Рішення № 95624514, 04.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10596/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особi:

головуючого суддi - Бедьо В.І.

з участю секретаря судових засідань - Пазяк С.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» - Дорош І.І.

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в м. Ужгороді спpаву за позовом адвоката Гангур Михайла Івановича в інтересах ОСОБА_1 до державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича, ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує наступним.

11 жовтня 2007 року ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_4 на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі, уклав Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком кредитний договір №489-05/8-07, за яким отримав кредит у сумі 15 000 євро зі строком користування до 10.10.2027 року.

Цього ж дня позивачем в забезпечення виконання кредитного договору з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком укладено іпотечний договір №48-06/10-07, предметом якого був житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві власності Позивачу.

ОСОБА_3 кредитні кошти не повертав, у зв`язку з чим 29.07.2011 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_3 та до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет Іпотеки згідно Іпотечного договору №48-06/10-07 від 11.10.2007, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.04.2012 року позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було задоволено в повному обсязі.

Вказане рішення набрало законної сили, але залишилося невиконаним, оскільки Банк пропустив строки для звернення виконавчого документа до виконання.

15.10.2013 року з метою поновлення пропущеного строку ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з відповідною заявою.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.11.2014 року у задоволенні заяви про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання Банку було відмовлено.

23.08.2019 року позивач з інформаційної довідки №177442 від 14.08.2019 року дізналася, що державним реєстратором Велятинської сільської ради Горщаром М.В. 09.08.2019 за індексним №48182117 прийнято рішення про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , власником якого була ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 року було внесено відповідний запис про право власності за №32766560.

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради ОСОБА_5 грубо порушує її право власності, прийнято з чисельними порушеннями чинного законодавства, внаслідок чого є незаконним та підлягає скасуванню з наступних мотивів.

Відповідно до іпотечного договору його сторонами в момент укладення були Іпотекодержатель в особі Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 .

Позивач вказує на те, що оскільки ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» стороною або іншим учасником договору не було, отже жодних прав, наданих Іпотекодержателю умовами цього документу, в тому числі і звертати стягнення на предмет іпотеки не мало. Жодних даних, що ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» набув прав за іпотечним договором в порядку відступлення прав ним або державним реєстратором Велятинської сільської ради Горщар М.В. не надано, а позивач такими даними також не володіє. Крім того вказує, що навіть якщо таке відступлення відбулося, то воно вчинено з порушенням чинного законодавства, а отже є незаконним. Так, в порушення наведених правових норм позивача не було повідомлено у встановлений строк про відступлення права, даними про нотаріальне посвідчення такого правочину позивач не володіє, а з інформаційної довідки №177442 від 14.08.2019 року вбачається, що він не був також і зареєстрований у встановленому законом порядку.

Позивач звертає увагу на п. 5.2. Іпотечного договору та вважає, що Іпотекодержатель був управі вибрати виключно один спосіб звернення на предмет іпотеки, чим він і скористався, звернувшись у 2011 році до суду з відповідним позовом, який як я зазначив вище, був повністю задоволений.

У тому, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не було виконано, вини позивача немає, оскільки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» пропустив строк звернення виконавчого документа до виконання з власної вини.

Оскільки Іпотекодержателем було використано право на звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачене пунктом 5.2 Іпотечного договору, то на думку позивача повторно здійснювати таке звернення у жодний спосіб, в тому числі і шляхом прийняття предмета у свою власність Іпотекодержатель права не мав. В порушення цих правових норм застережень про задоволення вимог іпотекодержателя щодо прийняття Предмета іпотеки у його власність іпотечний договір не містив, а відповідач 2 Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя з позивачем не уклав, письмову вимогу про усунення порушення позивачу не надсилав, вартість на момент такого набуття права на спірний будинок на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності не визначалася.

Також позивач вказує на те, що Державний реєстратор Велятинської сільської ради Горщар М.В. не надав на адвокатський запит копій письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, а також документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі, що дозволяє зробити висновок, що таких документів при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на спірний будинок в порушення пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12. 2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речовий прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державному реєстратору надано не було. На час подання позову також відсутні відомості про наявність у Відповідача 1 письмових підтверджень про отримання позивачем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Крім того оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності (станом на 05 серпня 2019 року) не проводилась.

