Вирок № 95627056, 18.03.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3112/19

Провадження № 1-кп/444/58/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Сагаль Д.А., Мамедова Г.І.,

номер кримінального провадження 12019140240000989, внесеного 23.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей немає, з середньою спеціальною освітою, не являється депутатом чи адвокатом, українця, громадянина України, непрацюючого, військовозобов`язаного, особою з інвалідністю не являється, раніше судимого, востаннє вироком Жовківського районного суду Львівської області від 03.07.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 (два) роки, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Бучацьким РВ УМВС України в Тернопільській області 05.09.1996 року, ІПН судом не встановлено,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора Лабань С.С., Пелешко П.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Семочко О.А.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного спяніння, 22 жовтня 2019 року близько 17 години, знаходячись у сквері в смт.Магерові на вул. Леся Мартовича, Жовківського району Львівської області, умисно, повторно, з метою викрадення чужого майна підійшов до потерпілої ОСОБА_2 та не кажучи до останньої жодного слова умисно вирвав з її правої руки мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі Нот 7» («Xiaomi Redmi Note 7"), по якому вона розмовляла, таким чином відкрито заволодів ним, після чого не реагуючи на прохання потерпілої припинити протиправні дії та віддати телефон, покинув місце події та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, занісши телефон за місцем проживання. В результаті спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 5300 гривень 00 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що з потерпілою проживав однією сімєю протягом 4-х років. Визнав, що дійсно 22 жовтня 2019 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, попросив у ОСОБА_2 телефон, сказавши їй, що пізніше поверне його. Забрав даний телефон з добрих намірів, а саме, у звязку з тим, що її син ОСОБА_3 постійно користується даним телефоном і не вчить уроки. Зазначив, що забрав даний телефон, коли ішов до магазину. Телефон віддав потерпілій після того, як потерпіла звернулась в органи поліції із заявою про вчинення ним злочину. Просить суд суворо не карати, оскільки у нього на утриманні перебуває хвора мати пристарілого віку.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 22 жовтня 2019 року близько 17 години, знаходячись у сквері в смт. Магерові по вул. Леся Мартовича, Жовківського району Львівської області, разом із своїм сином ОСОБА_3 , розмовляла по телефону, який вона придбала у 2019 році. Назустріч їй надійшов обвинувачений, та вихопив з її рук мобільний телефон «Ксіомі Редмі Нот 7», при цьому виражаючись в її сторону нецензурними словами та з місця вчинення кримінального правопорушення пішов. Наголосила, що вона обвинуваченому телефонувала і просила повернути телефон, однак такий на її прохання не звертав уваги і тому вона була змушена звернутись до поліції. Лише після цього, ОСОБА_1 повернув їй телефон. Зазначила, що обвинуваченого знає, оскільки до цього дня з ним проживала близько 4-х років однією сім"єю, однак кожен з них користувався своїм майном, в тому числі і телефоном. Просить суд його суворо не карати.

Крім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме допитом потерпілої, протоколами слідчих та судових дій.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22.10.2019 року вбачається, що гр. ОСОБА_2 звернулась 22.10.2019 року до Жовківського ВП Камянка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області із заявою про прийняття мір до її колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який близько 17.00 год., в парку у смт. Магерів, Жовківського району, вирвав з її рук телефон марки «Ксіомі Редмі Нот 7» із стартовим пакетом.

Вартість мобільного телефону марки "Redmi Note 7" станом на 23.09.2019 року становить 5300,00 грн., що вбачається з довідки виданої Жовківським відділенням мережі магазинів мобільних телефонів "Жжук".

ОСОБА_1 22.10.2019 року добровільно видав працівникам поліції телефон марки "Redmi Note 7", що вбачається із заяви ОСОБА_1 начальнику Жовківського ВП Камянка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області.

