Вирок № 95624332, 17.03.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1035/20 Провадження № 1-кп/304/135/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретарів судового засідання Ковач М.Ф. та Гарайдич Р.А.,

прокурорів Нам`яка Ю.Ю., Бернара В.В. та Цигак Д.С.,

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

їх представника Петрика В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника Коваленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000201 від 06 травня 2020 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бауска Латвійської Республіки, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 13 години 16 хвилин ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих неприязних відносин, з метою вбивства іншої людини, зайшов до кухонної кімнати будинку свого тестя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , де, стоячи обличчям до ОСОБА_4 , який сидів на ліжку, зокрема, передньою поверхнею грудної клітки повернутий до обвинуваченого, та тримаючи в правій руці ніж, який приніс із собою, наніс таким потерпілому ОСОБА_4 один удар в область передньої поверхні грудної клітки зліва, чим спричинив йому сліпе проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодженням верхньої долі лівої легені, серцевої сумки, лівого передсердя, що супроводжувалося гострою крововтратою, ускладнилось шоком, обумовило зупинку серцевої діяльності та дихання, припинення функцій центральної нервової системи, які за ознакою небезпеки для життя відповідно до п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що в кінцевому результаті призвели до смерті ОСОБА_4 , і знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням його смерті. Внаслідок отримання вказаних ушкоджень потерпілий помер на місці.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному не визнав. Суду пояснив, що шкодує, що так сталося, не бажав смерті тестя. У той день, ІНФОРМАЦІЯ_4 посварився з жінкою, бо знайшов у її автомобілі сигарети, але ні він, ні дружина не палять. Планував іти до лісу, був тверезий. Поїхав до знайомого ОСОБА_5 приблизно о 10 годині ранку. Він ще спав, але обвинувачений його розбудив. Почався дощ, і вони з другом вирішили не йти до лісу, ще і свято було ОСОБА_6 . Потім пішов покормити собаку на участок. Потім повертався у Порошково. На дорогу вискочив заєць. Він вийшов з машини, взяв того зайця додому. Дома вирішив "розділити". Коли займався цим, то подзвонив телефон, він поклав ніж у карман, якось забув про нього. То дзвонила теща, вона передала телефон тестю, обвинувачений сказав тестю, що жінка його обманює. Тесть сказав, щоб він прийшов поговорити. Він зразу сів у машину і поїхав, у кармані залишився ніж без чохла. Він йому не заважав. Коли обвинувачений зайшов у хату, то в хаті не було ні дітей, ні тещі. Він запитав у тестя, про що він хотів поговорити. Але тесть відразу накинувся на нього з кулаками. А обвинувачений схопив його за плечі. Вони почали боротися. В той момент забігла теща. Вона закричала, лише тоді із залу вибігли діти. Тоді тесть наніс обвинуваченому удар головою, йому потемніло в очах, і вони впали. Тесть був зверху, а обвинувачений знизу. Коли він прокинувся, то вони вже лежали, забіг сусід ОСОБА_7 . Обвинувачений розповів, що тестя із себе скинув, він упав на землю, а обвинувачений піднявся. Пішов із хати, думав що тесть ще живий. Він усвідомлював, що порізав тестя. Медичну допомогу тестю не надавав, бо теща дуже кричала. Сусід казав, що йде викликати швидку допомогу і поліцію. Це було як у тумані. Коли вже сідав у автомобіль, то побачив, що у нього ніж стирчав з кишені, був розріз. Через той розріз відбулося поранення потерпілого, на думку обвинуваченого. Він поставив ніж біля сидіння і поїхав у поліцію здаватися. У Тур`я Пасіці у нього закінчилася "солярка". Він зупинився біля ABC. Пояснив, що потрібно було зняти стрес, тому він випив пляшку горілки, запив її пивом, пляшку викинув у смітник. Повідомив, що до того ІНФОРМАЦІЯ_4 він алкоголь не вживав, тільки 05 травня 2020 року ввечері разом із другом ОСОБА_9 . Оскільки у нього закінчилася "солярка", то пішов до друга ОСОБА_10 , щоб він дав паливо. ОСОБА_10 казав йому зателефонувати до поліції. Але обвинувачений хотів сам поїхати. Коли вони з другом заливали топливо, то вже їхала поліцейська машина. Поліцейські підійшли до обвинуваченого, і він зразу сказав, щоб забирали його. Про стосунки з тестем повідомив, що спочатку були нормальні, але приблизно два роки тому вони посварилися, коли тесть його вдарив. Тоді тесть сказав, щоб ОСОБА_3 більше до нього не приходив. Про подряпини на чолі та за вухом пояснив, що 05 травня 2020 року був у лісі, де і отримав ці ушкодження гілкою. Зазначив, що цивільні позови не визнає.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_4 падав дощ, обвинувачений, який є її зятем, до них не приходив два з половиною роки, навіть не заходив у двір, внучку привозив і забирав, але не заходив. У той день зранку, приблизно о 10 годині вона дзвонила зятю, просила його, щоб не сварився з її дочкою. Три внучки були у них вдома. Повідомила суду, що була у хаті з внуками, чоловік ліг на кухні на диван, який розміщений справа біля входу, приблизно за 2,5 метри від входу. Вона сіла біля печі на лавицю. І діти присіли біля неї. В цей момент зять "залетів" у хату. Вона сказала доньці обвинуваченого: " ОСОБА_11 , тато за тобою прийшов". А вона їй каже: "Я з татом не йду, бо він "такий, як треба". Він вчора випив". Внучка підбігла до ОСОБА_3 , а він її правою рукою відкинув аж до печі. Зять підбіг прямо до чоловіка, він навіть не встиг піднятися. Вказала на те, що зять у лівій руці мав ніж. Вона спитала, чому він з ножем прийшов, але він відразу побіг до ОСОБА_4 . Переклав ніж у праву руку і наніс її чоловіку удар ножем у серце. Вона його пробувала відтягнути за синю куртку (він був одягнений у синю куртку і зелену футболку), але вона була безсила. Почала кричати дітям, щоб бігли швидко до сусіда, а сама залишилася у хаті. Сусід був на вулиці, бо ремонтував гараж. Він відразу прибіг, через хвилину. Вона просила викликати швидку допомогу і поліцію. Зять вийшов з хати. Вона підбігла до чоловіка і стягла його на землю, бо на дивані незручно було робити йому штучне дихання, але вже нічого не могла зробити. Це все відбулося за пару секунд. Вони не билися, не сварилися. Зять лише сказав: "Я прийшов з тобою поговорити".

