 3,2772 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №109651 від 19 березня 2004 року, була зареєстрована у Державному реєстрі земель. Однак, до Державного земельного кадастру ця ділянка не була внесена. 13 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, в результаті чого були внесені відомості земельної ділянки: Сумська область, Білопільський район, Супрунівська сільська рада, вид використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 3,2772 га. Кадастровий номер 5920688200:04:002:0109 був присвоєний земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101 в Державному земельному кадастрі відсутні (а. с. 34).

Відповідно до інформаційного листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11 березня 2021 року №27-18-0.2-1298/2-21 ОСОБА_1 є власникомземельної ділянки з площею 3,2772 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Супрунівської сільської ради, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №109651 від 19 березня 2004 року, якій 13 березня 2020 року присвоєно кадастровий номер 5920688200:04:002:0109 (а. с. 72).

Окрім того, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109 площею 3,2772 га, відомості про реєстрацію якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 18 березня 2020 року за №36029176, яка вже перебуває в оренді у позивача (а. с. 41-42).

При цьому суд враховує, що ПСП «Слобожанщина Агро» хоча і не виступає стороною зазначеного оспорюваного договору, проте, як орендар вказаної земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах №6-605цс16 від 25 травня 2016 року, №594/153/16-ц від 23 листопада 2016 року.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 8 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч. 4 ст. 124 ЗК України).

Законом України «Про оренду землі» визначається порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

У силу положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 вказаного Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17 зазначеного Закону).

За змістом ч. 7 ст. 93 ЗК України, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Договір оренди землі припиняється, у тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За нормами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 3 вказаного Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,2772 га, що знаходиться на території Супрунівської сільської ради Білопільського району, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №109651, виданого Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області 19 березня 2004 року, якій спочатку був присвоєний кадастровий номер 5920688200:04:002:0101, а потім 13 березня 2020 року він змінений на 5920688200:04:002:0109.

Згідно з договором від 01 червня 2012 року та додатковою угодою від 01 листопада 2017 року ПСП «Слобожанщина Агро» та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:04:002:0101 (який у подальшому було змінено на 5920688200:04:002:0109) до 31 грудня 2030 року.

Як визначили сторони, дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін або рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. п. 37- 40 Договору) (а. с. 18-19).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що договір оренди землі, укладений між ПСП «Слобожанщина Агро» та ОСОБА_1 , набрав чинності з моменту державної реєстрації права оренди позивача у Державному реєстрі речових прав 22 грудня 2014 року та на даний час є дійсним.

У той же час, у період дії зазначеного договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109 площею 3,2772 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 березня 2020 року.

Під час розгляду справи судом достеменно встановлено, що кадастрові номери 5920688200:04:002:0101 та 5920688200:04:002:0109 належать одній і тій же земельній ділянці.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України доказів протилежного відповідачі не надали.

За вказаних встановлених обставин, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 01 червня 2012 року, укладений між ПСП «Слобожанщина Агро» та ОСОБА_1 , на час укладення оспорюваного правочину між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не припинив своєї дії. Укладений до закінчення строку його дії новий договір оренди тієї ж земельної ділянки з іншим орендарем, тільки зі зміненим кадастровим номером, на переконання суду, є недійсним у силу вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Оскільки, укладений між відповідачами правочин порушує речове право позивача на спірну земельну ділянку, одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечать вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд керується положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 4540 грн (а. с. 1).

Оскільки позовні вимоги ПСП «Слобожанщина Агро» задоволені у повному обсязі, тому стягненню з відповідачів на користь позивача в дольовому порядку підлягають судові витрати у розмірі по 2270 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро» (Сумська область, Білопільський район, с. Калинівка, вул. Молодіжна, буд. 35, код ЄДРПОУ 03800113) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області (Сумська область, м. Путивль, вул. Князя Володимира, буд. 50, код ЄДРПОУ 04058083) про визнання недійсним договору оренди землі та визнання права оренди на земельну ділянку задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованої державним реєстратором виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області за №36029176 від 18 березня 2020 року.

Визнати право оренди за Приватним сільськогосподарським підприємством «Слобожанщина Агро» на земельну ділянку загальною площею 3,2772 га з кадастровим номером 5920688200:04:002:0109, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень з кожного судового збору на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро".

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду безпосередньо або через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя