Ухвала суду № 95625349, 18.03.2021, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/594/21

Провадження № 2/316/706/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. м. Енергодар

Суддя Енергодарського мiського суду Запорiзької областi Куценко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ТЕПЛОВОДОКАНАЛ» Енергодарської міської ради, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 року до суду надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 відповідно до якого остання просить стягнути на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 55799,01 грн..

Позовна заява не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, так як вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України з наступних підстав.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилається на п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», та зазначає про звільнення її від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 ЗУ «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховний Суд України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16).

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а отже позивачем помилково визначено щодо наявності в неї пільг по сплаті судового збору.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

Сума поданого ОСОБА_1 позову складає 55799,01 грн., а отже в даному випадку позивач має сплатити 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ТЕПЛОВОДОКАНАЛ» Енергодарської міської ради, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – 7 (сім) днів, з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. О. Куценко