Вирок № 95626340, 18.03.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13403/17 1-кп/335/62/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Смірнової А.О, прокурорів Михайлової Ю.І., Самохвалової Н.В., Кошолап С.В., Гладенка Я.Ю., Слєпченка А.С., Гресь А.В., захисників Матсалаєвої В.В., Луньової Л.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лисогірка, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який має загальну середню освіту, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , офіційного місця мешкання не має, раніше засудженого:

- 04.12.2017 року Комунарівським районним судом м.Запоріжжя за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15-ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Духовське Приморського краю Пограничного району, Російської Федерації, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , 2009 року народження, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 17.11.2003 р. Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.ч.2,3 ст.185,ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 27.07.2006 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06.11.2006 р. вирок від 27.07.2006 року частково змінено, вважати засудженим за ст.263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 04.12.2007 по відбуттю строку покарання,

- 13.01.2009 р. Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

- 13.02.2012 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2, 3 ст. 185, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 16.07.2014 умовно - достроково, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 12 днів,

- 23.02.2015 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185,ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

- 13.11.2015 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 17.02.2016 року вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2015 р. скасовано в частині призначеного покарання, на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 29.12.2017 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15-ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2017 року приблизно о 07 год. 20 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у підсобній кімнаті КП «Елуаш», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав, майно, що належить ОСОБА_4 , а саме:

-блокуючий пристрій повзункового типу «Реtlz АSАР» вартістю 5875 грн.;

-спусковий пристрій «Реtlz Rіg», вартістю 2600 грн.;

-спусковий пристрій «Стопор дисантер Vепtа», у кількості 2 шт. вартістю за 1296 грн., кожен;

-спусковий пристрій «СІіmb-х-х-Dгеаm» вартістю 1300 грн.;

-підйомний пристрій жумар «Vегtісаl», вартістю 945 грн;

-підйомний пристрій жумар «Rореwаlкег», вартістю 891 грн;

-карабін «ОVАL» фірми «FА», у кількості 20 шт., вартістю 197 грн., кожен;

-спусковий пристрій «вісімка», в кількості 3 шт., вартістю 297 грн., кожен;

-перфоратор «Зеніт ЗП-1200 МС» зеленого кольору (прямий), вартістю 1612 грн.

-перфоратор «Іжмаш UP1700» червоного кольору бочковий), вартістю 1347 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 21993 гривень.

15 листопада 2017 року приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом подолання перешкоди, а саме пожежної драбини, заліз на дах будинку № 20 по бульвару Шевченко в м. Запоріжжя. Далі, знаходячись на даху вказаного будинку ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, скориставшись тим, що слухове вікно даху у відчиненому стані, через нього проник до горища, де шляхом вільного доступу, таємно викрав, майно, що належить ТОВ «Хозхімсервіс», а саме:

-страхувальну систему «Тгаvеl Ехtгеmе універсал» чорного кольору, у кількості 1шт., вартістю 289 грн.;

-спусковий механізм «вісімка класична» FА 6003 червоного кольору, у кількості 1 шт., вартістю 303 грн.;

-карабін ОVАL FА 8009 у кількості 1 шт., вартістю 201 грн.;

-пояс запобіжний ппІ-Б, синього кольору, у кількості 2 шт., вартістю 440 грн. за кожний;

-саморіз для гіпсокартону по дереву 3,5х5,5 у кількості 450 шт. вартістю 102 грн. 24 коп. без урахування ПДВ, враховуючи, що уп. 500 шт. вартістю 113,60 грн. без ПДВ;

-цвяхи будівельні DIN 1151 3,4х70 вагою 2, 412 кг., вартістю 73 грн.90 коп. без ПДВ, враховуючи, що 5 кг. вартістю 153 грн. 20коп.;

-цвяхи будівельні DIN 1151 3,4х80 вагою 4,604 кг., вартістю 141 грн.07 коп. без ПДВ, враховуючи, що 5 кг. вартістю 153 грн. 20коп.;

