Рішення № 95627551, 18.03.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/837/20

№ провадження 2/453/40/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.

без учасників справи,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

15.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1100 га, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016, шляхом звільнення самовільно зайнятої частини, притягнути такого до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення частини земельної ділянки та стягнути з нього судові витрати.

Ухвалою судді від 03.08.2020 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21.09.2020 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження вказаної цивільної справи в розгляд справи за правилами загального позовного провадження з визначенням дати підготовчого засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Верхнячківську сільську раду Сколівського району Львівської області.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07.12.2020 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Верхнячківську сільську раду Сколівського району Львівської області на Козівську сільську раду Сколівськогорайону Львівської області.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 18.02.2021 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 .

12.03.2021 року, в порядку ст. 49 ЦПК України, позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив ухвалити рішення, яким усунути йому перешкоди у здійсненні права користування власною земельною ділянкою площею 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Верхнячка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати металеву огорожу, встановлену на частині вищевказаної земельної ділянки по лінії, відображеній у Плані топографо-геодезичної зйомки, виконаної ліцензованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 , за рахунок їх коштів, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1100 га, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016, яка розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Зазначає, що по сусідству з ним проживає ОСОБА_2 , який користується межуючою земельною ділянкою, внаслідок чого між ним та відповідачем виникло спірне питання, оскільки останній розширив свою земельну ділянку за рахунок його частини.

Позивач звертався до ліцензованої установи для встановлення та винесення межових знаків в натурі на місцевості. Після винесення меж в натурі дружина відповідача ОСОБА_5 самовільно викинула межові знаки.

Вказує, що 23.06.2020 року у зв`язку з неправомірними діями сусіда ОСОБА_2 щодо захоплення частини земельної ділянки, звертався із заявою до Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області, на що отримав відповідь про те, що ОСОБА_2 вручено попередження щодо неправомірних його дій і недопущення таких в подальшому.

26.06.2020 року позивач в телефонному режимі повідомляв Сколівський ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області про неправомірні дії відповідача, на що отримав відповідь про те, що з даного приводу потрібно звернутися в суд, оскільки це є цивільно-правові відносини.

Окрім цього зазначає, що матір`ю позивача ОСОБА_3 на частині самовільно захопленої земельної ділянки змонтована металева огорожа, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 12.02.2021 року.

В зв`язку з наведеним позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги, зобов`язавши відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтування вказаної металевої огорожі.

20.08.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначає що позивач є власником земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, а він проживає по сусідству з останнім, а саме по АДРЕСА_3 та користується межуючою ділянкою.

Земельна ділянка позивача знаходиться в іншій частині вулиці, поблизу будинку, що знаходяться в АДРЕСА_2 , в якому він не проживає та не має жодного відношення до власності, що знаходиться за цією адресою. Земельних ділянок, які б межували з ділянкою позивача в користуванні також не має.

Вказує, що позивач в свою чергу не надав жодних доказів, які б підтвердили наведені в позовній заяві аргументи, що стосуються вчинення ним перешкод у користуванні земельною ділянкою. Крім копії відповіді Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області від 26.06.2020 року, зі змісту якої комісією не встановлено, що саме він захопив земельну ділянку, інших доказів, які б фіксували факт вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивачем не надано, а тому вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але попередньо від нього надійшло клопотання в якому він просив розгляд справи проводити без його участі та участі його представника, вказавши що підтримує позовні вимоги з врахуванням її уточнення та просить такі задовольнити в повному обсязі. Окрім цього, просить при прийнятті рішення здійснити розподіл судових витрат, а саме стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в його користь судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору в ррзмірі 840 грн. 80 коп. та із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 грн.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явилися, попередньо подавши клопотання про розгляд справи без їх участі, вказавши що при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Третя особа Козівська територіальна громада Стрийського району Львівської області явку свого представника в судове засідання не забезпечила, будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення такого.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зі змісту норми вказаної статті, вбачається, що змінити підставу або предмет позову позивач може тільки до початку розгляду справи по суті.

Верховний Суд у своїх рішеннях відзначає, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Так, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивачем змінено, однак підстави позову залишені такі ж, як і пред`явлені під час подачі первісного позову до суду.

За таких обставин, суд вважає, що заява позивача про зміну предмету позову відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки позивач своєю заявою змінив тільки предмет, а не підстави позову.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,1100 га, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016, яка розташована в АДРЕСА_1.

Даний факт підтверджується копією Державного акту серії ЯН № 420855, виданого 21.12.2012 року Управлінням Держкомзему у Сколівському районі Львівської області та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 10.07.2020 року Сколівською РДА Львівської області за індексним номером 215746175.

Згідно довідки № 02-18/293, виданої 30.06.2020 року Верхнячківською сільською радою Сколівського району Львівської області, вбачається, що земельна ділянка площею 0,1100 га, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016 знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності серії ЯН №420855.

Відповідач ОСОБА_2 , який є сусідом позивача ОСОБА_1 , користується суміжною земельною ділянкою в с. Вехнячка Сколівського району Львівської області та в своєму відзиві не заперечує набуття позивачем права власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1.