Допитана безпосередньо в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що обвинувачений - це чоловік її сестри. Сестра часто дзвонила їй і просила про допомогу, бо коли ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, то бив її сестру. Сестра просила забирати дитину до себе. У вівторок ввечері, 05 травня 2020 року, сестра їй подзвонила сказати, що ОСОБА_3 не привезе молоко, яке вона брала для маленької дитини, бо він перебуває у нетверезому стані. ІНФОРМАЦІЯ_4 мама їй сказала, щоб вона не дзвонила сестрі за молоком, бо сестра посварилася з чоловіком. Пояснила суду, що тато, ОСОБА_4 , приніс їй молоко, і пішов назад додому. Коли він прийшов додому, то мама передзвонила, що тато вже дома, і вони йдуть у хату, бо падає дощ на вулиці. Через деякий час їй подзвонила її дочка від першого чоловіка, яка проживає разом з її батьками, і кричала в телефон, що ОСОБА_3 ріже діда. ОСОБА_1 подзвонила лікарю і попросила піти до батьків. Потім її сусіди привезли у Порошково до батьків. Там уже була швидка допомога. Її не пустили у хату до батьків, і вона пішла з дитиною до сусіда.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні за участі законного представника, а також психолога, малолітній свідок ОСОБА_11 , яка є донькою обвинуваченого, пояснила суду, що у той день, коли ОСОБА_12 не стало, тато залетів до хати, а вона з сестрою була на кухні, сиділи на "ладі", гралися, малювали. У цій же кімнаті ОСОБА_12 лежав на ліжку. Тато сказав, що прийшов поговорити. Відразу підбіг до ОСОБА_12. Не дав йому встати. Баба зразу дуже закричала. Вона побачила, що "цяпкає" кров. ОСОБА_12 впав на підлогу. Ніж вона не бачила. ОСОБА_12 тата не бив. Вони зразу побігли до сусіда. Розповіла, що тато з дідусем не дружили.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні за участі законного представника, а також психолога, малолітній свідок ОСОБА_13 розповіла суду, що вони з сестрами ОСОБА_11 і ОСОБА_14 , бабусею і ОСОБА_12 були на кухні. Дідусь лежав на ліжку. ОСОБА_3 залетів до хати. Сказав, що прийшов поговорити. Бабуся запитала, чого прийшов із ножем. Розказала, що її сестра запитала: " Тату , тату, що ти хочеш?" Підбігла до нього, а він її відкинув до пічки. І зразу пішов до діда. Навіть не дав ОСОБА_12 встати, ОСОБА_12 лежав і ОСОБА_3 не бив. Баба закричала, щоб вона із сестрами бігли до сусіда, бо ОСОБА_3 діда ріже. Баба пробувала відтягти ОСОБА_3 від ОСОБА_12, але не могла, бо він дуже сильний. Вона не бачила, як ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_12 , і ніж не бачила. Бачила лише, як "цяпнула" кров. Вони побігли до сусіда ОСОБА_7 . Після того вона більше обвинуваченого не бачила.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила суду, що обвинувачений є другом сім`ї. ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 09 години ранку приїхав до них на джипі синього кольору. Вони з її чоловіком планували іти в ліс. У ОСОБА_3 був із собою ніж, він був у тверезому стані. У той день було велике свято, у церкві йшла служба. Тому вона попросила їх не йти в ліс, вони послухали і не пішли. Обвинувачений був у будинку свідка ОСОБА_15 у Т. Пасіці приблизно 15-20 хвилин. Після обіду вже чоловікові передзвонив друг, і розказав, що сталося.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що він є другом обвинуваченого. ІНФОРМАЦІЯ_4 вони збиралися йти в ліс збирати гриби. ОСОБА_3 приїхав до їхнього будинку близько 09 години ранку. Мав із собою ніж, був одягнутий у "камуфляжні" штани та синю футболку, у нього не було ознак алкогольного сп`яніння, виглядав спокійним. Свідок розповів, що вони з обвинуваченим до лісу не пішли, оскільки було велике свято. ОСОБА_3 був у них лише 5 хвилин, вони випили каву, і він поїхав додому. Потім йому подзвонив син і сказав, що поліція зупинила ОСОБА_3 посеред дороги.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , пояснила суду що є мамою обвинуваченого. Знає, що 06 травня 2020 син збирався в ліс, до неї він не заходив у той день. Вона йому передзвонила близько 09 години ранку, щоб дізнатися, чи пішов він у ліс. Але син сказав, що у ліс не пішов, бо і дощ падав, і свято велике ( ОСОБА_6 ). Пізніше вони зідзвонилися ще раз, бо сину потрібні були запчастини на автомобіль. Вона порадила йому звернутися до братів в Ужгород, щоб допомогли забрати запчастини. Після того вони не спілкувалися. Їй вже лише подзвонив її чоловік розповісти, що сталося. З сином вона спілкувалася вже лише у поліції, де він розповів, що знайшов у автомобілі сигарети і чоловічі речі. Це його розсердило, він пішов у магазин до дружини, щоб запитати, що то за речі. Після того син пішов додому покормити кроликів. Казав, що йому подзвонила теща, щоб приїхав до них розібратися. Казав, що коли приїхав до тестя, той лежав на дивані, що не пам`ятає, як вдарив тестя ножем. Стосунки у сина з тестем спочатку були нормальні, але зіпсувалися після того, як він висловив бажання офіційно прописатися у будинку у Порошкові. Приблизно 2 роки її син зовсім не приходив до тестя додому.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що обвинувачений - це його син. Свідок розповів, що ІНФОРМАЦІЯ_4 був у Перечині в іншого сина. Йому подзвонила невістка близько 10 години місцевого часу, сказала, щоб він ішов подивитися, що його син у Порошкові робить. Він запитав, що сталося, але невістка кинула слухавку. Потім подзвонила знову і сказала, що син ножем вдарив її батька. Коли він під`їхав у Тур`я Пасіку , там вже була машина сина і поліція. Син сидів у машині, біля нього сидів поліцейський. Він запитав у сина, що сталося, а він відповів: "Більше мене бити не будуть і різати не будуть". Коли вони спілкувалися вже після першого судового засідання, то син сказав, що мало пам`ятає про той день. Сказав, що хотів іти у ліс з ОСОБА_5 , але повернувся додому, щоб взяти молоко, яке потрібно було передати ОСОБА_1 . Син казав, що знайшов у автомобілі сигарети і ще якісь речі, які дружині не належать, тому вирішив запитати у неї, що це за речі. Вони посварилися. Після того невістка подзвонила своїй мамі. А мама подзвонила ОСОБА_3 , щоб він приїхав розібратися. Син взяв ті речі, які були у машині, і поїхав до тещі, щоб показати. Коли він зайшов у хату, то тесть лежав, але відразу підскочив і почав бити сина. Потім вони впали на землю, син казав, що тесть був на ньому, а він відчув щось тепле, лише потім побачив ніж в крові, прорізані штани. Син казав, що не пам`ятає, як різав тестя. Хотів піти в поліцію, щоб поліція розібралася. Їхав у Перечин, але в с. Тур`я Пасіка у нього закінчилася "солярка". Про стосунки сина з тестем може сказати, що вони були неприязні. Останні 2 роки до тестя не приходив зовсім.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що є другом обвинуваченого. Розповів суду, що падав дощ, це було перед обідом ІНФОРМАЦІЯ_4. Обвинувачений заїхав до нього додому у Тур`ю Пасіку на АДРЕСА_4 . Він вийшов на вулицю. ОСОБА_3 сказав, що йому треба допомогти, бо закінчилося топливо на машині, а йому треба доїхати до Перечина до поліції. ОСОБА_10 запитав: "Що сталося?" Обвинувачений сказав, що тестя зарізав. На його руках і штанах була кров, одягнений був у курточку та джинси. На його обличчі була подряпина, це був свіжий поріз. У машині друга бачив ніж зі слідами крові. Він йому дав солярку, але попросив, щоб ОСОБА_3 нікуди не їхав, що треба розібратися, щоб зробити правильно. Свідок сказав ОСОБА_3 , щоб дзвонив у поліцію. Але вони не встигли подзвонити, бо поліція вже їхала.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснив суду, що він є сусідом і кумом потерпілих. ІНФОРМАЦІЯ_4, близько обіду, знаходився у себе у дворогосподарстві, у бесідці. Він почув як автомобіль різко загальмував. Через хвилину, можливо, дві хвилини, він побачив у себе на подвір`ї трьох дітей: дочку ОСОБА_3 , дочку сестри його жінки і дочку брата жінки. Кричали російською мовою, що тато вбив ОСОБА_12. Він спочатку у це не повірив і сказав, що не можна таке кричати. Діти пішли до нього в хату. А він пішов подивитися до сусідів, які проживають навпроти нього, що там сталося. ОСОБА_7 побачив двох людей, які лежали на краю дивана. Він не бачив чи то був обвинувачений, а побачив, що це він, лише тоді, коли підняв, тобто допоміг встати. Останній не бачив як наносилось тілесне ушкодження, кров не бачив, але бачив ніж у руці у ОСОБА_3 . Кума кричала: "Дивися, він порізав мого старого". Свідок стягнув обвинуваченого і сказав йому: " ОСОБА_3 , ти наробив біди". А ОСОБА_3 сказав: "Доста було". Він йому сказав: " ОСОБА_3 , не сердися, але я буду викликати поліцію". Він вийшов на вулицю, обвинувачений пішов за ним. Тоді свідок пішов до сусіда викликати поліцію і карету швидкої допомоги. Коли він повернувся у двір, то там вже була і дружина ОСОБА_3 . Свідок пішов додому. Про стосунки померлого і обвинуваченого не може сказати нічого ні доброго, ні поганого. Знає їх обох як працьовитих людей.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , пояснила суду, що є дружиною обвинуваченого. ІНФОРМАЦІЯ_4, зранку, вона збиралася на роботу, а чоловік ще спав, напередодні він "напився". Повідомила, що через такі ситуації вони часто сварилися з чоловіком, декілька разів на місяць ночувала у батьків, тому що чоловік перебував у нетверезому стані, і дитина його боялася. Розказала, що у той день, 06 травня, хотіла залишити з ним вдома дитину. Але донька прокинулася, сказала, що не хоче бути вдома, піде до бабусі. Пояснила, що посварилася з чоловіком через те, що він напився, і вони з донькою пішли з дому: донька - до бабусі, ОСОБА_18 на роботу. Близько 10 години чоловік подзвонив їй, почав ображати її. Тоді вона подзвонила мамі своїй, щоб мама передзвонила ОСОБА_3 і поговорила з ним, бо його "клинить". Але вона не думала, що чоловік піде до її батьків. Повідомила, що близько 11 години їй подзвонила мама, дуже плакала, тому ОСОБА_18 зачинила магазин, пішла до мами. Повідомила, що пройшло близько 5 хвилин від дзвінка мами до того, як вона прийшла до батьків. Коли прийшла туди, то побачила, що тато лежить на підлозі біля ліжка у калюжі крові. Мама була біля тата, намагалася його врятувати, зупинити кров. Більше нікого у хаті не було. Пояснила, що їй пред`являли для впізнання ніж, вона його впізнала, бо то був ніж чоловіка, який він зберігав вдома. З тим ножем, зазвичай, чоловік ходив у ліс за грибами. У той день, казав, що буде вдома, збирався іти до лісу, але не пішов, бо було велике свято. Про стосунки тата і чоловіка розповіла, що більше року вони не спілкувалися, чоловік тільки привозив дитину до воріт, але далі не заходив, не спілкувався з тестем. Це сталося після інциденту, коли тато з чоловіком билися більше року тому. Повідомила, що навіть поліцію викликала того разу. Після того батько попросив, щоб ОСОБА_3 не приходив до нього.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що приблизно після обіду ІНФОРМАЦІЯ_4 він підійшов до магазина "ABC" у Тур`я Пасіці. ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння стояв біля машини. Був засмучений. Біля нього стояв ОСОБА_10 . Вони про щось спілкувалися. У обвинуваченого були руки в крові, штани були розірвані, на них були сліди крові. Також була рана на брові. Він казав, що зарізав свого тестя, що їде у поліцію. А ми з ОСОБА_10 казали ОСОБА_3 , щоб він подзвонив у поліцію. У цей момент під`їхала поліція. Свідок повідомив, що бачив, як ніж вилучали з автомобіля.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що його покликали бути понятим. На місці злочину, по АДРЕСА_3 складали протоколи, а він був присутнім. Пам`ятає, як один слідчий складав протокол, інший робив фотографії. Проводився огляд трупа на кухні. Коли його запросили, на місці події були двоє поліцейських. Труп знаходився на підлозі, голова була ближче до входу, обличчям до верху. Бачив сліди крові, на підлозі, на ліжку, навколо тіла. Бачив, як вирізали шматок простирадла.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що його покликали бути понятим. Поліція займалася своєю роботою. Він бачив кров на спинці ліжка, на підлозі. Тіло знаходилося на кухні паралельно ліжку, на підлозі. Труп був закритий простирадлом. Зазначив, що перебував у коридорі.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомив суду, що був запрошений у поліцію для участі у слідчих діях як понятий. Бачив футболку і штани зі слідами бурого кольору. У поліції був також обвинувачений і його адвокат.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив суду, що був понятим під час вилучення у обвинуваченого речей. Це були футболка і темні спортивні штани. Крім нього, у поліції був ще один понятий, слідчий, експерт і обвинувачений.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_24 пояснив суду, що він разом з колегою, будучи на добовому чергуванні та під час несення служби, отримали повідомлення про те, що зять наніс тестю тілесні ушкодженні у вигляді ножового поранення. Після того вони на службовому автомобілі виїхали на місце події. Під час того як вони їхали на місце події, їм зателефонував оперативний черговий і повідомив, що тілесні ушкодження наніс ОСОБА_3 і він ймовірно рухається на транспортному засобі марки «Land Rover» темного кольору. Потім, їдучи по дорозі та проїжджаючи село Т.Пасіка, а саме в центрі, ними був помічений автомобіль, який відповідав орієнтуванню, а саме стояв автомобіль марки «Land Rover», біля якого знаходилася лише особа чоловічої статі, яку він не впізнав, однак показав, що з ним у наряді була особа, яка візуально впізнавала ОСОБА_3 , оскільки вони є односельчанами. Люди стояли неподалік, а саме біля входу до магазину. Вони зупинилися біля вказаного автомобіля і побачили дану особу, руки в якої були в плямах бурого кольору, схожих на кров. Кров була також спереду у верхній частині ноги, і трохи спереду на тулубі. Побачивши працівників поліції, ОСОБА_3 не намагався жодним чином покинути автомобіль чи втікати від них. Після того вони запитали його, що сталося, на що він повідомив, що під час сварки з тестем, з яким у нього були тривалі неприязні відносини і у той день у них виник побутовий конфлікт, завдав йому ножове поранення. ОСОБА_3 повідомив, що він не має тілесних ушкоджень, таких на ньому не було видно і візуально. Після того вони викликали СОГ Перечинського ВП. Також ОСОБА_3 на той момент повідомив, що він сам їхав до відділення поліції. ОСОБА_24 також запитав про знаряддя злочину (ніж), на що ОСОБА_3 повідомив, що такий знаходиться в автомобілі. Після чого було огороджено місце події та не допущено сторонніх осіб до автомобіля до приїзду СОГ.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.05.2020 відомості про це кримінальне правопорушення внесено в реєстр (т. 2, а. п. 32).

Відповідно до протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від ІНФОРМАЦІЯ_4, який складено старшим слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Машкаринцем І.І. в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , предметом огляду є труп ОСОБА_4 , який на момент огляду знаходився в приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_3 . Труп знаходився на підлозі в положенні лежачи на спині. Під ліжком наявна масивна пляма бурого кольору, схожа на кров, також на дерев`яному каркасі ліжка є сліди бурого кольору, схожі на кров. Окрім того, сліди бурого кольору наявні на простирадлі ліжка, які також схожі на кров. Під час огляду з плями бурого кольору під ліжком на підлозі зроблено змив на стерильну марлеву серветку, яку упаковано до крафтового конверту НПУ ГСУ під №1. Також з простирадла на ліжку зроблено вирізку тканини зі слідами бурого кольору розміром близько 52х35 см, яку упаковано до паперового конверту НПУ ГСУ під №2. Крім цього, з каркасу (спинки) ліжка зроблено змив речовини бурого кольору, схожої на кров, на стерильну марлеву серветку, який упаковано до крафтового конверту з логотипом НПУ ГСУ під № 3. Безпосередньо труп ОСОБА_4 на час огляду був закритий простирадлом жовтого кольору, після підняття даного простирадла встановлено, що майка на тілі трупа була піднятою догори, а з лівої сторони наявна рана. Труп правильної тілобудови, трупні плями світло фіолетового кольору, голова, кістки лицьового черепа на дотик непошкоджені, ніздрі і слухові ходи вільні, очі та рот закриті. Також на трупі наявні тілесні ушкодження в області лівого соска, а саме рана з рівними краями та загостреними кінцями, довжиною близько шість сантиметрів. Інших видимих тілесних ушкоджень при зовнішньому огляді трупа не виявлено. При огляді одягу наявні дві футболки з пошкодженням тканини на передній поверхні зліва. Вбачається різана рана на лівій кисті. На трупі також вдягнуті спортивні штани та носки чорного кольору (т. 2, а. п. 39-52).