-цвяхи будівельні DIN 1151 3,4х100 вагою 4, 997 кг., вартістю 153 грн.10 коп. без ПДВ, враховуючи, що 5 кг. вартістю 153 грн. 20коп.;

-цвяхи будівельні DIN 1151 3,4х100 2,774 кг., вартістю 85 грн. без ПДВ, враховуючи, що 5 кг. вартістю 153 грн. 20коп.;

-цвяхи будівельні DIN 1151 3,4х150 вагою 4,317 кг. вартістю 132 грн. 27 коп. без ПДВ, враховуючи, що 5 кг. вартістю 153 грн. 20коп.;

-саморіз з пресшайбою гострий 4,2х32 у кількості 411 шт. вартістю 98 грн. 80 коп. без ПДВ, враховуючи, що уп. 250 шт. вартістю 120 грн. 20 коп.

Своїми діями, ОСОБА_1 , завдав матеріальну шкоду ТОВ «Хозхімсервіс» на загальну суму 2187 грн. 78 коп.

08.09.2018 року, приблизно о 16:00 годин, ОСОБА_1 , перебував на міському пляжі Заводського району м. Запоріжжя, де у останнього виник умисел на викрадення чужого майна, а саме деталей верхньої будови колії, яка проходила поряд з вказаним пляжем. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, знаходячись на ділянці залізниці Державної організації «Комбінат «Зірка» в районі будинку № 186 по вулиці Лейтенанта Шмідта в місті Запоріжжі, розташованої у Заводському районі м.Запоріжжя, шляхом демонтажу залізничної колії за допомогою ручної сили, таємно викрав деталі верхньої будови колії, а саме: старопридатні залізничні костилі у кількості 7шт., вартістю 12 гривні 67 копійок за 1шт., на загальну суму 88 гривен 69 копійок та старопридатні залізничні підкладки Р-65 у кількості 2шт., вартістю 306 гривні 67 копійки за 1шт., на загальну суму 613 гривен 34 копійок, які склав у полімерний мішок, при цьому виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин не залежних від його волі, оскільки ОСОБА_1 , був виявлений працівниками поліції з викраденим майном.В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , державній організації «Комбінат «Зірка», заподіяно матеріальний збиток на загальну суму 702 гривні 03 копійок.

28 березня 2019 року о 13 год.09 хв. ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «Сейл-К» «Торговий центр» розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Спартака Маковського, будинок 9, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, таємно викрав з доступної для покупців магазину торгівельної полиці майно, а саме: одну пляшку віскі марки «Вlаск Whіtе» об`ємом 0,75 літрів, штрих код 5932, вартістю відповідно до довідки, виданої ТОВ «Сейл-К» 254 гривні 04 копійок без урахування ПДВ. Викрадене майно ОСОБА_2 сховав за пояс брюк та з викраденим майном попрямував до виходу з магазину «Торговий центр», де пройшов касову зону не розрахувавшись за вищезазначену пляшку віскі, проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин що не залежали від його волі, так як був зупинений на виході з магазину, працівником охорони магазину «Торговий центр», тим самим ОСОБА_2 скоїв закінчений замах на таємне викрадення майна магазину ТОВ «Сейл - К», на суму 254 гривні 04 копійок.

02 квітня 2019 року приблизно о 16 год.30 хв. ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс» розташованого за адресою: м. Запоріжжя,пр.Моторобудівників, будинок 54-А, шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, таємно викрав з доступної для покупців магазину торгівельної полиці майно, а саме: дві банки кави «Якобз Монарх розчинний» вага 190 г, штрихкод 3511 вартістю відповідно до довідки, виданої ТОВ «ТК «Економ Плюс» 185 гривень 89 копійок без урахування ПДВ за одну одиницю, загальною вартістю 371 гривня 78 копійок. Викрадене майно ОСОБА_2 сховав у внутрішню кишеню куртки та з викраденим майном попрямував до виходу з магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», де пройшов касову зону не розрахувавшись за вищезазначені банки кави, проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин що не залежали від його волі, так як був зупинений на виході з магазину, працівником охорони магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», тим самим ОСОБА_2 скоїв закінчений замах на таємне викрадення майна магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», на суму 371 гривня 78 копійок.

