Рішення № 95626209, 17.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.03.2021

Справа № 937/9260/20 2/937/1046/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17» березня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить змінити розмір аліментів та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина у розмірі ј частини від всіх видів заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що у середині 2000 років вона мешкала у цивільному шлюбі з відповідачем в с. Старі Санжари Новосанжарського району, Полтавської області. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі 320/8254/15-ц стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн., щомісячно. Виконавче провадження було відкрито у Новосанжарському районному відділі державної виконавчої служби Полтавської області та відповідач сплачує аліменти у розмірі 600 грн., щомісячно. З часу ухвалення рішення минуло більше п`яти років та матеріальний стан позивача значно погіршився, а матеріальний стан відповідача навпаки поліпшився, він офіційно працевлаштований. Крім того, дитина хворіє та потребує періодичного лікування, у зв`язку із чим зазначеного розміру аліментів в твердій грошовій сумі не достатньо для утримання дитини, її повноцінного духовного та фізичного розвитку, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач не з`явилася, від її представника – адвоката Дуди С.В., надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання, призначені на 10.02.2021 року на 10.00 годину та 17.03.2021 року на 14.30 годину, не з`явився з невідомої суду причини, конверт з судовою повісткою та іншими документами, направлений за адресою його місця проживання, зареєстрованому у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , повернувся до суду, причина повернення – «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч.10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказі за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки, відзив на позовну заяву не подав, позивач не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення, тому суд, з урахуванням вимог ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та у зв`язку з неявкою відповідача фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що заява підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року по справі № 320/8254/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі 600 грн. щомісяця, починаючи з 23.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).

Постановою державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ВП №54347145 від 21.07.2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 320/8254/15-ц від 28.10.2015 року, виданого Мелітопольським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 600 грн. на утримання дитини (а.с.8,9-10).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 182 СК України при визначення розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення(ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові ВСУ від 5.02.2014 №6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Позивач просить змінити спосіб та розмір стягнених аліментів, оскільки визначений розмір аліментів за рішенням суду в сумі 600 грн. є значено меншим, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а отже стягнений за рішенням суду розмір аліментів, в умовах збільшення рівня цін, не дає можливості належним чином утримувати дитину. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2021 року складає 2395 грн. гривень.

При цьому, Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №037-VIII ч.2 ст.182 СК викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, судом встановлено, що розмір аліментів, який стягується за рішенням суду від 28 жовтня 2015 року в сумі 600 грн. є нижчим мінімального розміру аліментів, встановленого Законом.

На підставі вищевикладеного, суд, враховуючи мінімальний розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, мінімальний розмір аліментів, встановлений законом, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є достатні підстави для задоволення позовних вимог та зміни способу та розміру стягнення раніше судом аліментів, а саме з твердої суми в розмірі 600 грн. на ј частку від заробітку (доходу) батька дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 212, 214, 215 280-284, 353-355 ЦПК України, ст.ст.180-183, 192 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.

Змінити розмір стягнених з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року, шляхом зміни способу та розміру їх присудження та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 копійок на доходний рахунок: (р/р UA968999980313171206000008491, отримувач коштів - Мелітопольське УК/Мелітополь/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), коди отримувача (код ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: «Судовий збір»).

Виконання рішення за виконавчим листом по справі №320/8254/15-ц від 28.10.2015 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, після набрання судовим рішенням законної сили - припинити, виконавчий лист № 320/8254/15-ц, виданий Мелітопольським міськрайонним судом 28.10.2015 року, який перебуває на виконанні Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - відкликати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В. Сметаніна