Ухвала суду № 95624495, 15.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13158/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Лемак О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

представника позивача – адвоката Йосипчука О.В.,

представника відповідача – адвоката Дрюченка О.С.,

представника третьої особи ОСОБА_1 – адвоката Орбан Н.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ужгороді, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехман Олександра Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Комерційний Інвестиційний Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Промисловий центр», про визнання незаконними дії нотаріуса, скасування записів та відновлення права іпотекодержателя,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехман Олександра Анатолійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Комерційний Інвестиційний Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Промисловий центр», про визнання незаконними дії нотаріуса, скасування записів та відновлення права іпотекодержателя.

До суду надійшла заява відповідача приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехмана О.А., в якій просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Заява мотивована тим, що у даній справі позивач обґрунтував заявлені вимоги порушенням нотаріусом, при здійсненні ним повноважень державного реєстратора, норм Законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, що призвело до неправомірного припинення іпотеки та зняття нотаріусом накладеної на підставі Договору іпотеки заборони. Вказує, що позивач не обґрунтував свого права власності на спірне майно, і спір про право власності на предмет іпотеки між сторонами даного спору відсутній. Позивач не порушив перед судом питання про визнання за ним будь-якого іншого права на предмет іпотеки. При цьому, відповідач (нотаріус) у даному випадку не є суб`єктом, який порушив права позивача у цивільних правовідносинах, а предметом спору є те, чи діяв відповідач (нотаріус) як державний реєстратор, тобто як суб`єкт владних повноважень, під час вчинення записів про припинення іпотеки і про припинення обтяження, у межах та у спосіб, встановлений законом. З огляду на наведене вважає, що даний спір є публічно-правовим, а отже відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

В судовому засіданні представник відповідача приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехмана О.А. – адвокат Дрюченко О.С. подану заяву підтримав та просив суд закрити провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Йосипчук О.В. в судовому просив у задоволенні заяви про закриття провадження у справі відмовити. Подав до суду письмові заперечення, в яких вказує, що у даному випадку ОСОБА_2 оспорює до суду дії та рішення хоча і суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора (приватного нотаріуса), однак такі незаконні дії відповідача пов`язані з реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 , недотримуючись встановленого законом порядку проведення такої реєстрації. Вимоги до приватного нотаріуса витікають (є похідними) саме із цивільних правовідносин та пов`язані з їх реалізацією.

При цьому, у позовній заяві позивач наголошує на порушенні оскаржуваними рішеннями його майнового права на нерухоме майно (земельну ділянку та розташований на ній будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) як іпотекодержателя, у тому числі й у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов договору іпотеки за яким вона є майновим поручителем за зобов`язанням ОСОБА_1 .

Звертає увагу суду на те, що окрім визнання незаконними дій нотаріуса по припиненню іпотеки та обтяжень, скасування таких записів про припинення, в позовній заяві ОСОБА_2 просить також відновити за ним право іпотекодержателя за Договором іпотеки від 19.03.2012 року, серія та номер: 838, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д., з моменту внесення 19.03.2012 року в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно первинних записів про іпотеку (номер 23825301 та номер 23825068 від 19.03.2012 року) та обтяження нерухомого майна іпотекою.

Таким чином, вважає, що позивач оскаржуючи реєстраційні дії, фактично має на меті захист свого майнового права, як іпотекодержателя, на об`єкти цих дій, припинення якого вважає незаконним. Крім того, вирішення цього спору стосується не лише майнових прав позивача, а й набутих третьою особою AT «Комерційний інвестиційний банк» майнових прав, який на сьогодні являється новим іпотекодержателем вказаного нерухомого майна, відтак - спірні у цій справі правовідносини не можна вважати публічно-правовими, що виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Представник третьої особи ОСОБА_1 – адвокат Орбан Н.Л., в судовому засіданні щодо закриття провадження у справі заперечила з підстав необґрунтованості.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зміст поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 255 ЦПК України, на яку посилається відповідач, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що в даному випадку позивач ОСОБА_2 оскаржує до суду дії та рішення суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора (приватного нотаріуса), пов`язані з реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин між позивачем та третьою особою, недотримуючись встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Таким чином, позивач оскаржуючи реєстраційні дії, фактично має на меті захист свого майнового права, як іпотекодержателя, на об`єкти цих дій, припинення якого вважає незаконним. Крім того, вирішення цього спору стосується не лише майнових прав позивача, а й набутих третьою особою AT «Комерційний інвестиційний банк» майнових прав, який на сьогодні являється новим іпотеко держателем вказаного нерухомого майна, відтак - спірні у цій справі правовідносини не можна вважати публічно-правовими, що виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Вказане узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 820/4307/16 від 05 лютого 2020 року.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, для закриття провадження у справі, а відтак у задоволенні заяви відповідача приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехмана О.А. слід відмовити.

На підставі та керуючись ст. ст. 4,19, 255 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви відповідача приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехмана О.А. про закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак