Рішення № 95624, 14.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.06 р. Справа № 20/81

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: прокурора Будьонівського району м.Донецька в інтересах держави, в особі Донецької міської ради, м.Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Укренергозв’язокбуд”, м.Донецьк

третя особа: Приватне підприємство “ДонВнешСнаб”, м.Донецьк

третя особа: Дочірнє підприємство “Вей Макс Україна”, м.Донецьк

про стягнення 31793,32 грн.

За участю представників

від позивача: Неретіна Л.Г. - дов.

від відповідача: Горожанкін Ю.К. – голова ліквідаційної комісії

3-і особи: не з’явилися

прокурор: Сєрова Н.С. – старший помічник прокурора Будьонівського району м.Донецька

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернувся прокурор Будьонівського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради із позовом до Закритого акціонерного товариства “Укренергозв’язокбуд”, м.Донецьк, про стягнення 31793,32 грн. – суми орендної плати за землю за Договором на право тимчасового користування землею від 08.07.94р. (далі – Договір).

В уточненнях позовних вимог від 11.07.06р. № 40-4/пр прокурор просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за земельну ділянку за період з лютого 2003р. по лютий 2006р. в сумі 39370,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на Договір, угоди про внесення змін та доповнень до Договору, розрахунки заборгованості, акти звірки стану розрахунків, особові рахунки відповідача, акти звірки взаємних розрахунків, податковий розрахунок земельного податку (оренди), податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки, відомості із договору оренди землі.

Позивач вимоги прокурора у судовому засіданні підтримав.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позов визнав в сумі 23141,09 грн. Проти задоволення решти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що внаслідок відчуження об”єктів, що знаходилися на орендованій земельній ділянці, третім особам фактична площа займаної відповідачем земельної ділянки, а отже і розмір орендної плати, зменшилась.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідачем надані суду копії листів, розпорядження Донецького міського голови, договору купівлі-продажу від 06.03.01 р., акту з визначення межі земельної ділянки, схеми земельної ділянки, податкових розрахунків земельного податку, відомостей про наявність документів на землю, договору купівлі-продажу № 3 від 18.02.02 р., довідки про грошову оцінку земельної ділянки, зведеного розрахунку суми земельного податку.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 15.06.06р. до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватне підприємство “ДонВнешСнаб”, м.Донецьк, яке надало суду письмові пояснення від 03.08.06 р., та Дочірнє підприємство “Вей Макс Україна”, м.Донецьк, яке свого представника до судового засідання не направило, письмових пояснень по суті позову не надало.

Приватне підприємство “ДонВнешСнаб”, м.Донецьк, зазначило, що 08.02.02р. ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 3, за яким у відповідача третьою особою придбані будівельні блоки БМЗ, та що з 01 січня 2003р. третя особа сплачує податок на землю, а також, що на час подання до суду пояснень провадиться узгодження робочого проекту для отримання рішення Донецького міського виконкому на відвід земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Красноуфімська, 2а.

Судом задоволено клопотання сторін про розгляд справи в порядку ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, суд встановив:

08 липня 1994 р. Донецькою міською Радою народних депутатів та відповідачем було укладено договір на право тимчасового користування землею, відповідно до умов якого міська рада надає, а відповідач приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 2,1844 га на умовах оренди строком на 50 років для розміщення виробничої бази по вул. Красноуфімська, 2-а (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право користування землею 07.09.94 р. за № 1-19.

Згідно із п. 2.1 договору, плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді орендної плати у розмірі 13850000 крб. не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.3.2 Договору, відповідач зобов’язаний своєчасно вносити орендні платежі за землю.

Угодою про внесення змін та доповнень до Договору, яка зареєстрована у Донецькій міській раді 17.08.04 р. за № 3/889 та у Донецькому міському управлінні земельних ресурсів 02.09.04 р. за № 1-19, виконавчим комітетом Донецької міської ради та відповідачем визначено грошову оцінку земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати – 53017,38 грн., яку відповідач зобов’язаний сплачувати з 01.01.03 р. рівними частинами щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, відповідач зобов’язався самостійно коригувати розмір плати за землю з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель.