11 липня 2019 року у період часу з 14 год. 00 хв. по 14 год. 10 хв. ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс» розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Центральна 13, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, таємно викрав з доступної для покупців магазину торгівельної полиці майно, а саме: пляшку джину «Воmbау Sаррhиге 47% Великобританія», об`ємом 0,5 літрів, вартістю відповідно до довідки, виданої ТОВ «ТК «Економ Плюс» 361 гривня 52 копійки без урахування ПДВ за одну одиницю. Викрадене майно ОСОБА_2 сховав у штани, в які на той час був одягнутий та з викраденим майном попрямував до виходу з магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», де пройшов касову зону не розрахувавшись за вищезазначену пляшку джину, проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин що не залежали від його волі, так як був зупинений на виході з магазину, працівником охорони магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», тим самим ОСОБА_2 скоїв закінчений замах на таємне викрадення майна магазину ТОВ ТК «Економ Плюс», на суму 361 гривня 32 копійки.

15 липня 2019 року у період часу з 13 год. 00 хв. по 13 год. 20 хв. ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс» розташованого за адресою:м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 3, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, таємно викрав з доступної для покупців магазину торгівельної полиці майно, а саме: пляшку віскі «Jаск Dапіеls 40 % США», об`ємом 0,5 літрів, вартістю відповідно до довідки, виданої ТОВ «ТК «Економ Плюс» 289 гривень 60 копійок без урахування ПДВ за одну одиницю, викрадене майно ОСОБА_2 сховав у кофту, яка на той момент знаходилась в його правій руці та з викраденим майном попрямував до виходу з магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», де пройшов касову зону не розрахувавшись за вищезазначену пляшку віскі, проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин що не залежали від його волі, так як був зупинений на виході з магазину, працівником охорони магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», тим самим ОСОБА_2 скоїв закінчений замах на таємне викрадення майна магазину ТОВ «ТК «Економ Плюс», на суму 289 гривень 60 копійок.

28 серпня 2018 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на «Центральному пляжі м. Запоріжжя», на відстані близько 100 метрів від входу до кафе «Веселий Роджер», побачив залишені без нагляду особисті речі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які знаходились на піску під металевою конструкцією «грибок». ОСОБА_2 направився до вказаних речей, де пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно намагався викрасти жіночу сумку ОСОБА_5 , та рюкзак ОСОБА_6 , проте в цей час був помічений потерпілим ОСОБА_6 та його малолітнім сином ОСОБА_7 , які стали вимагати від останніх припинення злочинних дій. Не дивлячись на це, усвідомлюючи, що його дії помічені потерпілим ОСОБА_6 та його малолітнім сином ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 відкрито викрав з сумки потерпілої ОСОБА_5 наступне майно: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не представляє матеріальної цінності; шкіряний гаманець бежевого кольору, вартістю 500 гривень, в якому знаходились: грошові кошти в сумі 1200 гривень та дві банківські карти «Приватбанк», які не представляють матеріальної цінності; зв`язку ключів у кількості трьох металевих ключів та ключа від домофону, які не представляють матеріальної цінності; мобільний телефон в корпусі червоного кольору фірми «Lenovo» модель «А2010», вартістю 2500 гривень, в якому знаходились сім-карта мобільного оператора «лайфселл» з номером НОМЕР_1 , та сім-карта оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , які не представляють матеріальної цінності; а також рюкзак ОСОБА_7 , в якому знаходився мобільний телефон в корпусі чорного кольору фірми «Lenovo» модель «А916», вартістю 3800 гривень, в якому знаходились сім-карта мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , яка не представляє матеріальної цінності. Після чого, отримавши можливість розпоряджатись майном потерпілих, ОСОБА_2 залишив рюкзак потерпілого ОСОБА_6 на відстані приблизно 40 метрів від місця скоєного злочину, та зник у невідомому напрямку з іншим викраденим майном, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4200 гривень 00 копійок та потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3800 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні крадіжок визнав повністю, пояснив що дійсно 12 жовтня 2017року викрав майно в підсобній кімнаті КП «Елуаш», поклав в мішок, відніс його додому, не встиг збути викрадене. 15 жовтня 2017 року заліз по пожежній драбині на горище будинку по бульвару Шевченко в м. Запоріжжя, де йшов ремонт, там викрав цвяхи, карабін, саморізи, поклав в мішок, під будинком був затриманий працівниками поліції.08 вересня 2018 року на ділянці залізниці по вулиці Лейтенанта Шмідта в місті Запоріжжі, розташованої у Заводському районі м.Запоріжжя, шляхом демонтажу залізничної колії за допомогою ручної сили, викрав залізничні костилі, які хотів здати на металолом, був затриманий працівниками поліції, які вилучили викрадене.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював фактичних обставин справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Вивчивши обставини кримінального провадження та оцінивши кожен наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні описаних вище кримінальних правопорушень, визнаного судом доведеним.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, що не була доведена до кінця з причин, що не залежали від волі особи; за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена повторно.