На підставі викладеного вище позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщара М.В. від 09.08.2019 за індексним №48182117 про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 було внесено відповідний запис про право власності за №32766560.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 16.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги позову та просили задовольнити з підстав, викладених у позовні заяві, крім того 02.02.2021 року та 03.02.2021 року подали заяви про збільшення позовних вимоги, в якій уточнили вимоги позову, які викладають в наступній редакції: визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщара М.В. від 09.08.2019 за індексним №48182117 про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 було внесено відповідний запис про право власності за №32766560 та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на зазначений житловий будинок, припинивши право власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на вказаний об`єкт нерухомості.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» Дорош І.І. заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях на позовну заяву. Свою правову позицію обґрунтовує тим, що п.5.2 пп.5.2.1. Договору іпотеки врегульовано позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем, дана умова погоджена сторонами, не оспорювалась ними. Крім того сторона відповідача зазначає, що за ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. При цьому визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Також вказує, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом договору, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Крім того представник відповідача вказує, що 26.06.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було направлено повідомлення від 20.06.2019 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням із застереженням, що у разі непогашення заборгованості по Кредитному договору банком - іпотекодержателем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на Предмет іпотеки. Відтак відповідач вказує, що оскільки право власності на Предмет іпотеки за іпотекодержателем було зареєстроване 09.08.2019 року, то процедура та строки, визначені законом були дотримані, що свідчить про вжиття ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» всіх заходів для належного повідомлення боржника про заборгованість. Також вказує, що в діях державного реєстратора щодо реєстрації права власності на Предмет іпотеки за іпотеко держателем відсутні будь-які порушення чинного законодавства України, не суперечать жодним нормам права, натомість чинне законодавство навпаки забороняло йому відмовити в державній реєстрації права власності на нерухоме майно. Крім того представник відповідача звертає увагу на те, що фактично умовами Іпотечного договору (п.5.2.1,5.2.2) сторони узгодили, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється у способи, що перераховані в даному пункті, яких є 6, що узгоджується з вимогами чинного законодавства і разом з тим обрання певного способу правового захисту, в тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добросовісно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідач по справі державний реєстратор Велятинської сільської ради Горщар М.В. в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення та відзиву на позов до суду не подав.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши зміст наданих сторонами письмових доказів , суд встановив наступні обставини.

11.10.2007 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» кредитний договір №48-05/08-07 на суму 15 000,00 Євро зі сплатою 11 % річних строком до 2027 року включно.

На забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 11.10.2007 року укладено Іпотечний договір №48-06/10-07, предметом якого був житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору Дарування житлового будинку, посвідченого 26.06.2007 року Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою, про що зроблено запис до реєстру за р. № 4-632, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 26.06.2007 року за № 2181160. Право власності на предмет іпотеки зареєстроване 09.07.2007 року КП «БТІ м. Ужгорода» Ужгородської міської ради Закарпатської області за реєстраційним № 15890560 про що зроблено запис № 4007 в книзі 47.

П. 1.4. вказаного іпотечного договору сторони оцінити Предмет іпотеки 211 680 , 00 грн.

П. 5 вказаного договору визначено порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізації.

П.п. 5.2. вказаного договору визначено способи звернення стягнення на Предмет іпотеки, а п.п. 5.2.1. відповідно передбачено позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом прийняття Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем (із погашенням Майновим поручителем за рахунок коштів, отриманих від Іпотекодержателя внаслідок такого прийняття, зобов`язань за кредитним договором, або без проведення погашення у такий спосіб).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.04.2012 року у справі № 2-5469/11 у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору №48-06/10-07 від 11.10.2007 року та існуванням заборгованості станом на 29.07.2011 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість у розмірі 19 620.51 Євро та вирішено стягнення вказаної заборгованості здійснити в тому числі і шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки згідно Іпотечного договору №48-06/10-07 від 11.10.2007 року, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

На виконання вказаного рішення суду за заявою ПАТ «Акціонерний комерційного промислово-інвестиційного банку» 16.05.2013 року було видано виконавчий лист у справі № 2-5469/11.

В подальшому ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.11. 2014 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-5469/11.

17.12. 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений Договір про відступлення прав вимоги, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 48-05/8-07 від 11.10.2007 року, який був укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки з 15.06.2015 року ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» є іпотекодержателем.

Відповідно до наданої позивачем інформаційної довідки № 177442 від 14.08.2019 року ( а. с. 9) державним реєстратором Велятинської сільської ради Горщар Михайлом Васильовичем 09.08.2019 року за індексним № 48182117 прийнято рішення про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що до державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 було внесено відповідний запис про право власності за № 32766560. При цьому підставою виникнення права власності зазначено: Кредитний договір № 48-05/8-07 від 11.10.2007 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 ; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер:б/н, виданий 29.06.2019 року, видавник Укрпошта; Повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання ( Вимога про сплату заборгованості), серія та номер: ІВ/КІ-40, виданий 20.06.2016 року, видавник: ТзОВ ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ»; Іпотечний договір № 48-06/10-07.

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора грубо порушує право власності позивача, оскільки прийнято з порушеннями чинного законодавства, на яке вказано у змісті позовних вимог.

На противагу доводам сторони позивача відповідач ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» вказує, що процедура та строки, визначені законом були дотримані, що свідчить про вжиття ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» всіх заходів для належного повідомлення боржника про заборгованість, відтак вважає, що в діях державного реєстратора щодо реєстрації права власності на Предмет іпотеки за іпотекодержателем відсутні будь-які порушення чинного законодавства України, такі не суперечать жодним нормам права.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).