Огляд проведено за участі та зі згоди власника приміщення - ОСОБА_2 (т. 2, а. п. 38).

Відповідно до протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від ІНФОРМАЦІЯ_4, який складено слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Лаб`яком В.І. в присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_10 , предметом огляду є ділянка місцевості, що розташована в АДРЕСА_6, а саме узбіччя центральної дороги біля магазину «АВС». Так, з правої сторони по вул. Центральній на узбіччі розміщений автомобіль марки «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , передньою частиною в сторону руху м. Перечин та без явних пошкоджень. Встановлено, що на резиновому килимку перед сидінням водія, а саме під педалями, виявлено предмет, схожий на ніж, з металевим лезом та дерев`яною рукояткою. Даний предмет розміщений перпендикулярно на підлозі, а саме рукояткою до лівого переднього крила, а лезом до правого переднього крила автомобіля. На лезі вказаного предмета, схожого на ніж, наявні плями бурого кольору, схожі на плями крові, а також частина леза та частина дерев`яного руків`я ножа вкриті шаром грунту (бруду). Обшивка на водійських дверях також частково покрита шаром бруду. На внутрішній ручці водійських дверей також наявні плями бурого кольору, схожі на кров, даний слід позначений № 2. Предмет, схожий на ніж, позначений № 1, загальна довжина якого складає близько 30 см, довжина леза - 16 см, довжина руків`я - 14 см, ширина леза - 3 см. На дерев`яному руків`ї предмета, схожого на ніж, наявні плями бурого кольору, схожі на кров. Описаний предмет, схожий на ніж, поміщено до паперового конверту, після чого вилучено та поміщено в картонну коробку, яку опечатано биркою з підписом понятих. На ручці водійських дверцят з внутрішнього боку (слід №2), на шкіряному покритті водійського сидіння (слід № 3) та переднього пасажирського сидіння (слід № 4) виявлено сліди речовини бурого кольору, схожі на кров, з яких зроблено змиви та упаковано до крафтових конвертів з підписами понятих. В подальшому у нижньому кармані внутрішньої обшивки водійських дверцят виявлено та вилучено шкіряний чохол, схожий на чохол до ножа, який упаковано в спеціальний пакет НПУ ГСУ № INZ 2051726. Крім того, в кармані сонцезахисного козирка зі сторони було виявлено та вилучено Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «Land Rover» модель «Freelander», державний номерний знак НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_25 , мешканця АДРЕСА_5 . В подальшому огляді транспортного засобу слідів або предметів, які мають значення для кримінального провадження, не виявлено. Після проведення огляду вказаний автомобіль було вилучено та доставлено до спеціального майданчика Перечинського ВП, де опечатано бирками з підписами понятих (т. 2, а. п. 54-67).

Відповідно до ухвали Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року слідчому СВ Перечинського відділення ужгородського відділу головного управління національної поліції в Закарпатській області Лаб`яку В.І. надано дозвіл на огляд транспортного засобу марки "Land Rover Freelander", реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_25 (т. 2, а. п. 72-74).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 , поданої в присутності захисника Цебрика Л.В., обвинувачений добровільно видав працівникам поліції одяг, в якому був одягнутий на місці події, а саме належну йому футболку зеленого кольору та штани чорного кольору, та який ІНФОРМАЦІЯ_4 було оглянуто згідно з протоколом огляду речей (предметів) і у подальшому вилучено. У заяві зазначено, що ОСОБА_3 претензій до працівників поліції немає (т. 2, а. п. 91).