Також, органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, його дії кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, 28 серпня 2018 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , заздалегідь домовившись про скоєння крадіжки, знаходячись на «Центральному пляжі м. Запоріжжя», на , відстані близько 100 метрів від. входу до кафе « Веселий Роджер », побачили залишені без нагляду особисті речі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які знаходились на піску під металевою конструкцією «грибок». Діючи за попередньою домовленістю, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направились до вказаних речей, де пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно намагались викрасти жіночу сумку ОСОБА_5 , та рюкзак ОСОБА_6 , проте в цей час були помічені потерпілим ОСОБА_6 та його малолітнім сином ОСОБА_7 , які стали вимагати від останніх припинення злочинних дій. Не дивлячись на це, усвідомлюючи, що їх дії помічені потерпілим ОСОБА_6 та його малолітнім сином ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи за змовою між собою, відкрито викрали з сумки потерпілої ОСОБА_5 наступне майно: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не представляє матеріальної цінності;шкіряний гаманець бежевого кольору, вартістю 500 гривень, в якому знаходились: грошові кошти в сумі 1200 гривень та дві банківські карти «Приватбанк», які не представляють матеріальної цінності; зв`язку ключів у кількості трьох металевих ключів та ключа від домофону, які не представляють матеріальної цінності;мобільний телефон в корпусі червоного кольору фірми «Lenovo» модель «А2010», вартістю 2500 гривень, в якому знаходились сім-карта мобільного оператора «лайфселл» з номером НОМЕР_1 , та сім-карта оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , які не представляють матеріальної цінності; а також рюкзак ОСОБА_7 , в якому знаходився мобільний телефон в корпусі чорного кольору фірми «Lenovo» модель «А916», вартістю 3800 гривень, в якому знаходились сім-карта мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , яка не представляє матеріальної цінності. Після чого, отримавши можливість розпоряджатись майном потерпілих, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , залишили рюкзак потерпілого ОСОБА_6 на відстані приблизно 40 метрів від місця скоєного злочину, та зникли у невідомому напрямку з іншим викраденим майном, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4200 гривень 00 копійок та потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3800 гривень 00 копійок.