Мобільний телефон марки "Redmi by Xiaomi" 05.11.2019 року було оглянуто в приміщенні службового кабінету № 12 Жовківського ВП Камянка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області за задній панелі якого був наявний сканер відпечатку пальця. Вказані IMEI повністю збігався з IMEI, що вказані на заводській коробці, яку було надано потерпілою ОСОБА_2 , що вбачається з протоколу огляду предметів від 05.11.2019 року.

Із постанови про визнання речовим доказом та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 05.11.2019 року вбачається, що мобільний телефон «Ксіомі Редмі Нот 7» («Xiaomi Redmi Note 7") IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 визнано речовим доказом та прилучено до кримінального провадження в якості речового доказу, який після проведення необхідних слідчих дій та судово-товарознавчої експертизи, постановлено повернути потерпілій для відповідального зберігання.

З протоколів проведення слідчих експериментів від 07.11.2019 року з потерпілою ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 вбачається, що такі показали та розказали про обставини відкритого заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_2 .

Даний факт також підтвердився оглянутими відеозаписами слідчих експериментів у судовому засіданні.

З копії вироку Жовківського районного суду Львівської області від 03.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 (два) роки

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого, потерпілої, протоколи слідчих дій є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв"язку, не є взаємосуперечливими та доповнють і підтверджують ті об"єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред"явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_1 .

А тому, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.

Дії обвинуваченогоОСОБА_1 , органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 полягає в тому, що він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке є власністю потерпілої і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд не надає віри показам обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру відкрито викрадати в потерпілої телефон, а забрав його з наміром щоб потерпіла не передавала його в користування неповнолітньому сину, який із-за цього постійно користується даним телефоном і не вчить уроки. Дані покази обвинуваченого суд вважає неправдивими та такими, що даються обвинуваченим з метою уникнення від відповідальності та заперечуються наданими суду показами потерпілої ОСОБА_2 , яка, зокрема, ствердила, що предмет викрадення - мобільний телефон є її особистим майном, а обвинувачений ОСОБА_1 , випадково зустрівши її в парку, відкрито, з її рук, вихопив телефон і нецензурно при цьому висловлюючись, покинув місце злочину. Це ж саме вбачається і з протоколів проведення слідчих експериментів від 07.11.2019 року з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4 .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочинів, який згідно ст. 12 КК України є тяжким, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра, матеріальну шкоду відшкодував, по місцю проживання характеризується позитивно, неодноразово судимий, останній раз вироком Жовківського районного суду Львівської області від 03.07.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 (два) роки, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст.67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги, що обвинувачений злочини вчинив в період іспитового строку, будучи звільненим від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на шлях виправлення не став, інкримінований йому злочин в силу ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, як єдиний засіб перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому, суд враховує, що згідно ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 26 січня 2021 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 для відбування призначеного покарання згідно вироку Жовківського районного суду Львівської області від 03.07.2019 р.

Згідно листа із Львівської установи виконання покарань № 19 від 11.03.2021 року за № 6/1505 та рапорту працівника поліції від 11.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 затримано 11.02.2021 року.

Згідно Постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду щодо призначення покарань за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків від 20 липня 2018 року виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, призначення покарання за сукупністю вироків застосовується у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Оскільки ОСОБА_1 , після постановлення вироку від 03.07.2019 року, але до повного відбуття покарання протягом іспитового строку вчинив новий злочин, яким засуджується даним вироком, то покарання йому слід обрати за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, а саме слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а саме згідно вироку Жовківського районного суду Львівської області від 03.07.2019 року та призначити остаточне покарання.

Цивільні позови по кримінальному провадженні не заявлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 07.11.2019 року

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавленння волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 03.07.2019 року і за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначити остаточне покарання - 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18.03.2021 року, тобто з часу обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 07.11.2019 року на майно - мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі Нот 7» («Xiaomi Redmi Note 7) IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - скасувати.

Речовий доказ, а саме, мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі Нот 7» («Xiaomi Redmi Note 7") IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_2 .

Копію вироку після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Зеліско Р. Й.