Угодою про внесення змін та доповнень до Договору, яка зареєстрована у Донецькій міській раді 18.02.05 р. за № 3/1029 та у Донецькому міському управлінні земельних ресурсів 04.03.05 р. за № 1-19, виконавчим комітетом Донецької міської ради та відповідачем визначено площу орендованої відповідачем земельної ділянки – 1,7232 га, грошову оцінку земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати – 45866,26 грн., яку відповідач зобов’язаний сплачувати з 01.01.03 р. рівними частинами щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Посилаючись на належне виконання відповідачем свого обов’язку за Договором щодо сплати орендної плати, прокурор звернувся до суду із позовом інтересах держави в особі Донецької міської ради про стягнення з відповідача, з урахуванням уточнення позовних вимог, 39370,94 грн. – заборгованості з орендної плати за землю, що утворилася у період з лютого 2003р. по лютий 2006р.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на Договір, угоди про внесення змін та доповнень до Договору, розрахунки заборгованості, акти звірки стану розрахунків, особові рахунки відповідача, акти звірки взаємних розрахунків, податковий розрахунок земельного податку (оренди), податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки, відомості із договору оренди землі.

Позивач вимоги прокурора підтримав.

Відповідач позов визнав в сумі 23141,09 грн. Проти задоволення решти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що внаслідок відчуження об”єктів, що знаходилися на орендованій земельній ділянці, третім особам фактична площа займаної відповідачем земельної ділянки, а отже і розмір орендної плати, зменшилась.

Третя особа, Приватне підприємство “ДонВнешСнаб”, м.Донецьк, пояснила, що 08.02.02р. нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 3, за яким у відповідача третьою особою придбані будівельні блоки БМЗ, та що з 01 січня 2003р. третя особа сплачує податок на землю, а також, що на час подання до суду пояснень провадиться узгодження робочого проекту для отримання рішення Донецького міського виконкому на відвід земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Красноуфімська, 2а.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 96 зазначеного кодексу встановлено, що землекористувачі зобов’язані сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач не надав суду документів, які спростовували б обставини, викладені прокурором у позові та уточненнях до нього.

Надані третьою особою письмові пояснення та документи, що наявні в матеріалах справи також не обґрунтовують заперечень відповідача проти частини позовних вимог.

Докази того, що після Угоди про внесення змін та доповнень до Договору, яка зареєстрована у Донецькій міській раді 18.02.05 р. за № 3/1029, в Донецькому міському управлінні земельних ресурсів 04.03.05 р. за № 1-19, та якою виконавчим комітетом Донецької міської ради та відповідачем визначено площу орендованої відповідачем земельної ділянки – 1,7232 га, грошову оцінку земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати – 45866,26 грн., в Договір ще вносилися зміни та доповнення стосовно розмірів орендованої земельної ділянки та орендної плати, в матеріалах справи відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що останні зміни та доповнення до Договору були внесені вищевказаною Угодою. Відповідач даного ствердження не спростував, документів про протилежне суду не надав.

За даних обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість уточнених позовних вимог матеріалами справи та про необхідність їх задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4.2, 4.3, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Будьонівського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Закритого акціонерного товариства “Укренергозв’язокбуд”, м.Донецьк, – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Укренергозв’язокбуд” (83058, м.Донецьк, вул.Красноуфімська, 2-а; р/р 260052600 у АППБ “Аваль” м.Донецька, МФО 335076 ОКПО 0122499) на користь Донецької міської ради (м.Донецьк, 50 вул.Артема, 98, р/р 2542610030 в Донецькій обласній Дирекції Укрсоцбанку МФО 334011 ЗКПО 02312844) 39370,94 грн. - суму заборгованості з орендної плати за землю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Укренергозв’язокбуд” (83058, м.Донецьк, вул.Красноуфімська, 2-а; р/р 260052600 у АППБ “Аваль” м.Донецька, МФО 335076 ОКПО 0122499) до Державного бюджету України 393,70 грн. держмита.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Укренергозв’язокбуд” (83058, м.Донецьк, вул.Красноуфімська, 2-а; р/р 260052600 у АППБ “Аваль” м.Донецька, МФО 335076 ОКПО 0122499) на користь «Судовий інформаційний центр» (03057 м. Київ пр. Перемоги, 44, поточний рахунок 26002014180001 ”ВАТ Банк Універсальний» м. Львів, МФО 325707, ідентифікаційний код 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.08.06 р.

Повний текст рішення підписано 19.08.06 р.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 7 прим.:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу;

2 - прокурору;

2 - третім особам.