ОСОБА_1 під час допиту в суді заперечував його причетність до грабежу, зазначивши, що він не вчиняв даного злочину, він дійсно в той день перебував з ОСОБА_2 на Центральному пляжі м.Запоріжжя, поки ОСОБА_2 був на пляжі, він ходив в кіоск за шаурмою, коли повернувся з кіоску побачив метушню людей, ОСОБА_2 там не побачив, після чого він пішов на зупинку громадського транспорту та поїхав додому, на слідуючий день до нього додому приїхали працівники поліції, та затримали його.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що приблизно 2-3 роки тому влітку, він з сином, донькою, дружиною, перебували на Центральному пляжі в м.Запоріжжя, свої речі поклали під грибком та пішли купатися. Виходили з води, побачили, як два чоловіки розбирають їх речі, а саме сумку, рюкзак. Він почав кричати щоб ті зупинились, вони почали тікати, він за ними гнався, наздогнав одного із обвинувачених, а саме ОСОБА_2 , притягнув його на місце скоєння злочину, викликав поліцію. На місці встановив, що було викрадено у них, а саме: 2 мобільних телефони Леново, гаманець з грошима, ключі, паспорт ОСОБА_5 . Іншого чоловіка він близько не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що влітку в серпні 2018 року він зі своєю сім`єю відпочивали на Центральному пляжі в мЗапоріжжя, коли вони всі пішли купатися, він побачив, що під грибком, де вони залишили свої речі риються в речах особи, про це він повідомив батька, батько вийшов з води та побіг за чоловіками, які тікали один в ліву сторону , інший праворуч. Одного із чоловіків, як стало відомо після на прізвище ОСОБА_2 наздогнав його батько. Ними було встановлено, що з їх речей зникли 2 мобільних телефони, ключі, гаманець з грошима.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що влітку 2018 року він з друзями відпочивав на Набережній в м.Запоріжжя, почув від людей, які також відпочивали про вчинену крадіжку, потім бачив як чоловік наздогнав одного із обвинувачених, він побіг за іншим обвинуваченим, однак не наздогнав його.

Судом були досліджені слідуючі докази.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.08.2018 року, ОСОБА_5 повідомила Вознесенівський ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області про те, що 28.08.2018 року приблизно то 18-00 год. на Ждановському пляжі на Набережній магістралі в м.Запоріжжя, двоє невідомих відкрито заволоділи її речами, а саме: ключами від квартири, паспортом, гаманцем, в якому було 1100 грн., мобільним телефоном Lеnоvо червоного кольору, мобільним телефоном Lеnоvо чорного кольору.

Постановою слідчого від 29.08.2020 року ОСОБА_5 визнана потерпілою у кримінальному провадженні.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.08.2018 року, ОСОБА_6 повідомив Вознесенівський ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області про те, що 28.08.2018 року приблизно то 18-00 год. на Ждановському пляжі на Набережній в м.Запоріжжя, невідома особа відкрито заволоділа його мобільним телефоном Lеnоvо А 960 чорного кольору.

Постановою слідчого від 29.08.2020 року ОСОБА_6 визнана потерпілим у кримінальному провадженні.

Згідно з протоколом огляду місця події від 28.08.2018 року, предметом огляду була ділянка місцевості розташована на Ждановському пляжі з правої сторони від кафе «Веселий Роджер» на Набережній магістралі в м.Запоріжжя.

Згідно з протоколом огляду місця події від 30.08.2018 року, предметом огляду була ділянка місцевості розташована біля входу в кафе «Веселий Роджер», де під кустарником була виявлена зв`язка металевих ключів різної форми у кількості 3 шт.

Доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_1 до вчинення грабежу стороною обвинувачення належними та допустимими доказами не спростовані.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У мотивувальній частині обвинувального вироку, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України,мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

При цьому суд Верховний Суд в постанові від 22.03.2018 р. по справі № 521/11693/16-к (пр..51-380 км 17) звернув увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченого. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винність обвинуваченого у вчинені злочину, мотив і мета злочину.