Згідно з протоколом огляду речей (предметів) та фототаблиці до нього від ІНФОРМАЦІЯ_4, який складено слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Лаб`яком В.І. в присутності понятих ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , предметом огляду є добровільно видані ОСОБА_3 матерчата футболка зеленого кольору та матерчаті спортивні штани чорного кольору. На спортивних штанах між ногами наявні потертості, трохи розірвані на правій частині штанів та на лівій штанині в паховій зоні довжиною 2 см. На передній верхній частині правої частини штанів, а саме в області від поясу і майже до коліна, наявна пляма бурого кольору. Крім того на правому коліні штанів краплі засохлої речовини бурого кольору, схожої на кров. На футболці зеленого кольору в лівій передній частині зверху наявна емблема марки «Skoda», над якою пише «Skoda», знизу посередині та в правому нижньому передньому куті на такій наявні плями бурого кольору, схожі на кров. Після проведення огляду штани чорного кольору та футболку зеленого кольору вилучено та упаковано у крафтові пакети НПУ ГСУ та опечатано з підписами понятих. Огляд проведено у присутності обвинуваченого та його захисника, будь-яких зауважень від них не було (т. 2, а. п. 92-97).

Згідно з постановою про визнання речових доказів від 06.05.2020 визнано речовими доказами: вирізку з простирадла на ліжку зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров; два змиви на стерильні марлеві серветки речовини бурого кольору, схожої на кров, з каркасу ліжка та з підлоги під ліжком; предмет, схожий на ніж, довжиною близько 30 см, зі слідами речовини бурого кольору на руків`ї та лезі; шкіряний чохол до ножа; три змиви з салону автомобіля марки «Land Rover», модель «Freelander», державний номерний знак НОМЕР_1 ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний автомобіль, видане на ім`я ОСОБА_25 ; автомобіль марки «Land Rover» модель «Freelander», державний номерний знак НОМЕР_1 ; матерчату футболку зеленого кольору та матерчаті спортивні штани чорного кольору, на яких наявні плями речовини бурого кольору, схожі на кров (т. 2, а. п. 75-77).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від ІНФОРМАЦІЯ_4, слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Лаб`яком В.І. 06.05.2020 о 17.30 год в приміщенні Перечинського ВП у присутності захисника Цебрика Л.В. та понятих ОСОБА_22 і ОСОБА_23 затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а. п. 100-104).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 о 19 годині 32 хвилини у присутності захисника Цебрика Л.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (т. 2, а. п. 105-107).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 185 від 07 травня 2020 року, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця. Судово-медичним експертом Тайглером В.Й. зазначено, що до смерті призвели: а) шок; б) пошкодження легені, серцевої сумки і серця; в) відкрита рана передньої поверхні грудної клітки зліва; г) напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження. Датою травми є ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2, а. п. 143).

Згідно з висновком експерта № 185 від 09 червня 2020 року причиною смерті ОСОБА_4 стало проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодження верхньої долі лівої легені, серцевої сумки, лівого передсердя, що супроводжувалося гострою крововтратою, ускладнилось шоком, обумовило зупинку серцевої діяльності та дихання, припинення функції ЦНС. Дана причина смерті підтверджується наявністю вказаних прижиттєвих травматичних ушкоджень, рідкої крові в серцевій сумці, в лівій плевральній порожнині, шокових змін нирок та легенів, а також даними судово-гістологічного методу дослідження. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на шкірних покривах передньої поверхні грудної клітки зліва в проекції 4-го ребра по середньо-ключичній лінії з пошкодженням лівого соска, рановий канал якої проходить горизонтально спереду назад, дещо зліва на право, пошкоджуючи підшкірну клітковину, міжреберні м`язи 3-го міжребір`я проникає в плевральну порожнину, пошкоджуючи пристінкову плевру, вільний край верхньої долі лівої легені, серцеву сумку, ліве передсердя, які виникли внаслідок одноразової дії гострого колюче-ріжучого предмету, типу клинка ножа, по механізму проколювання з розрізанням і є характерними для спричинення внаслідок удару ножем, затиснутим в руці сторонньої людини. Найбільш імовірно, що в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 знаходився в положенні сидячи, передньою поверхнею грудної клітки повернутий до особи, яка спричинила тілесні ушкодження, про що свідчить горизонтальний хід ранового каналу. Проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які в кінцевому результаті призвели до смерті ОСОБА_4 , і знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням його смерті. Також при судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді вертикально розташованої різаної рани долонної поверхні лівої кисті, біля основи першого пальця, що могло виникнути внаслідок дії гострого краю колюче-ріжучого предмету по механізму різання, можливе виникнення при самозахисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та в причинному зв`язку з настанням смерті не знаходяться. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55 ‰. Така концентрація алкоголю в крові відносно до живих осіб відноситься до легкого ступеня сп`яніння (т. 2, а. п. 145-150).

Відповідно до висновку експерта № 288 від 16 липня 2020 року, на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рубців на шкірних покривах чола справа, вище надбрівної дуги, середньої і нижньої третини правої гомілки по передньо-внутрішній поверхні, вилиці зліва (нижче зовнішнього кута ока). Описані рубці можуть бути наслідком загоєння ран, які виникли значно раніше дати події - 06.05.2020, за морфологічними ознаками рубці чола справа та правої гомілки, давність їх виникнення понад 1 рік, рубець виличної ділянки зліва - три місяці. Згідно з наданою медичною довідкою по повідомленню чергового ІТТ № 1 у м. Ужгород, яке зареєстроване в ІТС ІПНП № 9710 від 06.05.2020, у нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді подряпин на обличчі, біля вуха, на тулубі та на руках. Відповідно до наданої довідки «Закарпатської установи виконання покарань №9» № 12/1464, при прибутті до установи 13.05.2020, під час огляду було виявлено тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівого передпліччя та синця в ділянці правого передпліччя. З урахуванням недостатнього опису морфологічних ознак, вказаних в довідках тілесних ушкоджень, а також їх локалізацію, вказати механізм та давність спричинення їх не представляється можливим. Враховуючи також відсутність гематоми лівого передпліччя та синця в ділянці правого передпліччя на момент огляду в ІТТ № 1 06.05.2020, ймовірне їх виникнення після 06.05.2020. Тілесні ушкодження у вигляді подряпин, синців і гематом потягли за собою розлад здоров`я строком до 6 днів і по цій ознаці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності (т. 2, а. п. 155-157).

Згідно з довідкою про результат проведення перевірки за повідомленням чергового ІТТ № 1 м. Ужгород, яке зареєстроване в ІТС ІПНП 06.05.2020 за № 9710, до Ужгородського ВП 06.05.2020 надійшло повідомлення від чергового ІТТ № 1 м. Ужгород про те, що за адресою: м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, № 13 працівниками Перечинського РВП було доставлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого наявні тілесні ушкодження у вигляді подряпин на обличчі біля вуха, на тулубі та на руках. З даного приводу було опитано останнього, який пояснив, що вказані тілесні ушкодження від отримав 05.05.2020 під час обрізки дерев за місцем проживання. Також додав, що претензій по даному факту ні до кого не має, від написання письмової заяви та проходження СМЕ відмовляється. Ознак кримінального правопорушення не встановлено, у зв`язку з чим матеріали подальшої перевірки припинено (т. 2, а. п. 162).