Як встановлено судом, позивач у зв`язку з порушенням своїх прав на користування належною йому земельною ділянкою 23.06.2020 року звернувся із заявою до Верхнячківської сілької ради Сколівського району Львівської області щодо захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_2 .

Як вбачається з відповіді Верхнячківської сільської ради Сколівського району Львівської області № 02-18/163 від 26.06.2020 року, звернення позивача розглянуто в.о. сільського голови секретарем ради Мадяр Г.О. та спеціалістом-землевпорядником Костів Н.Л. і зазначено, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у приватній власності позивача, то йому слід звернутися до ліцензованої установи для встановлення та винесення межових знаків в натурі на місцевості. Також вказано, що ОСОБА_2 вручено попередження щодо його неправомірних дій і недопущення таких в подальшому.

Згідно акту винесення в натуру меж земельної ділянки від 24.06.2020 року, виконавцем ФОП ОСОБА_6 проведено винесення в натуру меж земельної ділянки з кадастровим номером 4624580400:01:015:0016, яка знаходится за адресою: АДРЕСА_1 - площею 0,11 га, наданої власнику (користувачу) земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (код 02.01 згідно КВЦПЗ). Межі земельної ділянки закріплені на місцевості, межові знаки у кількості 8 штук передані присутньому при винесенні меж власнику/користувачу земельної ділянки, який попереджений про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків, згідно з пунктом «е» частини першої статті 211 Земельного кодексу України та ст. 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На абрисі встановлення меж земельної ділянки відображено межі земельної ділянки, належної позивачу на праві приватної власності.

10.07.2020 року у с. Верхнячка Сколівського району Львівської області комісією з питань проблем і розвитку села та землеустрою у складі гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , сільським головою Будай Т.Т. , землевпорядником Костів Н.Л. складено акт про те, що земельну ділянку гр. ОСОБА_1 дійсно захоплено (встановлено металеву огорожу), знищено межові знаки гр. ОСОБА_5 . Точної площі захоплення земельної ділянки комісією не встановлено.

12.02.2021 року комісією в складі складі заступника сільського голови Козівської територіальної громади Стрийського району Львівської області Шкодина В.В., старости Ковалів О.І. , землевпорядника Косів Н.Л. , землевласника ОСОБА_1 складено ще один акт, відповідно до якого земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,11 га, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку знаходиться у власності ОСОБА_1 .

На місці виконання робіт проведено винесення в натуру межі земельної ділянки, межові знаки закріплені на місцевості та виявлено, що на території вказаної земельної ділянки знаходиться самовільно змонтована металева огорожа гр. ОСОБА_3 , яка являється матір`ю відповідача ОСОБА_2 .

Як вбачається з долученого до зазначеного вище акту Плану топографічно-геодезичної зйомки, виконаної ФОП ОСОБА_4 , площа самовільно захопленої земельної ділянки ОСОБА_1 становить 0,0151 га.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із положеннями ч. 12 статті 79-1 ЗК України межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 1 статті 106 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 п. б ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом : відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином суд, враховуючи наведені вище положення Закону та на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки суду надано належні та допустимі докази про підставність такого позову та встановлено, що відповідачі чинять позивачу перешкод в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно норм ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, між ОСОБА_1 та адвокатськом Горох Віталієм Володимировичем укладено договір №11/21 від 17.02.2021 року про надання правової допомоги, згідно умов якого адвокат Горох В.В. зобов`язується надати позивачу правову допомогу у даній справі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 17.03.2021 року, п. 5.1 Договору №11/21 викладено в наступній редакції: «Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги у справі №453/837/20, що розглядається Сколівським районним судом Львівської області, відбувається у формі гонорару в розмірі 3 000 грн., який сплачується Клієнтом в безготівковій формі на підставі акта наданих правових послуг». Всі інші умови Договору залишаються без змін.

На виконання умов договору адвокат Горох В.В. надав позивачу наступні послуги: консультація, підготовка заяви про зміну предмета позову, підготовка клопотань, що становить 3 000 грн. відповідно до акту надання послуг за Договором №11/21 про надання правової допомоги від 17.02.2021 року.

Зазначена сума була сплачена позивачем відповідно до квитанції № 70 від 17.03.2021 року, оригінал якої долучено до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А відтак суд приходить до висновку, що витрати позивача по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідачів пропорційно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 373 ЦК України, ст. ст. 152, 212 ЗК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 (жительку с. Верхнячка Стрийського району Львівської області) усунути перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у здійсненні ним права користування власною земельною ділянкою площею 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Верхнячка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580400:01:015:0016, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати металеву огорожу, встановлену на частині вищевказаної земельної ділянки по лінії, відображеної в Плані топографо-геодезичної зйомки, виконаної ліцензованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 , за рахунок їх коштів.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 (жительки с. Верхнячка Стрийського району Львівської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. на правову (правничу) допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , жителька с. Верхнячка Стрийського району Львівської області.

Третя особа: Козівська сільська рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Європейська, 46, с. Козьова Стрийського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04370455.

Суддя