Так, ОСОБА_1 заявила вимоги про визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщара М.В. від 09.08.2019 за індексним №48182117 про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 було внесено відповідний запис про право власності за №32766560 та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на зазначений житловий будинок, припинивши право власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на вказаний об`єкт нерухомості.

Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав, урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також прийнятим на його виконання Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Обов`язки державного реєстратора при здійсненні реєстраційних дій визначені у статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою реєстратор зобов`язаний, зокрема: встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевірити відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; перевірити наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до статті 1 цього Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).

За приписами частини першої статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону № 898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Стаття 36 Закону № 898-IV (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Закономспособи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону № 898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У даному конкретному випадку умовами іпотечного договору № 48-06/10-07 від 11.10. 2007 року, зокрема п.п. 5.2.1. передбачено позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом прийняття Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем (із погашенням Майновим поручителем за рахунок коштів, отриманих від Іпотекодержателя внаслідок такого прийняття, зобов`язань за кредитним договором, або без проведення погашення у такий спосіб). Так п. 5.1 надано право іпотекодержателю набути право звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію незалежно від настання строку виконання Майновим поручителем будь-яких зобов`язань за кредитним договором – при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1. 5 цього Договору.

Відповідно до п. 7.3 іпотечного договору, такий діє до повного виконання зобов`язань Майновим поручителем за кредитним договором або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 35 Закону № 898-IV, у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

З наведеного слідує, що згідно з чинним законодавством підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю ОСОБА_1 письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобовязанням Вих. ІВ/КІ-40 від 20.06.2019 року.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Системний аналіз положень статей17,33,36,37 Закону України «Про іпотеку»дає підстави для висновку, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя),не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.

В даному випадку суд також приймає до уваги також те, що фактично рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.04.2012 року, яким достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором № 48-06/10-07 у розмірі 19 620.51 Євро та звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 фактично змінено строк дії кредитного та іпотечного договорів.

Разом з тим, як вже було раніше зазначено в подальшому ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.11. 2014 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-5469/11 з підстав пропуску такого без поважних причин.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон № 1304-VII, підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону № 898-IV, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону № 898-IV).

Отже, Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Верховний Суд України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-1356цс15 дійшов правового висновку про те, що поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першоїстатті 263 ЦК України) та зробив висновок про те, що установлений Законом мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону України № 1952-IV від 1 липня 2004 року).

Державним реєстратором Велятинської сільської ради Горщар Михайлом Васильовичем 09.08.2019 року за індексним № 48182117 прийнято рішення про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 про що до державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 було внесено відповідний запис про право власності за № 32766560.

Тобто іпотекодержатель у позасудовому порядку набув право власності на предмет іпотеки, внаслідок чого нерухоме житлове майно вибуло з власності іпотекодавця ОСОБА_1 без її згоди, як власника.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядкуу спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іптекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Тобто, всупереч дії мораторію відбувся фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки без згоди власника майна.

З огляду на викладене, суд в даному випадку вважає за необхідне використати правову позицію, що викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 644/3116/18 про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , який використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнутий на підставі дії Закону № 1304-VII, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 11.10.2007 року, укладеного в іноземній валюті.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Рronina V. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

У звязку з наведеним вище суд приходить до переконання, що рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича від 09.08.2019 року за індексним № 48182117 про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 року було внесено відповідний запис про право власності за № 32766560 є незаконним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що вимога позову про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 з припинення права власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на вказаний об`єкт нерухомості є похідною від вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича від 09.08.2019 року за індексним № 48182117, які задоволено судом, відповідно вказані вимоги також є підставні та такі, що підлягають до задоволення.

Узагальнюючи все вищезазначене суд приходить до переконання, що вимоги позову є обґрунтовані, доведені належними письмовими доказами, що не спростовані відповідачами під час розгляду даної цивільної справи, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 572-577, 610, Цивільного кодексу України,Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 258,259,263,265 ЦПК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позовну заяву – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича від 09.08.2019 року за індексним № 48182117 про реєстрацію за ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно 05.08.2019 року було внесено відповідний запис про право власності за № 32766560.

Скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , припинивши право власності ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на вказаний об`єкт нерухомості.

Стягнути з державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильович на користь ОСОБА_1 576,30 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути з ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» на користь ОСОБА_1 576,30 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 .

Представник позивача : ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 ).

Відповідач: державний реєстратор Велятинської сільської ради Горщар Михайло Васильович (адреса 90453, Хустського району, с. Велятино, вул. Миру, буд. 72)

Відповідач: ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» (адреса: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, код ЄДРПОУ: 35326253)

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.І. Бедьо