Згідно з висновком експерта № 895 від 18.05.2020, в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени ОСОБА_3 , у нього виявлено етиловий спирт в концентрації 1,56 ‰, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння (забір крові проведено ІНФОРМАЦІЯ_4 о 18.00 год.). В крові не виявлено метиловий, пропіловий, бутиловий і аміловий спирти та їх ізомери (т. 2, а. п. 173-176). Біологічні зразки ОСОБА_3 для проведення зазначеної експертизи отримано за його згодою, що відповідає ст. 245 КПК України.

Відповідно до висновку експерта № 294 від 28 травня 2020 року кров ОСОБА_3 , 1981 року народження, відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО (т. 2, а. п. 180-181).

Згідно з висновком експерта № 303 від 09 червня 2020 року з додатками до нього кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО; кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У всіх слідах на марлевій серветці зі змивом з ліжка (вз. № 1), марлевій серветці зі змивом з підлоги (вз. № 2) та вирізці тканини з простирадла (вз. № 3), які вилучені при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_3 , знайдена кров людини. При встановленні групової належності крові у слідах на речових доказах за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об. №№ 1, 2, 3 виявлені антигени А і Н та знайдений ізогемаглютинін анти-В. Отже, кров у вз. № 1 на марлевій серветці зі змивом з ліжка, вз. № 2 на марлевій серветці зі змивом з підлоги та вз. № 3 на вирізці тканини з простирадла могла походити від людини з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_4 . При цьому виявлення антигена А у вз. №№ 1, 2, 3 не властивого крові громадянина ОСОБА_3 дозволяє виключити можливість походження крові у цих слідах від нього. Поряд з викладеним, не виключена можливість домішку крові у об. №№ 1, 2, 3 від людини з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі від громадянина ОСОБА_3 (т. 2, а. п. 186-190).

Відповідно до висновку експерта № СЕ/109/12/2-222МГ/20 від 05 серпня 2020 року з додатками та ілюстративною таблицею до нього, на наданій для дослідження футболці зеленого кольору із написом "SKODA", а саме на внутрішній поверхні у місцях найбільш ймовірного контакту з тілом людини (об`єкт № 1), виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки (ДНК-профіль), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. На наданих для дослідження футболці (об`єкти № № 2, 3, 4) та штанах (об`єкти № 6, 7) виявлена кров людини. Встановлено генетичні ознаки слідів крові, виявлених на футболці (об`єкт № 2) та штанах (об`єкт № 7), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. На внутрішній поверхні штанів, а саме у місцях найбільш ймовірного контакту з тілом людини (об`єкт № 5), виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними, містять генетичні ознаки більш ніж двох осіб та придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, які наведено в таблиці 2.1 додатків 2. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на зовнішній поверхні футболки (об`єкти №№ 3, 4), не встановлено, у зв`язку з малою кількістю ДНК у вказаних об`єктах. Генетичні ознаки клітин, виявлених на футболці (об`єкт № 1) та штанах (об`єкт № 5), збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_3 та об`єкті № 1, складає 6,9866х10-38. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 1,43х10-37 осіб. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на футболці (об`єкт № 2) і штанах (об`єкт № 6), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_4 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_4 та об`єктах №№ 2, 6, складає 1,9067х10-34 осіб. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 5,24х10-33 осіб (т. 2, а. п. 199-213).

Згідно з висновком експерта № СЕ/109/12/2-223МГ/20 від 05.08.2020 з додатками та ілюстративною таблицею до нього, встановлено генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (об`єкт № 1) та наведено в таблиці 1.1, додатку 1. Також встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкт № 2) та наведено в таблиці 1.1, додатку 1. На наданому на дослідження предметі, схожому на ніж, а саме руків`ї (об`єкт № 3), виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб та придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який наведено в таблиці 2.1 додатку 2. На наданому на дослідження предметі, схожому на ніж, а саме клинку (об`єкт № 4), виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. В наданих на дослідження змивах з лівої руки (об`єкт № 5), з правої руки (об`єкт № 6), з переднього пасажирського сидіння (об`єкт № 7) та з водійського сидіння (об`єкт № 8) виявлено кров людини. Встановлено генетичні ознаки слідів крові у змивах з правої руки (об`єкт № 6) та з водійського сидіння (об`єкт № 8), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. Також встановлено генетичні ознаки слідів крові у змиві з лівої руки (об`єкт № 5), які є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб та придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, які наведено в таблиці 2.1 додатку 2. Крім того, встановленого, що генетичні сліди крові у змиві з переднього пасажирського сидіння (об`єкт № 1), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб та для ідентифікації не придатні. Генетичні ознаки слідів крові виявлених на клинку предмета, схожого на ніж (об`єкт № 4), та у змивах з правої руки (об`єкт № 6) і з водійського сидіння (об`єкт № 8) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_4 (об`єкт № 1) і не збігається зі зразком букального епітелію ОСОБА_3 (об`єкт № 2). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_4 (об`єкт № 1) та в об`єктах №№ 4, 6, 8, складає 1,9067х10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 5,24х10-33 осіб. Походження генетичних ознак слідів крові, виявлених в об`єктах № 4, 6, 8 від ОСОБА_3 виключається. Домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених на руків`ї предмета, схожого на ніж (об`єкт № 3), збігається зі зразком крові ОСОБА_4 (об`єкт № 1) та не збігається зі зразком букального епітелію ОСОБА_3 (об`єкт № 2). Походження домінуючих генетичних ознак клітин, виявлених в об`єкті № 3 від ОСОБА_3 виключається. Домінуючі генетичні ознаки слідів крові, виявлених у змиві з лівої руки ОСОБА_3 (об`єкт № 5), збігається зі зразком букального епітелію останнього (об`єкт № 2) та не збігається зі зразком крові ОСОБА_4 (об`єкт № 1). Походження домінуючих генетичних ознак слідів крові, виявленої в об`єкті № 5 від ОСОБА_4 (об`єкт № 1), виключається (т. 2, а. п. 220-246).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експерти № 86 від 04 червня 2020 року ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані, коли міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 хронічним алкоголізмом чи наркоманією не страждає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3, а. п. 1-4).