Ч.1 ст.92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Під час судового слідства за клопотанням сторони обвинувачення були допитані потерпілий ОСОБА_6 , свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , досліджені письмові документи . Покази свідків, зміст свідчень яких викладено вище, як і письмові докази безумовно не свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення грабежу 28.08.2018 р., обвинуваченого на місці вчинення злочину виявлено не було, інші докази які б вказували на причетність ОСОБА_1 до грабежу відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 заперечував причетність до вчинення грабежу 28.08.2018 року, і його доводи в процесі розгляду справи, не спростовані.

З огляду на безпосередньо досліджені докази, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було доведено «поза розумним сумнівом» причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб у той день, час та місці, що зазначені в обвинувальному акті.

Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачений ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, належними та достатніми доказами не доведена, а тому ОСОБА_1 необхідно виправдати за вищевказаним епізодом грабежу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні крадіжок визнав повністю, суду пояснив, що 28.03.2019 року у магазині з полиці взяв пляшку віскі, заховав за куртку, на виході його зупинили з викраденим охоронець. 02.04.2019 року у супермаркеті взяв з полиці дві банки кави, поклав у кишеню куртки, на виході з викраденим його затримали охоронці магазину. 11.07.2019 року у магазині взяв з полиці пляшку Джину, сховав під куртку, на виході з магазину був затриманий з викраденим. 15.07.2019 року у магазині намагався викрасти пляшку віскі, де при виході з магазину з викраденим його затримали охоронці магазину.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорював фактичних обставин справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

За епізодом від 28.08.2018 року ОСОБА_2 вину у скоєному визнав частково, пояснив суду, що він разом з ОСОБА_1 в той день поїхали на Жданівський пляж в м.Запоріжжя, перед цим вони вживали алкогольні напої, потім він йшов по піску, побачив під грибком речі, та спонтанно взяв у рюкзаку гаманець і побіг, чув як хтось кричить йому в слід, він викинув у кущі викрадені речі. Де подівся ОСОБА_1 йому невідомо, з ним він не домовлявся про викрадення речей. Цивільний позов він визнає частково, а саме на суму викрадених грошей, які знаходилися у гаманці.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 , стосовно вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 відкритого викрадення майна в обсязі, зазначеному у обвинувальному акті, а саме: грошові кошти в сумі 1200 грн, 2 банківські карти «Приватбанк», зв`язку ключів у кількості трьох металевих ключів та ключа від домофону; мобільний телефон в корпусі червоного кольору фірми «Lenovo» модель «А2010», мобільний телефон в корпусі чорного кольору фірми «Lenovo» модель «А916», так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.

Зібраними в ході досудового розслідування доказами, які безпосередньо досліджені судом в ході судового розгляду кримінального провадження, судом встановлені ті обставини, які вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 28.08.2018 року відкритого викрадення чужого майна, що належить потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Однак, кваліфікуюча ознака «за попередньою змовою групою осіб» не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно .

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки діянь, які згідно з нормою ст. 12 КК України, відносяться до нетяжких злочинів та тяжких злочинів.

Також суд враховує кількість вчинених епізодів правопорушень, систематичність та періодичність їх вчинення, загальну суму завданих збитків, та відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення злочинів проти власності, судимість не знята та не погашена, покарання за останнім вироком не відбуте.

За станом здоров`я відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, до затримання постійного місця працевлаштування не мав.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд не встановив.

З урахуванням вищевикладеного, пом`якшуючих вину обвинуваченого обставин, вчинення низки умисних кримінально караних діянь, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15-ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

На переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства.

Остаточне покарання слід визначити ОСОБА_1 із застосуванням ст. 70 КК України, за змістом якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, призначити остаточне покарання необхідно із застосуванням ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, за яким необхідно частково приєднати невідбуте покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 року.