Згідно з протоколом відкриття речових доказів для проведення слідчої дії та фототаблиці до нього від 14 серпня 2020 року, який складено старшим слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Димчуком В.М. в присутності понятих ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , під час проведення огляду встановлено, що досліджуваний об`єкт, схожий на ніж, упакований в поліетиленовий пакет, всередині якого знаходиться картонна коробка, у верхній частині якої закріплено білий аркуш паперу з написом. При відкритті виявлено предмет, схожий на ніж, який обмотаний в білий аркуш паперу. Під час відкриття було пошкоджено поліетиленовий пакет та картонну коробку (т. 3, а. п. 5-9).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання та фототаблиці до нього від 14 серпня 2020 року, який складено старшим слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Димчуком В.М. в присутності понятих ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , проведено пред`явлення речей для впізнання: предметів, схожих на ножі, одним з яких є ніж, який є речовим доказом у цій справі. Перед пред`явленням речей для впізнання у потерпілої ОСОБА_2 попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати річ, опитано про ознаки цих речей, а також про обставини, за яких вона бачила ці речі, на що остання відповіла, що серед пред`явлених речей вона не впізнає жодного предмету, оскільки вдома в неї таких ножів немає. Також на запитання слідчого, чи впізнає вона серед пред`явлених їй речей ніж, який мав при собі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заявила, що не впізнає жодного предмета (т. 3, а. п. 10-13).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання та фототаблиці до нього від 14 серпня 2020 року, який складено старшим слідчим Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області Димчуком В.М. в присутності понятих ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , проведено пред`явлення речей (ножів) для впізнання, одним з яких є речовий доказ у ції справі. Перед пред`явленням ножів для впізнання у ОСОБА_18 з`ясовано, чи може вона впізнати річ, опитано про ознаки цих речей, а також про обставини, за яких вона бачила ці речі, на що остання відповіла, що може впізнати ніж, який ОСОБА_3 завжди брав до лісу. Свідок ОСОБА_18 серед предметів впізнала ніж, який часто бачила його у свого чоловіка, який неодноразово брав такий з собою в ліс. Остання впізнала ніж за наступними ознаками, зокрема, такий досить великих розмірів (близько 30-35 см), руків`я з рогу якоїсь тварини темно коричневого кольору, лезо майже однакової довжини з руків`ям, завжди гостре (т. 3, а. п. 15-19).

Безпосередньо у судовому засіданні оглянуто речові докази згідно з постановою про визнання речових доказів від ІНФОРМАЦІЯ_4, під час огляду яких всім учасникам судового провадження було надано можливість висловити свої зауваження та міркування стосовно таких доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України).

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства.

Вирішуючи питання про належність та допустимість доказів у цьому кримінальному провадженні, суд виходить із такого.

Показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки такі є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, показання отримані безпосередньо у судовому засіданні та під присягою. Судом не встановлено обставин, що підтверджували б намір будь-кого із цих осіб обмовити обвинуваченого.

Стосовно твердження сторони захисту про недопустимість показань малолітніх свідків ОСОБА_11 , а також ОСОБА_28 з підстав перебування їх у залі судових засідань під час підготовчого судового засідання, то суд не погоджується з таким.

Стаття 346 КПК України, що міститься у Главі 28 "Судовий розгляд", встановлює вимогу про заборону присутності свідків у залі судового засідання. Відповідно до ч. 1 вказаної норми перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. Глава 27 КПК України регулює підготовче провадження, і такої заборони не містить. Отже, враховуючи те, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13 перебували у залі судового засідання під час підготовчого судового засідання, а КПК, у свою чергу, забороняє присутність свідків у залі судового засідання саме під час судового розгляду, то суд відхиляє аргумент сторони захисту щодо неможливості допиту таких. Крім того, під час підготовчого судового засідання ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не висловлювала позицію чи будь-якого зауваження щодо видалення дітей із залу. Стосовно інших елементів допустимості, то суд зазначає, що згадані малолітні свідки допитані за участі їхніх законних представників, а також психолога, їм роз`яснено обов`язок говорити правду. Тому суд вважає показання ОСОБА_11 та ОСОБА_28 допустимими. Ці докази є також належними, оскільки діти є очевидцями події, тому їх показання безпосередньо стосуються предмета доказування.

Наведені висновки експертиз у цьому кримінальному провадженні суд вважає належними, допустимими та достовірними, оскільки вони проведені висококваліфікованими експертами, сумнівів у кваліфікованості яких не було висловлено жодною із сторін, які попереджені про кримінальну відповідальність, що передбачена ст. ст. 384, 385 КК України, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Тому вказані висновки суд покладає в основу прийнятого рішення. Підстав не довіряти висновкам експертиз в суду немає.

Інші письмові та речові докази у цьому кримінальному провадженні, досліджені безпосередньо у судовому засіданні, отримані у порядку, передбаченому КПК України, стосуються фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню у розумінні ст. 91 КПК України. Разом із цим, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Стосовно аргументу сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 08 травня 2020 року, то суд відхиляє такий з огляду на те, що огляд проведено уповноваженою особою у присутності та за згодою власника приміщення, за участі двох понятих, яким роз`яснено їх права та обов`язки. Будь-яких зауважень від учасників огляду не надходило. Саме по собі зазначення одним із понятих про те, що він перебував у коридорі, не означає відсутність можливості бачити те, що відбувалося під час огляду, а також, на переконання суду, не є підставою для визнання протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_4 недопустимим доказом у розумінні наявності таких істотних порушень, які кримінальний процесуальний закон пов`язує з обов`язком суду визнати доказ недопустимим.

За змістом ст. 8 Конституції України в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04) зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд керується наведеним стандартом доведення, розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 . Відтак, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні своєї переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, які є належними, допустимими та достовірними кожен окремо, а також достатніми у своїй сукупності, суд дійшов переконання, що вина ОСОБА_3 за встановлених судом обставин у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доведена згідно з критерієм доведеності "поза розумним сумнівом".

Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину та його показання суд розцінює як вибрану обвинуваченим позицію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого повністю спростовується показаннями потерпілих, свідків, допитаних безпосередньо під час судового провадження, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами у справі, дослідженими судом. У суду немає підстав сумніватися в їх достовірності, бо мотивів для обмови обвинуваченого не встановлено.

Версія обвинуваченого щодо випадкового падіння потерпілого на ніж, що був у кишені обвинуваченого, після того, як потерпілий вдарив ОСОБА_3 головою, повністю спростовується показаннями: потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_28 , які вказали на те, що ОСОБА_4 не бив обвинуваченого, а ОСОБА_3 відразу після приходу наніс удар ножем; показаннями свідка ОСОБА_7 , який зайшов на місце події відразу після неї та не бачив потерпілого у положенні над обвинуваченим, повідомив, що стягнув обвинуваченого, відтак він не міг перебувати під потерпілим; висновком експерта № 185 від 09 червня 2020 року, відповідно до якого тілесні ушкодження виникли внаслідок одноразової дії гострого колюче-ріжучого предмету, типу клинка ножа, по механізму проколювання з розрізанням і є характерними для спричинення внаслідок удару ножем, затиснутим в руці сторонньої людини. Найбільш імовірно, що в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 знаходився в положенні сидячи, передньою поверхнею грудної клітки повернутий до особи, яка спричинила тілесні ушкодження, про що свідчить горизонтальний хід ранового каналу. Крім того, під час огляду речового доказу (штанів обвинуваченого) у судовому засіданні встановлено, що кишеня штанів є цілісною, без розрізів, штани пошкоджені на зовнішній поверхні та в області крокового шва, що також виключає можливість версії обвинуваченого про травмування потерпілого ножем, який знаходився у кишені обвинуваченого.

Відповідно до закону (ст. ст. 24, 115 КК України) для обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винна особа, вчиняючи протиправні дії, передбачала настання смерті потерпілого і внаслідок цих дій бажала чи свідомо припускала настання такого наслідку.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Встановлені судом обставини у сукупності доводять наявність у обвинуваченого умислу на вбивство: знаряддям злочину обрано ніж, який з більшою вірогідністю може спричинити смертельне ушкодження, удар локалізовано у грудну клітку зліва, тобто у місце розташування життєво важливих органів, подія відбулася на ґрунті тривалих неприязних відносин. Про наявність умислу на вбивство свідчить також і поведінка обвинуваченого після події. Він залишив місце злочину, забравши із собою знаряддя його вчинення - ніж. Не намагався при цьому вчинити жодних дій для надання першої допомоги потерпілому.

Вказані обставини у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_3 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Таким чином, на переконання суду, пояснення обвинуваченого не породжують «розумний сумнів», достатній для визнання його невинуватим чи спростування пред`явленого йому обвинувачення, а навпаки, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності доводять наявність у обвинуваченого прямого умислу, спрямованого на вчинення злочину.

Отже, суд вважає доведеним факт умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4 - вбивства, тобто вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Вказаний висновок зроблено судом поза розумним сумнівом, підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу України суд не вбачає.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права. Зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Відповідно до ст. 12 КК України вбивство є особливо тяжким злочином.

Суд враховує дані про особу винного: ОСОБА_3 за місцем реєстрації та фактичного проживання охарактеризований як такий, що показав себе з позитивної сторони, з повагою ставиться до своїх батьків, за характером спокійний, урівноважений, працьовитий, громадський порядок не порушує, користується авторитетом серед своїх друзів та односельчан, до роботи відноситься відповідально, завжди готовий прийти на допомогу у важку хвилину, бере активну участь у громадському житті села (т.3 а. п. 34, 37), одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, його молодий вік, стан здоров`я: відповідно до висновку експерта № 3 від 05 лютого 2021 року в обвинуваченого встановлені захворювання у вигляді хронічного г/дуоденіту в стадії загострення, виразки 12 п.к., хронічного панкреатиту, дискенезії жовчного міхура і шляхів сечо-кислого діатезу, які являються хронічними захворюваннями в стадії загострення, у зв`язку з чим обстежуваний потребує лікування в умовах стаціонару лікарні, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення вчинив вперше.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено, з огляду на таке.

Так, прокурор в обвинувальному акті вказав обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

На підтвердження вказаної обставини стороною обвинувачення подано висновок експерта № 895 від 18 травня 2020 року. Так, справді цей доказ підтверджує перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння станом на 18.00 годину ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки взірці його крові отримано о 18 годині, що підтверджено наведеними судом письмовими доказами.

Разом із цим, обвинувачений не заперечив, що вжив пляшку горілки, а також пиво ІНФОРМАЦІЯ_4, але вже після вчинення злочину, близько 15 години. Будь-яких інших доказів, крім наведеного висновку експерта, які б підтверджували перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння станом на момент вчинення злочину, тобто о 13 годині 16 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_4, стороною обвинувачення суду не надано.

Суд констатує, що стандарт доведення "поза розумним сумнівом" повинен бути застосований як до складу злочину, так і до обставин, що обтяжують покарання. Враховуючи наведене, суд не може встановити поза розумним сумнівом перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння станом на момент вчинення злочину.

Під час судових дебатів прокурор також просив суд врахувати як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому, вчинення ним злочину у присутності малолітніх дітей. Наведене суд оцінює так.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може, зокрема, змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Право на справедливий судовий розгляд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція). Практика ЄСПЛ є сталою в частині того, що у кримінальних справах точна і повна інформація про обвинувачення, висунуті проти особи, є основною умовою справедливості провадження.

Стаття 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень («Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France).

Отже, враховуючи чітко визначені законодавцем межі судового розгляду, наявність у прокурора визначеної процесуальним законом можливості змінити обвинувачення, якою прокурор не скористався під час судового розгляду, а суд, у свою чергу, має право вийти за межі обвинувачення лише в частині покращення становища обвинуваченого, то врахування обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, яка не була зазначена в обвинувальному акті, а повідомлена прокурором обвинуваченому вже після завершення судового розгляду, в судових дебатах, тобто на фінальній стадії судового провадження, непоправно порушить право обвинуваченого на захист, яке є складовою права на справедливий судовий розгляд.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків - позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4 , спосіб вчинення злочину і його мотив, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, те, що раніше не судимий, позицію потерпілих, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та були б передумовою для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.

Під час підготовчого судового засідання потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано цивільні позови про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 гривень кожній, які судом прийнято. Обвинуваченим позовні вимоги не визнано.

Вирішуючи питання цивільних позовів, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди ... та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Як роз`яснено в п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02 липня 2004 року № 13, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз`ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (далі - Постанова).

Відповідно до пункту 9 цієї Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, пов`язаних із втратою близької людини. Суд погоджується з тим, що потерпілим дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправних дій обвинуваченого. Потерпілі зазнали значних больових та душевних страждань, пов`язаних із смертю батька та чоловіка, що призвело до істотних змін в їх житті.

Тому, виходячи з положень статей 23, 1167 ЦК України, засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням всіх обставин справи, наслідків, що настали від вчиненого кримінального правопорушення, ступеню та характеру фізичних, душевних та психічних страждань потерпілих, суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілих грошові суми в розмірі по 300000 гривень кожній.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, але не довше як на шістдесят днів.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набрання вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про попереднє ув`язнення" попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. На підставі наведених норм права обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, - з ІНФОРМАЦІЯ_4 до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Долю заходів забезпечення кримінального провадження вирішити відповідно до ст. 174 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст. ст. 118-124 КПК України, які підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки витрачені на доведення його винуватості.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 100, 118, 124, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не довше як шістдесят днів, тобто до 15 травня 2021 року включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за цим вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах цього кримінального провадження з ІНФОРМАЦІЯ_4, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 300 000 (триста тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 300 000 (триста тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Речові докази:

- вирізку з простирадла на ліжку зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров; два змиви на стерильні марлеві серветки речовини бурого кольору, схожої на кров, з каркасу ліжка та з підлоги під ліжком; предмет, схожий на ніж, довжиною близько 30 см, зі слідами речовини бурого кольору на руків`ї та лезі; шкіряний чохол до ножа; три змиви з салону автомобіля марки «Land Rover» модель «Freelander», державний номерний знак НОМЕР_1 ; матерчату футболку зеленого кольору та матерчаті спортивні штани чорного кольору, на яких наявні плями речовини бурого кольору, схожі на кров, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, - знищити;

- автомобіль марки «Land Rover» модель «Freelander», державний номерний знак НОМЕР_1 , та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вказаний автомобіль, видане на ім`я ОСОБА_25 , мешканця АДРЕСА_5 , - повернути законному володільцю ОСОБА_18 .

Процесуальні витрати за проведення молекулярно-генетичної експертизи № СЕ/109/12/2-222МГ/20 від 05 серпня 2020 року у розмірі 14 942 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) гривні 18 копійок та молекулярно-генетичної експертизи № СЕ/109/12/2-223МГ/20 від 05 серпня 2020 року у розмірі 16 059 (шістнадцять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 99 копійок стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2020 року у виді арешту майна, - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуюча: Гевці В. М.