Відносно обвинуваченого під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого судом продовжений до 21.03.2021 р. включно.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання, а саме з 11.09.2018 року.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України в строк призначеного покарання ОСОБА_1 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11 вересня 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. ОСОБА_1 вчинив злочини 12.10.2017 року, 15.11.2017 року. Згідно з Правовим висновком у п.106 постанові Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017, тобто після набрання чинності Законом № 2046-V11, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строгк покарання застосуванню підлягає ч.2 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-V11.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки діянь, які згідно з нормою ст. 12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Також суд враховує кількість вчинених епізодів правопорушень, систематичність та періодичність їх вчинення, загальну суму завданих збитків, та відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення злочинів проти власності, судимість не знята та не погашена.

За станом здоров`я відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря-нарколога, має ряд хронічних захворювань, до затримання постійного місця працевлаштування не мав. За сімейним станом має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття за епізодами крадіжок та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, якя обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення 28.08.2018 року злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищевикладеного, пом`якшуючих вину обвинуваченого обставин, вчинення низки умисних кримінально караних діянь, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст.15-ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

На переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства.

Остаточне покарання слід визначити ОСОБА_2 із застосуванням ст. 70 КК України, за змістом якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відносно обвинуваченого під час судового розгляду був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого судом продовжений до 21.03.2021 р. включно.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання, а саме з 01.10.2020 року.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України в строк призначеного покарання ОСОБА_2 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 01 жовтня 2020 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Розглянувши цивільний позов ОСОБА_5 , про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди завданої злочином у розмірі 4200 гривень, та ОСОБА_6 про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди у розмірі 3800 гривень, суд зазначає таке.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_1 за цим епізодом суд на підставі ч.3 ст.129 КПК України залишає без розгляду позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

Відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинувачений ОСОБА_2 заявлений цивільний позов визнав частково, а саме в частині відшкодування грошових коштів, які знаходилися у викраденому ним гаманці.

Приймаючи до уваги те, що протиправні дії ОСОБА_2 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна, знаходяться в причинному зв`язку з негативними наслідками, які настали для потерпілого ОСОБА_6 у вигляді заподіяння шкоди на суму 3800 грн., цивільний позов підлягає задоволенню шляхом стягнення вказаної суми з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 .

Відносно цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

У судові засідання у встановленому законом порядку викликалася потерпіла ОСОБА_5 , у судові засідання не з`являлася,заявлені позовні вимоги не підтримала, тому суд керуючись ч.5 ст.128 КПК України залишає позовні вимоги ОСОБА_5 без розгляду.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України (епізод від 12.10.2017) у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч.3 ст.185 КК України (епізод від 15.11.2017) у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням вироку Комунарівського районного суду м.Запоріжжя від 04.12.2017 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

За ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України (епізод від 08.09.2018) призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, з 11.09.2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком суду законної сили, - залишити без змін.

ОСОБА_1 визнати невинуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 - ч. 2 ст.185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого, з 01.10.2020 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 , до набрання вироком суду законної сили залишити без змін.

Речові докази:комп`ютерний диск DVD-R-16Х 02.mp,06.mp4, диски з відеозаписом з камер відеоспостереження, долучені до матеріалів кримінального провадження, -залишити в матеріалах кримінального провадження; пляшку віскі «Black White»об`ємом 0,7 л, передану на зберігання ОСОБА_12 , - передати ТОВ «Сейл-К»; одну пляшку віскі «Jack Daniels» об`ємом 0,5 л, передану на зберігання ОСОБА_13 , - передати ТОВ ТК «Економ Плюс»; дві банки кави «Якобз Монарх розчинний» вагою 190 г, передані на зберігання ОСОБА_14 , - передати ТОВ ТК «Економ Плюс»;одну пляшку джину «Bombay 47%», передану на зберігання ОСОБА_15 ,- передати ТОВ ТК «Економ Плюс»; залізничні підкладки 2 шт.,залізничні костилі 7 шт., передані на зберігання ДО «Комбінат Зірка», - залишити ДО «Комбінат Зірка».

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 3800 грн., завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 3800 (три тисячі вісімсот) гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 4200 грн., завданої злочином, - залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,

якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя Н.І. Рибалко